Питання радіаційного стану довкілля залишається болючою темою для населення нашої країни. Трагічні події квітня 1986 року, які завдали суттєвої шкоди навколишньому середовищу та негативно позначилися на здоров’ї людей, настільки глибоко закарбувалися у нашій свідомості, що їх відлуння відчувається і досі, спричиняючи масу стурбованих запитів щодо радіаційної ситуації до природоохоронних організацій та державних установ. І об’єктивно кажучи, така стурбованість не завжди буває безпідставною. Згадаємо гучні події останніх десятирічь – аварію на АЕС Фукушіма-1 у 2011 році, масштабні лісові пожежі на території зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення у 2015 та 2020 роках, викид радіонукліду рутенію-106 у 2017 році з невідомого джерела за межами України, вибух на військовому полігоні у Архангельській області рф у 2019 – які супроводжувались надходженням радіоактивності у навколишнє середовище, а також найактуальнішу на сьогодні загрозу радіаційній безпеці – окупацію Запорізької АЕС та ризики для її системи охолодження внаслідок спустошення Каховського водосховища.

Незважаючи на значимість теми, далеко не кожен мешканець України знає, хто саме забезпечує населення та державні органи актуальною інформацією про фактичний радіаційний стан. Тож прояснимо це питання.

Здійсненням систематичного радіаційного моніторингу довкілля в нашій країні вже багато десятків років займається національна гідрометеорологічна служба України, яка виконує регулярні спостереження на розгалуженій мережі, що щільно охоплює усю територію країни.

Хоча початком радіаційно-екологічного моніторингу навколишнього середовища в Україні багато хто вважає сумний рік Чорнобильської катастрофи, насправді ж організація мережі спостережень за радіоактивним забрудненням довкілля відноситься ще до 1960-х років. Її створення було обумовлено необхідністю оцінки наслідків використання ядерної енергії у різних сферах діяльності людини, перш за все випробувань ядерних вибухових пристроїв у атмосфері.

Радіометрична мережа української гідрометслужби починалась з 16 пунктів спостережень, а у останній передаварійний рік складалась вже з 188 пунктів контролю рівнів гамма-випромінення та 29 пунктів спостережень за забрудненням повітря. 

Аварія на Чорнобильській АЕС дала новий поштовх розвитку системи радіаційного моніторингу в Україні. На державну гідрометеорологічну службу, враховуючи досвід радіаційних спостережень попередніх років, було покладено завдання дослідження стану радіоактивного забруднення території України. Фахівці служби брали активну участь в оцінюванні масштабу наслідків Чорнобильської катастрофи, виявленні та уточненні контурів зон радіоактивного забруднення. Отримана інформація слугувала підґрунтям для розроблення програм заходів щодо протирадіаційного захисту населення.

Сьогодні коло завдань гідрометеорологічної служби у царині радіоекологічного моніторингу включає в себе здійснення загальнодержавного фонового моніторингу стану приземної атмосфери та поверхневих вод на території України, а також незалежний моніторинг стану навколишнього природного середовища навколо діючих атомних електростанцій. До нових викликів, пов’язаних із воєнним часом, належить забезпечення готовності гідрометеорологічної служби до реагування на радіаційні/ядерні аварії та підсилення можливостей щодо раннього виявлення  радіоактивних речовин у довкіллі.

Важливим завданням радіаційного моніторингу, окрім відстеження часових та просторових змін характеристик радіаційного стану довкілля, є забезпечення інформаційної підтримки органів державної влади для прийняття рішень щодо забезпечення належного рівня протирадіаційного захисту населення.

   З 2016 року гідрометеорологічна служба України бере участь у роботі єдиної системи інформаційного обміну EURDEP (європейська радіологічна платформа обміну даними).
За посиланням https://remap.jrc.ec.europa.eu/GammaDoseRates.aspx можна отримати інформацію про рівні гамма-випромінення в режимі реального часу

 Карта-схема розташування пунктів спостережень гідрометслужби за радіоактивним забрудненням природного середовища

ПОГОДНІ УМОВИ ТА РАДІОАКТИВНЕ ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНИХ АЕРОЗОЛІВ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ У СІЧНІ 2026 РОКУ

Січень був холодним. Середня місячна температура була нижчою за норму на 1,1º –5,9º.  Опадів випало в основному близько норми, місцями 2 – 2,6 норми.

Радіаційний стан приземної атмосфери у січні був стабільним.

Сумарна бета-активність приземної атмосфери, яка визначається переважно ізотопами урану, торію та продуктами їх розпаду, знаходилась у межах 24,5 – 54,5 мкБк/м³, в середньому 40,6 мкБк/м³ (у грудні 38 мкБк/м³). Випадків екстремально високих рівнів сумарної бета-активності атмосферних аерозолів (37 мБк/м³) не зафіксовано, максимальні разові концентрації (за період експозиції фільтра) складали 52 – 65 мкБк/м³.

Концентрація техногенного цезію-137 була близькою до показників попереднього місяця. Вміст цезію-137 у аерозолях коливався у діапазоні 0,7 – 3,0 мкБк/м³ за середнього значення 1,28 мкБк/м³ (у грудні 1,11 мкБк/м³).

Об’ємна активність космогенного берилію-7 в повітряних аерозолях коливалась в межах від 0,78 мБк/м³ до 2,4 мБк/м³.

Аномальних радіонуклідів у відібраних пробах не спостерігалось. Перевищень допустимих концентрацій радіонуклідів у атмосферному повітрі, встановлених Державними гігієнічними нормативами НРБУ-97, протягом січня 2026 р. на території України засобами спостережень гідрометеорологічної служби не зареєстровано.

РАДІОАКТИВНЕ ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНИХ ВИПАДІНЬ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ У ГРУДНІ 2025 РОКУ

Стан радіоактивного забруднення атмосферних випадінь на території України у грудні був стабільним.

 Інтенсивність бета-активних випадінь на пунктах спостережень радіометричної становила в середньому 1,4 Бк/м² за добу. Випадків перевищень встановлених контрольних рівнів сумарної бета-активності випадінь (110 Бк/м² за добу) не зафіксовано; найбільшій вміст бета-випромінювальних радіонуклідів у випадіннях (10,8 Бк/м² за період експозиції) спостерігався у пробі, відібраній на пункті контролю Одеса 23 – 24 грудня.

Вміст техногенного цезію-137 у атмосферних випадіннях на більшості пунктів контролю знаходився у межах 0,1 – 0,6 Бк/м² за місяць, у середньому 0,28 Бк/м² за місяць. На пунктах контролю зони гарантованого добровільного відселення (метеорологічні станції Коростень, Овруч) вміст цезію-137 у випадіннях не перевищував 0,6 Бк/м² за місяць. У зоні відчуження в районі розташування метеостанції Чорнобиль сумарна місячна щільність випадінь цезію-137 у грудні була меншою 0,62 Бк/м².

Вміст космогенного берилію-7 у випадіннях на території України коливався від 23 Бк/м² до 66 Бк/м² за місяць.

Щільність радіоактивних випадінь у зонах впливу діючих АЕС знаходилась у межах багаторічних значень. Ознак впливу діяльності АЕС на стан радіоактивного забруднення навколишнього природного середовища засобами спостережень гідрометслужби не виявлено.

РАДІОАКТИВНЕ ЗАБРУДНЕННЯ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ У СІЧНІ 2026 РОКУ

Протягом січня в Україні утримувалась холодна і переважно сніжна погода. На річках країни продовжувалось посилення льодових процесів до встановлення льодоставу з ополонками та суцільного льодоставу. Утримувався режим зимової межені, лише на окремих ділянках річок, внаслідок посилення льодових явищ, відмічалися різкі коливання рівнів води, без негативних наслідків

У басейні Дніпра до Києва спостерігалась аномально холодна і сніжна погода. Опади в басейні розподілялися нерівномірно, як по території, так і в часі, сумарно за місяць випало 55 мм (141 % норми). Внаслідок таких погодних умов протягом січня на основних річках водозбору водність утримувалася на малозмінних величинах.

На річці Прип’ять, яка є головним забруднювачем дніпровських вод радіонуклідами чорнобильського походження, у січні утримувався режим зимової межені. Через льдоутворювальні процеси на річках суббасейну Прип’яти спостерігались коливання рівнів води в межах 4 см –29 см на добу. Рівень води Прип’яті на водпосту м. Чорнобиль за місяць спав на 78 см, середньомісячна витрата води становила 30 % норми.

За даними спостережень ДСП «Екоцентр», концентрація радіонуклідів у прип’ятській воді в створі Чорнобиля була у січні на 15 – 30 % вищою, ніж у попередньому місяці. Активність ⁹⁰Sr становила в середньому 48 Бк/м³; активність ¹³⁷Cs у розчиненому стані дорівнювала 12,9 Бк/м³, на завислих наносах 7,2 Бк/м³.

У ході припливу води до Київського водосховища у першій половині місяця відмічалося зменшення від 797 до 607 м³/с, надалі повільне його збільшення до 638 м³/с станом на 31 січня. Витрата Десни біля Літок, що визначає бічний приплив до Канівського водосховища, утримувалася на малозмінних величинах в межах 132 – 153 м³/с і на 31 січня становила 152 м³/с.

У воді Верхнього Дніпра (с. Загатка) вміст ⁹⁰Sr дорівнював 3,6 Бк/м³, рівні активності ¹³⁷Cs становили 2,10 Бк/м³ у розчині та 0,84 Бк/м³ у зависі, що близько до показників попереднього місяця.

Концентрація активності ⁹⁰Sr у нижній частині Київського водосховища в районі Вишгорода у січні зменшилась удвічі порівняно з груднем і становила 16,2 Бк/м³; активність розчиненого ¹³⁷Cs становила 4,25 Бк/м³, а активність ¹³⁷Cs асоційованого із завислими наносами була 0,42 Бк/м³, що у сумі на 35 % нижче від попереднього місяця.

У деснянській воді у створі м. Чернігів концентрації радіонуклідів були загалом близькими до грудневих показників. Активність ⁹⁰Sr дорівнювала 4,9 Бк/м³; концентрація ¹³⁷Cs становила у розчиненому стані 1,89 Бк/м³, на завислих наносах не перевищувала 0,07 Бк/м³.

Протягом січня на р. Південний Буг та його притоках добові коливання рівнів води становили 2 – 24 см, а на окремих зарегульованих ділянках 0,3 – 0,5 м, водність була меншою за норму і становила 27 – 37 % норми січня. Концентрація активності ⁹⁰Sr у воді річки Південний Буг в м. Миколаїв становила 4,4 Бк/м³, концентрація активності ¹³⁷Cs у розчиненому стані була 1,18 Бк/м³, на завислих наносах не перевищувала 0,06 Бк/м³, що близько або нижче від значень попереднього місяця.

На українській ділянці Дунаю у січні на фоні попередньої низької водності сформувалась паводкова хвиля, максимуми пройшли 27 січня висотою у створі Ізмаїла 0,90 м. Середньомісячна витрата води в районі Ізмаїла у січні зменшилась на 14 % порівняно з груднем і становила 2260 м³/с (68 % норми).

Концентрація активності ⁹⁰Sr у дунайській воді в районі Ізмаїла була 6,8 Бк/м³; активність ¹³⁷Cs не перевищувала в розчиненому стані 0,11 Бк/м³, на завислих наносах 0,08 Бк/м³.

Ознак скидання радіоактивних відходів з АЕС, які розташовано в басейнах Десни, Південного Бугу та Дунаю не виявлено.

Перевищень допустимих (за НРБУ-97) концентрацій радіонуклідів у контрольованих водних об’єктах України у січні 2026 р. засобами спостережень гідрометеорологічної служби не зареєстровано.

РАДІАЦІЙНИЙ СТАН В РАЙОНАХ РОЗТАШУВАННЯ АЕС

Потужність експозиційної дози гамма-випромінення (мкР/год) у районах розташування АЕС станом на 9-00 годину 25 лютого 2026 року

Нормативно-правові акти, які регламентують виконання спостережень за радіоактивним забрудненням довкілля та обслуговування споживачів

1. Закон України від 18.02.1999 № 443-XIV «Про гідрометеорологічну діяльність»
2. Закон України від 13.01.2011 № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації»
3. Закон України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян»
4. Закон України від 05.06.2014 № 1314-VII «Про метрологію та метрологічну діяльність»
5. Постанова КМУ № 391 від 30.03.1998N 391 «Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля»
6. Постанова КМУ від 26.10.2011 №1102 «Деякі питання надання платних послуг підрозділами Міністерства надзвичайних ситуацій»
7. Наказ МВС України від 16.11.2018 № 931 «Про затвердження Програми спостережень за забрудненням навколишнього природного середовища гідрометеорологічних організацій Державної служби України з надзвичайних ситуацій»
8. Наказ ДСНС України від 11.05.2023 № НС-398 «Про надання оперативної і режимної інформації про забруднення навколишнього природного середовища»
9. Наказ ДСНС від 15.03.2018 р. № 171 «Про затвердження Примірного переліку видів публічної інформації, розпорядником якої є Державна служба України з надзвичайних ситуацій».
10. Державні гігієнічні нормативи Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97).
11. Державні гігієнічні нормативи Допустимі рівні вмісту радіонуклідів Cs-137 і Sr-90 у продуктах харчування та питній воді (ДР-2006).
12. Державні санітарні правила Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України" (ОСПУ-2005)
13. Наставление гидрометеорологическим станциям и постам. Выпуск 12: Наблюдение за радиоактивным загрязнением природной среды.
14. Методичні рекомендації для ведення спостережень за радіоактивним забрудненням навколишнього середовища. Під ред. О. Войцеховича та В. Канівця
15. Настанова гідрометеорологічним станціям і постам. Випуск 12. Спостереження за радіоактивним забрудненням навколишнього середовища. Частина 2 – спостереження за радіоактивним забрудненням поверхневих вод суші і морських вод

ПЕРЕЛІК

спеціалізованої гідрометеорологічної інформації для платних послуг, які надаються Центральною геофізичною  обсерваторією

імені Бориса Срезневського Державної служби України з надзвичайних ситуацій (Затверджено наказом ЦГО від  30.07.2024 №  НС-47/991)

Лабораторії відділу радіаційно-екологічного контролю мають Сертифікати визнання вимірювальних можливостей, що видані ДП Укрметртестстандарт, для проведення визначень питомої активності радіонуклідів у пробах навколишнього природного середовища.

Вартість послуг визначається відповідно існуючих калькуляцій.

  Потужність експозиційної дози (ПЕД) гамма-випромінення, мкР/за годину

Середня та максимальна за місяць потужність експозиційної дози гамма-випромінення

на висоті 1 м, мкР/за годину

Радіаційна ситуація на території України

Радіаційний стан у м. Київ та Київській області

Радіоекологічні дані з метеорологічної станції Чорнобиль

Про відділ

Послуги

Відділ радіаційно-екологічного контролю Голянда Сергій Іванович (044) 525 69 21 

  Початок спостережень за радіоактивним забрудненням довкілля відноситься до 1960-х років, коли на території України були відкриті перші 16 пунктів по відбору проб атмосферних випадань. У 1964 році їх було вже 36, і для оброблення зрослої кількості проб у складі Київської гідрометеорологічної обсерваторії була створена радіометрична лабораторія, фахівці якої виконували первинну обробку пробоматеріалу, визначення сумарної бета-активності проб, здійснювали експедиційні обстеження території у випадках радіаційних інцидентів. Так, у 1980 році співробітники лабораторії, яку на той час очолював Корнійчук В.О., брали участь у дослідженні наслідків аварії, що сталась на Рівненській АЕС; у 1982 році у складі інспекційної групи колишнього Держкомгідромету СРСР проводили обстеження території навколо Чорнобильської АЕС з метою виявлення зон забруднення ґрунту, що утворились внаслідок аварійного викиду радіонуклідів.

Після катастрофи на Чорнобильській АЕС 26.04.1986, враховуючи суттєве збільшення обсягів робіт по визначенню вмісту радіоактивних речовин у навколишньому середовищі, розшифруванню радіонуклідного складу забруднення і для більш детального і оперативного контролю за радіаційною обстановкою, у липні 1986 р. на базі лабораторії радіометрії організовано відділ радіаційно-екологічного контролю з функціями регіональної лабораторії.

Співробітники відділу були активно задіяні у роботах з обстеження забруднених території. Крім згадуваного вже Корнійчука В.О. (нагороджений орденом „Знак Пошани”) це Пряміцина Т.К. (нагороджена грамотою Верховної Ради України), Дурицький М.С. (медаль "За трудові заслуги"), Берко В.Й. (орден "Знак Пошани”), Табачний Л.Я, Лаптєв Г.В., Храпачевський В.М., Супруненко Т.В., Гірій В.А., Скаржинська І.В.

Одним з найважливіших напрямків роботи було проведення повітряної та наземної радіаційної розвідки, перша з яких відбулась вранці 26 квітня 1986 року. За 1986-1987 роки було виконано детальне обстеження близько 520 населених пунктів, відібрано 3500 проб ґрунту, 2150 проб води, досліджено близько 300 джерел водопостачання. Роботи в рамках “Програми уточнення радіаційного стану на території України, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС”, наряду із режимними спостереженнями, продовжувались і у наступні роки.

За період свого існування відділ зібрав, проаналізував та систематизував великі обсяги інформації, виконав оцінку її достовірності. Були створені банки даних з потужності експозиційної дози гамма-випромінення, з радіоактивного забруднення складових довкілля: ґрунтів, атмосферного повітря, поверхневих вод. На основі отриманих даних, а також результатів аерогаммазйомки та даних інших організацій, у 1992 році фахівцями відділу складено детальні карти забруднення території України цезієм-137 та стронцієм-90.

На сьогодні основними напрямками діяльності відділу є:

- збирання, аналіз, оцінювання якості, систематизація та узагальнення даних по радіоактивному забрудненню довкілля на території України; формування банків даних по забрудненню радіонуклідами ґрунту, поверхневих вод, повітря;

- виконання аналітичних робіт з визначення вмісту радіонуклідів у пробах довкілля, відібраних на мережі спостережень гідрометеорологічної служби;

- забезпечення державних органів, народногосподарських організацій та населення (через засоби масової інформації) оперативною та режимною інформацією про радіаційний стан навколишнього природного  середовища; 

- методичне керівництво підрозділами мережі гідрометслужби з радіоекологічного розділу питань та контроль за якістю їх роботи.

До складу відділу входять лабораторія радіаційного контролю повітря (ЛРКП), лабораторія радіохімії та пробопідготовки (ЛРХ), сектор спектрометрії (СС) та сектор підготовки інформації (СПІ).

У відділі та його структурних підрозділах працюють висококваліфіковані фахівці із багаторічним досвідом роботи:

• начальник ЛРКП Парнєва С.Л., випускниця фізичного факультету Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка, на посаді з 2006 р.;
• начальник ЛРХ Варивода В.В. працює в ЦГО з 1996 р., на посаді – з 2005 р., закінчив Одеський державний екологічний університет;
• завідувач сектору підготовки інформації Лук’янова Ж.В., у системі гідрометслужби працює з 1990 р., закінчила географічний факультет Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка;

а також інші досвідчені спеціалісти, серед них радіологи ЛРКП Юрко Л.М., Колмакова З.М., хімік ЛРХ Смірнова Л.І., провідний фізик сектору спектрометрії Сьомка Л.М.

Очолює відділ Голянда Сергій Іванович, контактний телефон 525 69 21.