Агрометеорологічна станція Миронівка

 08853, Обухівський р-н, Миронівська об'єднана територіальна громада, село Центральне, вул. Центральна, 30, тел/факс (04574) 7-41-97

Метеорологічні дані Миронівка

15.05

09:00

 12,2

74

5-8

180

742

13

хмарно

15.05

15:00

15.05

21:00

   Історія створення агрометеорологічної станції Миронівка

Агрометеорологічна станція Миронівка розташована на південному сході Миронівського району біля мальовничого села Центральне, яке географічно розміщено на вододілі річок Дніпро, Рось, Росава. У травні 1913 року В.М. З 1 травня 1913 року розпочалися постійні спостереження ”З книги “Сортові станції цукротресту” (1922-1923 р. ст. 44-65): “Крім чисто дослідної роботи, ведеться і метеорологічна робота. кліматичні характеристики цього пункту Усі метеорологічні спостереження на ті години велися за чотири рядковим циклом. двічі на день вимірювали кількість опадів, тиску, який стояв у поміщенні – це третій на півповерх хімічної лабораторії, де розміщувався метеорологічний відділ(див. фото Хімічна лабораторія та метеорологічний відділ).

Хімічна лабораторія та метеорологічний відділ

На даху цього ж приміщення було встановлено флюгер – велися спостереження за напрямком та швидкістю вітру. «З 1913 року ведуться метеоспостереження, які дали можливість охарактеризувати кліматичні умови Миронівської дослідно – селекційної станції та співставити їх з умовами інших бурякотворчих районів від Поділля до східної частини Воронезької губернії». У 1921 році на базі даних спостережень метеорологічного відділу Центральної дослідної селекційної станції с. Миронівка була утворена метеорологічна станція Миронівка, яка залишилася підвідомчою селекційною станцією, але вже увійшла до мережі гідрометслужби. Хто був начальником станції з 1921 до 1930 року – невідомо. З 1930 по 1941 рік станцію очолювала спеціаліст з сільськогосподарської метеорології старший науковий співробітник Маліш М.В., а виконувачкою робіт була Загіка О.М. 

Метеорологічна станція була 2-го розряду 1-го класу. У такому статусі метеорологічні спостереження тривали до початку Другої світової війни. Після війни поновилася робота метеорологічної станції, хоча за спогадами очевидців, метеоспостереження велися і за окупаційного режиму, але, на жаль, матеріали спостережень не збереглися.

У 1944 році після звільнення території селекційної станції від фашистів розпочалося нове відродження метеорологічної станції вже під керівництвом Тютюнника (це була жінка, але ім'я та по-батькові невідомі) – пропрацювала вона дуже короткий час. У січні 1945 року начальником станції стає Захаров І.С.. Станція поступово відроджується – впроваджуються нові прилади та спостереження. Розширюється спектр спостережень за сільськогосподарськими культурами. У 1946 році станції було надано статусу агрометеорологічної. З цього часу станція повністю перейшла до складу гідрометслужби, але тісний зв'язок із селекційною станцією не припинявся. Ведуться спільні наукові роботи. Керівництво селекційної станції надає допомогу у вирішенні виробничих питань. Та вже з квітня 1947 року змінюється начальник - станцію очолює Сукайло С. Г.. Стає питання розбудови станції – виділення землі під метеорологічний майданчик та забудову приміщень станції. Вводяться нові посади: старший інженер-агрометеоролог та інженер-агрометеоролог. Розширюється науково-тематична робота. У 1948 році на околиці дослідної селекційної станції с. Миронівка офіційно виділяється ділянка землі (1,0 га) під забудову агрометеорологічної станції. 24 серпня ц.р. здійснюється переміщення метеомайданчика із парку на полі. У травні 1949 року Миронівську агрометеорологічну станцію перейменовують на агрометеорологічну станцію ім. Старченка (та йменувалась вона так до 1980 року – надалі й донині агрометеорологічна станція Миронівка) та у вересні на посаду начальника призначено Татарінова О.Р. На агрометеорологічній станції ведуться безперервні спостереження за зростанням основних с/г культур та впливом погодних умов на них. Основний принцип агрометеорологічних спостережень – обов'язково паралельне у часі та просторі проведення спостережень за станом та зміною агрометеорологічних факторів та за зміною у розвитку, зростанні та стані с/г культур та у формуванні елементів їх продуктивності та кінцевої продукції. У березні 1954 року, директором селекційної дослідної станції А.Й. Фрідріх та начальником гідрометслужби Т.К.Богатир була призначена начальником станції Хідько Н.М., яка плідно працювала до виходу на пенсію у 1970 році. Під її керівництвом, спільно з науковцями дослідної станції, велися наукові роботи з визначення критичних температур вимерзання озимих культур. Значно розширився спектр метеорологічних, агрометеорологічних спостережень та були введені актинометричні спостереження (за сонцем). З 1 січня 1966 року всі метеорологічні спостереження було переведено на восьми строкові. Чимало сторінок станції пов'язано з ім'ям Надії Миколаївни, це людина неабияких організаторських здібностей, гарна пані. На її плечі лягло повністю будівництво житлового будинку для персоналу, робочого та підсобного приміщень, які були зведені у 1955-1956 роках. Будівництво здійснювалося за державні кошти гідрометслужби та значної допомоги селекційної станції.(фото – новий метеомайданчик та приміщення, колектив 1968) Колектив станції під керівництвом начальника гарно окультурили територію станції, посадили декоративні та фруктові дерева, які й сьогодні радують людей. Надія Миколаївна мудра, добра наставниця – виховала не одне покоління агрометеорологів. Вже будучи на пенсії, вона час від часу поверталася на роботу, щоб надати посильну допомогу. Вона зуміла зробити станцію кращою не лише на Київщині, а й в Україні та колишньому СРСР. З 1970 до 1973 року начальником станції працює Суховецький Анатолій Йосипович, а з 1973 до 1974 року – Шаповалова Зоя Петрівна.

   У ці роки відбувалося широкомасштабне розбудова, тепер уже Миронівського НДІСНП. Поза увагою не залишили і агрометеорологічну стацію. Розпочався другий етап відродження агрометстанції з жовтня 1974 року, коли до керівництва станцією розпочала Кощавка Марія Миколаївна. Ця енергійна, творча, мудра жінка була керівником станції протягом 9 років та на її плечі ліг значний об'єм робіт з яким вона дуже вдало вправлялася. За цей час було перебудовано та добудовано приміщення станції, проведено центральне опалення, встановлено сантехнічне обладнання у приміщеннях. На станції з'явилися нові сучасні прилади та обладнання. Встановлено прилад для вимірювання нижньої межі хмар та анеморумбометр – прилад, який замінив флюгер. Ці прилади значно полегшили умови метеоспостережень та покращили їх якість. Впроваджено радіометричні спостереження за природнім радіаційним фоном, які ведуться регулярно і донині. Тож як сталася аварія 26 квітня на ЧАЕС, то станція перша в районі зафіксувала високий радіаційний фон. Марія Миколаївна створила “Агрометеорологічний бюлетень багаторічних даних по Миронівському району”, який був довгий час незамінним у роботі. Станція стала ґрунтовною базою проходження практики для студентів вузів та технікумів зі всього СРСР. Працю Марії Миколаївни високо оцінювало керівництво Гідрометеорологічної служби. Щороку колектив станції нагороджувався почесними грамотами гідрометслужби УСРС та СРСР. Нині Марія Миколаївна успішно працює начальником Вінницького ЦММ.

     У 1983 році її змінює у керівництві Захарова Людмила Іванівна (яка до цього довгу годину працювала інженером - агрометеорологом на цій самій станції), але керувала станцією лише півтора року.
    З серпня 1985 року начальником агрометеорологічної станції Миронівка за наказом начальника Державної гідрометеорологічної служби України Скрипника В.Ф. призначено  - Свистільник Тетяну Петрівну (дочку Хідько Н.М. та ученицю Кощавки М.М.). І це вже можна сказати, що настав третій етап розвитку агрометеорологічної станції Миронівка.  Успішно очолює станцію протягом 28 років. За багаторічну сумлінну працю нагороджувалась грамотами Державної гідрометеорологічної служби, Центральної геофізичної обсерваторії та Миронівської РДА її присвоєно звання “Почесний працівник гідрометеорологічної служби України”.
    Сьогодні агрометеорологічна станція Миронівка одна з трьох в Україні зі статусом «агрометеорологічна» і є оперативно-виробничою організацією Центральної Геофізичної Обсерваторії імені Бориса Срезневського.

     На даний час агрометеорологічна станція Миронівка проводить метеорологічні спостереження за видимістю, хмарністю, атмосферними явищами, температурою повітря та ґрунту, вологістю повітря, атмосферним тиском. Взимку проводяться спостереження за ожеледо-паморозевими явищами та сніговим покривом. Агрометеорологічні спостереження ведуться за сільськогосподарськими культурами, які висіваються на полях Миронівського інституту пшениці ім. В.М.Ремесла НААН України, ДП “ДГ” ЕЛІТА”МІП Ім. В.М. Ремесла НААН та ПРАТ НВФ Урожай ім.О.Г.Бузницького.

     На станції зберігається та вчасно поповнюється фондовий матеріал із 1945р., на базі якого агрометеорологи станції складають відмінні агрометеорологічні прогнози: запасів продуктивної вологи в ґрунті на початок вегетації, цвітіння плодових дерев, цвітіння трав, строків сівби гречки агрометеорологічних умов розвитку с/г культур.. Такі прогнози допомагають с/г виробникам вчасно посіяти, зібрати врожай та зберегти його.
     Нинішню роботу неможливо уявити без комп’ютерних технологій. Перший ПК на станції з’явився в 1999р. Зараз на станції встановлено барометр – БАР (електронний вимірювач тиску), впроваджено програму АРМ МЕТЕО, яка забезпечує передачу метеоінформації в оперативному режимі. Створено та успішно використовуються електронні варіанти ТСГ-1, ТСГ-6, ТМ-9, комплексних графіків метеоданих. 

     В зону агрометобслуговування агрометеорологічної станції Миронівка входить не тільки Обухівський район, а й Кагарлицький, Богуславський, Таращанський, Рокитнянський.

     Невтомна праця працівників станції (на всіх етапах історії) та їх плідна робота була неодноразово відмічена почесними грамотами та відзнаками не тільки у Київській області, Україні, а й у інших країнах світу. Станція входить до міжнародної системи спостережень. Дані метеорологічних спостережень агрометеорологічної станції Миронівка отримують синоптики Америки та Європи з метою складання синоптичних прогнозів. Вони високо оцінюють якість спостережень. Вагомій слід у досягнення високих показників внесли всі начальники агрометеорологічної станції Миронівка. Кожен із них був досвідченим, відповідальним, цілеспрямованим.