З 2016 року гідрометеорологічна служба України бере участь у роботі єдиної системи інформаційного обміну EURDEP (європейська радіологічна платформа обміну даними).
За посиланням https://remap.jrc.ec.europa.eu/GammaDoseRates.aspx можна отримати інформацію про рівні гамма-випромінення в режимі реального часу

Карта-схема розташування пунктів спостережень гідрометслужби за радіоактивним забрудненням природного середовища

ПОГОДНІ УМОВИ ТА РАДІОАКТИВНЕ ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНИХ АЕРОЗОЛІВ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ У ЛЮТОМУ 2023 РОКУ.

Середня місячна температура була на 1,3-2,9° вищою за норму.

Опадів випало 1-1,5 місячної норми, у Карпатському регіоні до 2,3 норми; у південних областях та у більшості районів Дніпропетровської області спостерігався дефіцит опадів – їх випало 20-75 % норми, на півдні Одещини місцями 5-8 % норми.

Показники радіоактивного забруднення приземного шару атмосфери на усій території України у лютому були стабільними та утримувались на сезонно низькому рівні.

Середня за місяць сумарна бета-активність приземної атмосфери на пунктах контролю знаходилась в межах 5,6×10^–5–8,9×10^–5 Бк/м³, в середньому по країні 7,2×10^–5 Бк/м³ (у січні 11,3×10^–5 Бк/м³).

Концентрація техногенного цезію-137 у приземному шарі повітря на пунктах спостереження за межами зоні відчуження коливалася у діапазоні 0,03×10^–5–0,4×10^–5 Бк/м³, за середнього значення, 0,14×10^–5 Бк/м³ (у попередньому місяці 0,12×10^–5 Бк/м³). На пункті контролю Чорнобиль (зона відчуження) концентрація цезію-137 також залишалась низькою і знаходилась у діапазоні 0,2×10^–5–0,4×10^–5 Бк/м³, в середньому 0,27×10^–5 Бк/м³ (у попередньому місяці 0,2×10^–5 Бк/м³).

Об’ємна активність космогенного берилію-7 в повітряних аерозолях коливалась в межах 90×10^–5–355×10^–5 Бк/м³.

Аномальних радіонуклідів у відібраних пробах не спостерігалось. Перевищень допустимих концентрацій радіонуклідів у атмосферному повітрі, встановлених Державними гігієнічними нормативами НРБУ-97 (0,8 Бк/м³ для цезію-137) протягом лютого 2023 р. на території України засобами спостережень гідрометеорологічної служби не зареєстровано.

РАДІОАКТИВНЕ ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНИХ ВИПАДАНЬ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ У ЛЮТОМУ 2023 РОКУ.

Щільність бета-активних випадань у лютому утримувалась на рівні попереднього місяця. Середньомісячні значення сумарної бета-активності випадань на пунктах спостережень радіометричної мережі знаходились у діапазоні 1,4–2,0 Бк/м² за добу, середня по території країни щільність бета-активних випадань складала, як і у січні, 1,7 Бк/м² за добу. Випадків перевищень встановлених контрольних рівнів сумарної бета-активності випадань (110 Бк/м² за добу) не зафіксовано; найбільшій вміст бета-випромінювальних радіонуклідів у випаданнях (3,1 Бк/м² за добу) спостерігався у пробі, відібраній 26-27 лютого на пункті контролю Баришівка (Київська область).

Вміст техногенного цезію-137 у атмосферних випаданнях на більшості пунктів контролю знаходився в межах 0,1–0,7 Бк/м² за місяць за середнього значення 0,30 Бк/м² за місяць (що відповідає показникам січня). На пунктах відбору проб у зоні гарантованого добровільного відселення та зони відчуження щільність випадань цезію-137 також залишилась сезонно низькою та не перевищувала 0,7 Бк/м² за місяць на М Овруч і була меншою за 0,6 Бк/м² за місяць на М Коростень та М Чорнобиль.  

Щільність випадань космогенного берилію-7 на території України коливалась в межах 24–280 Бк/м² за місяць.

Аномальних радіонуклідів у пробах атмосферного випадань протягом місяця не зафіксовано.

РАДІОАКТИВНЕ ЗАБРУДНЕННЯ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД УКРАЇНИ У ЛЮТОМУ 2023 РОКУ

На більшій частині басейну Дніпра до Києва випало 30-44 мм опадів (85-116% норми), на верхніх ділянках Верхнього Дніпра, Сожу, Десни – 46-53 мм (121-148%). Відмінною особливістю водного режиму цьогорічної зими є затяжний тало-дощовий паводок на Верхньому Дніпрі, Прип’яті та Десні. У лютому пройшли максимуми цього паводку на Верхньому Дніпрі та Десні біля Чернігова. На Верхньому Дніпрі (в межах України) біля водпоста Неданчичі та на Десні сформувалася складна льодова ситуація внаслідок утворення льодових зажорів та заторів із значним затопленням заплави; протягом лютого льодовий зажор на цих річках поступово зруйнувався із зниженням рівня води та зменшенням затоплення заплави.

На Прип’яті та її притоках на початку другої декади лютого розпочалися підвищення рівнів води на фоні високої водності від проходження піків паводку. За даними спостережень ДСП «Екоцентр» ДАЗВ України, концентрації ¹³⁷Cs у воді річки Прип’ять біля Чорнобиля у лютому були меншими від тих, що спостерігалися в січні, і становили в середньому 16,4 Бк/м³ у розчині і 15,6 Бк/м³ на завислих наносах. Концентрації ⁹⁰Sr в лютому зменшилися у 1,5 рази порівняно з січнем і становили в середньому 64 Бк/м³.

Впродовж місяця приплив води до Київського водосховища збільшився на 22% – від 2060 м³/с (1 лютого) до 2510 м³/с (28 лютого). Бічний приплив до Канівського водосховища (в основному за рахунок Десни) збільшився на 39% – від  352 м³/с (1 лютого) до 488 м³/с (28 лютого), чому сприяло штучне руйнування зажорів льоду через підриви.

Концентрації ⁹⁰Sr у воді Київського і Канівського водосховищ в першій половині лютого зросли в 1,5-2,5 рази порівняно з січнем. В районі м. Вишгород (верхній б’єф Київської ГЕС) об’ємна активність ⁹⁰Sr становила 47,3 Бк/м³; у верхній частині Канівського водосховища (м. Київ, Гідропарк) концентрація ⁹⁰Sr дорівнювала 33,2 Бк/м³, у нижній частині водосховища (м. Канів) – 16,6 Бк/м³. Збільшення концентрацій ⁹⁰Sr у воді Київського та Канівського водосховищ відбулося через зростання винесення цього радіонукліду річкою Прип’ять в Київське водосховище в січні ц.р. Активність розчиненого ¹³⁷Cs у воді Київського водосховища в першій декаді лютого зросла в 1,5 рази в порівнянні з січнем, і становила 10,9 Бк/м³; активність ¹³⁷Cs асоційованого із завислими наносами зменшилася – до 2,7 Бк/м³. Це зростання, ймовірно, обумовлено збільшенням проточності Київського водосховища і, відповідно, мутності води внаслідок проходження річками Прип’ять та Верхній Дніпро високого і тривалого зимового паводку.

В районі верхнього б’єфу Канівської ГЕС концентрації ¹³⁷Cs  у розчиненому стані і на завислих наносах були близькими до показників попереднього місяця і становили 1,7 Бк/м³ у розчині та 0,4 Бк/м³ на зависі.

Cтаном на кінець місяця від льодових явищ очистились пригирлова та гирлова ділянки Десни, а біля Чернігова пройшов пік паводкової хвилі із загальною амплітудою підвищень 1,3-2,1 м, що також супроводжувалося затопленням заплавних територій висотою 0,2-0,7 м та утриманням води на них. Концентрація розчиненого ¹³⁷Cs у воді річки Десна становила 1,1 Бк/м³, активність на завислих наносах – 0,3 Бк/м³. Концентрація ⁹⁰Sr виявилася близькою до середньої за 2022 рік і становила 6,0 Бк/м³.

Протягом лютого на українській ділянці Дунаю після проходження (на початку місяця) максимумів паводкової хвилі відбувся її спад, в кінці місяця рівні води знизились до передпаводкових відміток. Середньомісячна витрата води в районі Ізмаїла складала 3800 м³/с, що близько до багаторічної норми.

Концентрація активності ⁹⁰Sr у дунайській воді в районі Ізмаїла становила 8,5 Бк/м³, що на 10% нижче січневого показника. Вміст ¹³⁷Cs  у зависі складав 1,5 Бк/м³, у розчині не перевищував 1,0 Бк/м³. Такі рівні активності дунайської води вважаються сучасними фоновими.

Перевищень допустимих (за НРБУ-97) концентрацій радіонуклідів у контрольованих водних об’єктах України у лютому 2023 р. засобами спостережень гідрометеорологічної служби не зареєстровано. Ознак скидання радіоактивних відходів з АЕС, які розташовано в басейні Десни та Дунаю не виявлено.

РАДІАЦІЙНИЙ СТАН В РАЙОНАХ РОЗТАШУВАННЯ АЕС
Радіаційний стан у районах розташування атомних електростанцій у березні 2023 року був стабільним. Потужність експозиційної дози гамма-випромінення на пунктах спостереження, розташованих в зонах впливу АЕС, знаходилась в межах багаторічних коливань. Перевищень встановлених контрольних рівнів вмісту радіонуклідів у повітрі не зафіксовано.

Потужність експозиційної дози гамма-випромінення (мкР/год) у районах розташування АЕС станом на 08-00 годину 01 червня 2023 р.