Питання радіаційного стану довкілля залишається болючою темою для населення нашої країни. Трагічні події квітня 1986 року, які завдали суттєвої шкоди навколишньому середовищу та негативно позначилися на здоров’ї людей, настільки глибоко закарбувалися у нашій свідомості, що їх відлуння відчувається і досі, спричиняючи масу стурбованих запитів щодо радіаційної ситуації до природоохоронних організацій та державних установ. І об’єктивно кажучи, така стурбованість не завжди буває безпідставною. Згадаємо гучні події останніх десятирічь – аварію на АЕС Фукушіма-1 у 2011 році, масштабні лісові пожежі на території зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення у 2015 та 2020 роках, викид радіонукліду рутенію-106 у 2017 році з невідомого джерела за межами України, вибух на військовому полігоні у Архангельській області рф у 2019 – які супроводжувались надходженням радіоактивності у навколишнє середовище, а також найактуальнішу на сьогодні загрозу радіаційній безпеці – окупацію Запорізької АЕС та ризики для її системи охолодження внаслідок спустошення Каховського водосховища.

Незважаючи на значимість теми, далеко не кожен мешканець України знає, хто саме забезпечує населення та державні органи актуальною інформацією про фактичний радіаційний стан. Тож прояснимо це питання.

Здійсненням систематичного радіаційного моніторингу довкілля в нашій країні вже багато десятків років займається національна гідрометеорологічна служба України, яка виконує регулярні спостереження на розгалуженій мережі, що щільно охоплює усю територію країни.

Хоча початком радіаційно-екологічного моніторингу навколишнього середовища в Україні багато хто вважає сумний рік Чорнобильської катастрофи, насправді ж організація мережі спостережень за радіоактивним забрудненням довкілля відноситься ще до 1960-х років. Її створення було обумовлено необхідністю оцінки наслідків використання ядерної енергії у різних сферах діяльності людини, перш за все випробувань ядерних вибухових пристроїв у атмосфері.

Радіометрична мережа української гідрометслужби починалась з 16 пунктів спостережень, а у останній передаварійний рік складалась вже з 188 пунктів контролю рівнів гамма-випромінення та 29 пунктів спостережень за забрудненням повітря. 

Аварія на Чорнобильській АЕС дала новий поштовх розвитку системи радіаційного моніторингу в Україні. На державну гідрометеорологічну службу, враховуючи досвід радіаційних спостережень попередніх років, було покладено завдання дослідження стану радіоактивного забруднення території України. Фахівці служби брали активну участь в оцінюванні масштабу наслідків Чорнобильської катастрофи, виявленні та уточненні контурів зон радіоактивного забруднення. Отримана інформація слугувала підґрунтям для розроблення програм заходів щодо протирадіаційного захисту населення.

Сьогодні коло завдань гідрометеорологічної служби у царині радіоекологічного моніторингу включає в себе здійснення загальнодержавного фонового моніторингу стану приземної атмосфери та поверхневих вод на території України, а також незалежний моніторинг стану навколишнього природного середовища навколо діючих атомних електростанцій. До нових викликів, пов’язаних із воєнним часом, належить забезпечення готовності гідрометеорологічної служби до реагування на радіаційні/ядерні аварії та підсилення можливостей щодо раннього виявлення  радіоактивних речовин у довкіллі.

Важливим завданням радіаційного моніторингу, окрім відстеження часових та просторових змін характеристик радіаційного стану довкілля, є забезпечення інформаційної підтримки органів державної влади для прийняття рішень щодо забезпечення належного рівня протирадіаційного захисту населення.

   З 2016 року гідрометеорологічна служба України бере участь у роботі єдиної системи інформаційного обміну EURDEP (європейська радіологічна платформа обміну даними).
За посиланням https://remap.jrc.ec.europa.eu/GammaDoseRates.aspx можна отримати інформацію про рівні гамма-випромінення в режимі реального часу

 Карта-схема розташування пунктів спостережень гідрометслужби за радіоактивним забрудненням природного середовища

ПОГОДНІ УМОВИ ТА РАДІОАКТИВНЕ ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНИХ АЕРОЗОЛІВ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ У ЖОВТНІ 2025 РОКУ

Середня місячна температура повітря у жовтні була у межах норми.

Опади розподілилися нерівномірно: в основному їх випала норма, у південній частині, північних, центральних та Харківській областях місцями 1 – 2,3 норми, у центральних областях та на Одещині локально 2,4 – 3,1 норми; у більшості західних областей опадів було недостатньо – 39 – 79 % норми.

Протягом місяця переважала циклонічна циркуляція повітряних мас. Радіаційний стан приземної атмосфери у жовтні визначався погодними умовами. Опади різної інтенсивності, що випадали у більшості областей України, сприяли очищенню приземного шару атмосфери від аерозольних часток. На усіх пунктах контролю відмічене зниження концентрації радіонуклідів природного походження в повітрі у 1,3 –1,8 разів. Сумарна бета-активність приземної атмосфери, яка визначається переважно ізотопами урану, торію та продуктами їх розпаду, знаходилась у межах 14 – 67 мкБк/м³, в середньому по країні 35 мкБк/м³ (у вересні 49 мкБк/м³). Випадків екстремально високих рівнів сумарної бета-активності атмосферних аерозолів (37 мБк/м³) не зафіксовано, максимальні разові концентрації (за період експозиції фільтра) складали 28 – 100 мкБк/м³.

Концентрація техногенного цезію-137 була близькою та дещо нижчою за показники попереднього місяця. На пунктах спостереження за межами зоні відчуження вміст цезію-137 у аерозолях коливався у діапазоні 0,6 – 1,2 мкБк/м³ за середнього значення 0,80 мкБк/м³ (у вересні 0,81 мкБк/м³). На пункті контролю Чорнобиль (зона відчуження) концентрації цезію-137 знаходились у межах 5,7 – 9,2 мкБк/м³.

Об’ємна активність космогенного берилію-7 в повітряних аерозолях коливалась в межах від 0,7 мБк/м³ до 2,3 мБк/м³.

Аномальних радіонуклідів у відібраних пробах не спостерігалось. Перевищень допустимих концентрацій радіонуклідів у атмосферному повітрі, встановлених Державними гігієнічними нормативами НРБУ-97 (0,8 Бк/м³ для цезію-137) протягом жовтня 2025 р. на території України засобами спостережень гідрометеорологічної служби не зареєстровано.

РАДІОАКТИВНЕ ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНИХ ВИПАДАНЬ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ У ВЕРЕСНІ 2025 РОКУ

Стан радіоактивного забруднення атмосферних випадань на території України у вересні був стабільним. Інтенсивність бета-активних випадань на пунктах спостережень радіометричної становила в середньому 1,4 Бк/м² за добу. Випадків перевищень встановлених контрольних рівнів сумарної бета-активності випадань (110 Бк/м² за добу) не зафіксовано; найбільшій вміст бета-випромінювальних радіонуклідів у випаданнях (6,7 Бк/м² за період експозиції) спостерігався у пробах, відібраних на пунктах контролю Полтава 08 – 09 вересня та Золотоноша 28 – 29 вересня.

Вміст техногенного цезію-137 у атмосферних випаданнях на більшості пунктів контролю знаходився у межах 0,1 – 0,6 Бк/м² за місяць, у середньому 0,29 Бк/м² за місяць. На пунктах контролю зони гарантованого добровільного відселення вміст цезію-137 у випаданнях не перевищував 0,5 Бк/м² за місяць метеорологічній станції Овруч та 0,63 Бк/м² на метеорологічній станції Коростень. У зоні відчуження в районі розташування метеорологічної станції Чорнобиль сумарна місячна щільність випадань цезію-137 у вересні становила 0,7 Бк/м².

Вміст космогенного берилію-7 у випаданнях на території України коливався від 26 до 219 Бк/м² за місяць.

Щільність радіоактивних випадань у зонах впливу діючих АЕС знаходилась у межах багаторічних значень. Ознак впливу діяльності АЕС на радіоактивне забруднення навколишнього природного середовища засобами спостережень гідрометслужби не виявлено.

РАДІОАКТИВНЕ ЗАБРУДНЕННЯ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ У ЖОВТНІ 2025 РОКУ

Кількість опадів у жовтні варіювала у широких межах: на правобережжі країни 170 – 440 % місячної норми, на лівобережжі 140 – 260 % норми. Відповідно до таких погодних умов протягом жовтня на більшості річок країни на фоні тривалої низької осінньої межені розпочалось повільне збільшення водності, утім в середньому за місяць водність більшості річок країни залишалась меншою за норму.

У басейні Дніпра до Києва жовтень був контрастним за температурним режимом та дощовим: за місяць випало 61 мм опадів (122 % норми). Опади розподілялися нерівномірно як у часі, так і по території: найбільша їх кількість випала у верхів’ї Дніпра, на водозборі Десни та зоні формування бічного припливу до Київського водосховища.

На річках суббасейну Прип’яти утримувався режим осінньої межені з незначними підйомами рівнів води у дні випадання дощів. В цілому за місяць рівень води р. Прип’ять на водпосту м. Чорнобиль знизився на 12 см, а середньомісячна витрата води становила 148 м³/с.

За даними спостережень ДСП «Екоцентр», концентрація радіонуклідів у прип’ятській воді в створі Чорнобиля у жовтні була на 10 – 20 % нижчою за показники попереднього місяця. Концентрація активності ⁹⁰Sr становила в середньому 47 Бк/м³, середня активність ¹³⁷Cs у розчиненому стані дорівнювала 8,0 Бк/м³, на завислих наносах 8,6 Бк/м³.

На водозборі Верхнього Дніпра у жовтні випало 66 мм опадів (112 % місячної норми).

У воді Верхнього Дніпра (с. Загатка) концентрація радіонуклідів перебувала у межах річних коливань та становила: ⁹⁰Sr – 5,0 Бк/м³; ¹³⁷Cs – 1,51 Бк/м³ у розчині та 0,78 Бк/м³ у зависі.

Протягом місяця спостерігалося повільне зростання припливів води до Київського та Канівського водосховищ. Середній приплив води до Київського водосховища становив 440 м³/с (70 % норми), бічний до Канівського водосховища (за рахунок Десни) 92 м³/с (51 % норми). Істотних змін у радіаційному стані води водосховищ не виявлено, концентрація радіонуклідів була близькою до рівня попереднього місяця. Вміст ⁹⁰Sr у воді Київського та Канівського водосховищ у жовтні становив відповідно 25,2 Бк/м³ та 22,6 Бк/м³. Активність ¹³⁷Cs у воді Київського водосховища в районі Вишгорода становила у розчиненому стані 4,96 Бк/м³, на завислих наносах 2,71 Бк/м³. У верхній частині Канівського водосховища у створі Києва концентрація активності ¹³⁷Cs була у розчиненому стані 5,01 Бк/м³, у зависі – 4,29 Бк/м³.

Збільшилася водність і усіх річок водозбору Десни (в межах країни). На початку жовтня розпочалося формування дощового паводку на Десні та її більших притоках Снов і Сейм, яке тривало до кінця місяця із загальною амплітудою підвищення рівнів води на 0,4 – 0,6 м. Витрата Десни у створі поста Літки внаслідок добігання збільшилася на 37 %: від 83 м³/с (7 жовтня) до 114 м³/с (31 жовтня).

Концентрація активності ⁹⁰Sr у деснянській воді у створі м. Чернігів дорівнювала 5,0 Бк/м³; концентрація ¹³⁷Cs у розчиненому стані становила 1,22 Бк/м³, на завислих наносах не перевищувала 0,07 Бк/м³, що близько або дещо нижче від показників попереднього місяця.

У басейні Південного Бугу кількість опадів за місяць перевищила норму у 2,2 – 4,0 рази. Дощі зумовили підвищення рівнів води на Південному Бузі та його притоках на 0,1 – 0,3 м, а на окремих ділянках на 0,4 – 0,8 м. Відповідно, водність в порівнянні з вереснем збільшилася, але ще лишається значно меншою від норми – 34 – 51 %. Концентрація активності ⁹⁰Sr у воді Південного Бугу становила 9,1 Бк/м³, активність ¹³⁷Cs у розчиненому стані дорівнювала 1,1 Бк/м³, на завислих наносах не перевищувала 0,08 Бк/м³.

У жовтні на українській ділянці Дунаю тривав період надзвичайно низької осінньої межені із незначними підвищеннями рівнів води на 0,2 – 0,4 м. Середньомісячна витрата води в Ізмаїлі становила 1480 м³/с (59 % норми).

Концентрація активності ⁹⁰Sr у дунайській воді в районі Ізмаїла становила 11,0 Бк/м³; активність ¹³⁷Cs в розчиненому стані була 0,35 Бк/м³, на завислих наносах 0,41 Бк/м³, що відповідає сучасному фоновому рівню.

Перевищень допустимих (за НРБУ-97) концентрацій радіонуклідів у контрольованих водних об’єктах України у жовтні 2025 р. засобами спостережень гідрометеорологічної служби не зареєстровано. Ознак скидання радіоактивних відходів з АЕС, які розташовано в басейнах Дніпра, Південного Бугу та Дунаю не виявлено.

РАДІАЦІЙНИЙ СТАН В РАЙОНАХ РОЗТАШУВАННЯ АЕС

Потужність експозиційної дози гамма-випромінення (мкР/год) у районах розташування АЕС станом на 9-00 годину 01 грудня 2025 року

Нормативно-правові акти, які регламентують виконання спостережень за радіоактивним забрудненням довкілля та обслуговування споживачів

1. Закон України від 18.02.1999 № 443-XIV «Про гідрометеорологічну діяльність»
2. Закон України від 13.01.2011 № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації»
3. Закон України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян»
4. Закон України від 05.06.2014 № 1314-VII «Про метрологію та метрологічну діяльність»
5. Постанова КМУ № 391 від 30.03.1998N 391 «Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля»
6. Постанова КМУ від 26.10.2011 №1102 «Деякі питання надання платних послуг підрозділами Міністерства надзвичайних ситуацій»
7. Наказ МВС України від 16.11.2018 № 931 «Про затвердження Програми спостережень за забрудненням навколишнього природного середовища гідрометеорологічних організацій Державної служби України з надзвичайних ситуацій»
8. Наказ ДСНС України від 11.05.2023 № НС-398 «Про надання оперативної і режимної інформації про забруднення навколишнього природного середовища»
9. Наказ ДСНС від 15.03.2018 р. № 171 «Про затвердження Примірного переліку видів публічної інформації, розпорядником якої є Державна служба України з надзвичайних ситуацій».
10. Державні гігієнічні нормативи Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97).
11. Державні гігієнічні нормативи Допустимі рівні вмісту радіонуклідів Cs-137 і Sr-90 у продуктах харчування та питній воді (ДР-2006).
12. Державні санітарні правила Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України" (ОСПУ-2005)
13. Наставление гидрометеорологическим станциям и постам. Выпуск 12: Наблюдение за радиоактивным загрязнением природной среды.
14. Методичні рекомендації для ведення спостережень за радіоактивним забрудненням навколишнього середовища. Під ред. О. Войцеховича та В. Канівця
15. Настанова гідрометеорологічним станціям і постам. Випуск 12. Спостереження за радіоактивним забрудненням навколишнього середовища. Частина 2 – спостереження за радіоактивним забрудненням поверхневих вод суші і морських вод

   Багринова гора – 9 мкР/годину, Гідропарк – 12 мкР/годину

ПЕРЕЛІК

спеціалізованої гідрометеорологічної інформації для платних послуг, які надаються Центральною геофізичною  обсерваторією

імені Бориса Срезневського Державної служби України з надзвичайних ситуацій (Затверджено наказом ЦГО від  30.07.2024 №  НС-47/991)

Лабораторії відділу радіаційно-екологічного контролю мають Сертифікати визнання вимірювальних можливостей, що видані ДП Укрметртестстандарт, для проведення визначень питомої активності радіонуклідів у пробах навколишнього природного середовища.

Вартість послуг визначається відповідно існуючих калькуляцій.

  Потужність експозиційної дози (ПЕД) гамма-випромінення, мкР/за годину

Середня та максимальна за місяць потужність експозиційної дози гамма-випромінення

на висоті 1 м, мкР/за годину

Радіаційна ситуація на території України

Радіаційний стан у м. Київ та Київській області

Радіоекологічні дані з метеорологічної станції Чорнобиль

Про відділ

Послуги

Відділ радіаційно-екологічного контролю Голянда Сергій Іванович (044) 525 69 21 

  Початок спостережень за радіоактивним забрудненням довкілля відноситься до 1960-х років, коли на території України були відкриті перші 16 пунктів по відбору проб атмосферних випадань. У 1964 році їх було вже 36, і для оброблення зрослої кількості проб у складі Київської гідрометеорологічної обсерваторії була створена радіометрична лабораторія, фахівці якої виконували первинну обробку пробоматеріалу, визначення сумарної бета-активності проб, здійснювали експедиційні обстеження території у випадках радіаційних інцидентів. Так, у 1980 році співробітники лабораторії, яку на той час очолював Корнійчук В.О., брали участь у дослідженні наслідків аварії, що сталась на Рівненській АЕС; у 1982 році у складі інспекційної групи колишнього Держкомгідромету СРСР проводили обстеження території навколо Чорнобильської АЕС з метою виявлення зон забруднення ґрунту, що утворились внаслідок аварійного викиду радіонуклідів.

Після катастрофи на Чорнобильській АЕС 26.04.1986, враховуючи суттєве збільшення обсягів робіт по визначенню вмісту радіоактивних речовин у навколишньому середовищі, розшифруванню радіонуклідного складу забруднення і для більш детального і оперативного контролю за радіаційною обстановкою, у липні 1986 р. на базі лабораторії радіометрії організовано відділ радіаційно-екологічного контролю з функціями регіональної лабораторії.

Співробітники відділу були активно задіяні у роботах з обстеження забруднених території. Крім згадуваного вже Корнійчука В.О. (нагороджений орденом „Знак Пошани”) це Пряміцина Т.К. (нагороджена грамотою Верховної Ради України), Дурицький М.С. (медаль "За трудові заслуги"), Берко В.Й. (орден "Знак Пошани”), Табачний Л.Я, Лаптєв Г.В., Храпачевський В.М., Супруненко Т.В., Гірій В.А., Скаржинська І.В.

Одним з найважливіших напрямків роботи було проведення повітряної та наземної радіаційної розвідки, перша з яких відбулась вранці 26 квітня 1986 року. За 1986-1987 роки було виконано детальне обстеження близько 520 населених пунктів, відібрано 3500 проб ґрунту, 2150 проб води, досліджено близько 300 джерел водопостачання. Роботи в рамках “Програми уточнення радіаційного стану на території України, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС”, наряду із режимними спостереженнями, продовжувались і у наступні роки.

За період свого існування відділ зібрав, проаналізував та систематизував великі обсяги інформації, виконав оцінку її достовірності. Були створені банки даних з потужності експозиційної дози гамма-випромінення, з радіоактивного забруднення складових довкілля: ґрунтів, атмосферного повітря, поверхневих вод. На основі отриманих даних, а також результатів аерогаммазйомки та даних інших організацій, у 1992 році фахівцями відділу складено детальні карти забруднення території України цезієм-137 та стронцієм-90.

На сьогодні основними напрямками діяльності відділу є:

- збирання, аналіз, оцінювання якості, систематизація та узагальнення даних по радіоактивному забрудненню довкілля на території України; формування банків даних по забрудненню радіонуклідами ґрунту, поверхневих вод, повітря;

- виконання аналітичних робіт з визначення вмісту радіонуклідів у пробах довкілля, відібраних на мережі спостережень гідрометеорологічної служби;

- забезпечення державних органів, народногосподарських організацій та населення (через засоби масової інформації) оперативною та режимною інформацією про радіаційний стан навколишнього природного  середовища; 

- методичне керівництво підрозділами мережі гідрометслужби з радіоекологічного розділу питань та контроль за якістю їх роботи.

До складу відділу входять лабораторія радіаційного контролю повітря (ЛРКП), лабораторія радіохімії та пробопідготовки (ЛРХ), сектор спектрометрії (СС) та сектор підготовки інформації (СПІ).

У відділі та його структурних підрозділах працюють висококваліфіковані фахівці із багаторічним досвідом роботи:

• начальник ЛРКП Парнєва С.Л., випускниця фізичного факультету Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка, на посаді з 2006 р.;
• начальник ЛРХ Варивода В.В. працює в ЦГО з 1996 р., на посаді – з 2005 р., закінчив Одеський державний екологічний університет;
• завідувач сектору підготовки інформації Лук’янова Ж.В., у системі гідрометслужби працює з 1990 р., закінчила географічний факультет Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка;

а також інші досвідчені спеціалісти, серед них радіологи ЛРКП Юрко Л.М., Колмакова З.М., хімік ЛРХ Смірнова Л.І., провідний фізик сектору спектрометрії Сьомка Л.М.

Очолює відділ Голянда Сергій Іванович, контактний телефон 525 69 21.