Метеорологічні дані Миронівка

Агрометеорологічна станція Миронівка (А Миронівка)
08853, Обухівський р-н, Миронівська об'єднана територіальна громада, село Центральне, вул. Центральна, 30, тел/факс (04574) 7-41-97

Історія створення агрометеорологічної станції Миронівка
    Агрометеорологічна станція Миронівка розташована на південному-сході Миронівського району в живописному селі Центральне, яке географічно розміщене на вододілі річок Дніпро, Рось, Росава.
В травні 1913 року цукрозаводчики утворили метеорологічний відділ Центральної дослідної селекційної станції с. Миронівка.
Із архівних записів, що зберігаються в Миронівському інституті пшениці ім..В.М.Ремесла: “Основну діяльність з метео питань взяв на себе Олексій Константинович Філіповський. Для проведення спостережень в парку поблизу станції обладнано відповідно будиночок для спостережень. Спостереження вів Йовенко. З 1 травня 1913 року почалися постійні спостереження. ”Із книги “Сортовые станции сахаротреста” (1922-1923 р ст. 44-65):
“Крім чисто дослідної роботи, ведеться і метеорологічна робота. Є метеорологічна установка, яка робить висновки про кліматичні характеристики даного пункту. Станція була забезпечена самописцями.”
    Всі метеорологічні спостереження в той час велись за чотирьох строковим циклом. Для вдосконалення спостережень використовували самописці, це прилади, які фіксували (на спеціальних стрічках) цілодобово температуру та вологість повітря і були вони встановлені в метеорологічній будці на метеомайданчику. Тут же був встановлений дощомір, яким двічі на добу вимірювали кількість опадів. Ще був самописець тиску, який стояв у приміщенні – це третій на півповерх хімічної лабораторії, де розміщувався метеорологічний відділ
(див. фото Хімічна лабораторія і метеорологічний відділ).

    На даху цього ж приміщення був встановлений флюгер – велись спостереження за напрямком та швидкістю вітру.

       Метеорологічна станція була 2-го розряду 1-го класу. В такому статусі метеорологічні спостереження тривали до початку Другої світової війни.
Після війни поновилась робота метеорологічної станції, хоча, за спогадами очевидців, метеоспостереження велись і за окупаційного режиму, але, нажаль, матеріали спостережень не збереглись.
   В 1944 році після звільнення території селекційної станції від фашистів почалось нове відродження метеорологічної станції вже під керівництвом Тютюнник (це була жінка, але ім’я та по-батькові невідомі) – пропрацювала вона дуже короткий час. В січні 1945 року начальником станції стає Захаров І.С.. Станція поступово відроджується – впроваджуються нові прилади та спостереження. Розширюється спектр спостережень за сільськогосподарськими культурами. В 1946 році станції було надано статусу агрометеорологічної. З цього часу станція повністю перейшла до складу гідрометслужби, але тісний зв’язок з селекційною станцією не припинявся. Ведуться спільні наукові роботи. Керівництво селекційної станції надає допомогу у вирішенні виробничих питань. Та вже з квітня 1947 року змінюється начальник - станцію очолює Сукайло С. Г.. Стає питання розбудови станції – виділення землі під метеорологічний майданчик та забудову приміщень станції. Вводяться нові посади: старший інженер-агрометеоролог та інженер-агрометеоролог. Розширюється науково-тематична робота.
  В 1948 році на околиці дослідної селекційної станції с. Миронівка офіційно виділяється ділянка землі (1,0га) під забудову агрометеорологічна станції. 24 серпня ц.р. здійснюється переміщення метеомайданчика із парку в поле.
У травні 1949 року Миронівську агрометеорологічну станцію перейменовують в агрометеорологічну станцію ім. Старченка (та йменувалась вона так до 1980 року – надалі й до нині агрометеорологічна станція Миронівка) та у вересні на посаду начальника призначено Татарінова А.Р. На агрометеорологічній станції ведуться безперервні спостереження за зростанням основних с/г культур та впливом погодних умов на них. Основний принцип агрометеорологічних спостережень – обов’язково паралельне в часі і просторі проведення спостережень за станом і зміною агрометеорологічних факторів та за зміною в розвитку, зростанні та стані с/г культур та в формуванні елементів їх продуктивності та кінцевої продукції.
  У березні 1954 року, директором селекційної дослідної станції А.Й. Фрідріх та начальником гідрометслужби Т.К.Богатир була призначена начальником станції Хідько Н.М., яка плідно працювала до виходу на пенсію в 1970 році. Під її керівництвом, спільно з науковцями дослідної станції, велись наукові роботи по визначенню критичних температур вимерзання озимих культур. Значно розширився спектр метеорологічних, агрометеорологічних спостережень та були введені актинометричні спостереження (за сонцем). З 1 січня 1966року всі метеорологічні спостереження було переведено на восьми строкові. Чимало сторінок станції пов’язано з ім’ям Надії Миколаївни, це людина неабияких організаторських здібностей, хороша господиня. На її плечі лягло повністю будівництво житлового будинку для персоналу, робочого та підсобного приміщень, які були зведені в 1955-1956 році. Будівництво здійснювалось за державні кошти гідрометслужби та значної допомоги селекційної станції.(фото – новий метеомайданчик та приміщення, колектив 1968)

   Колектив станції під керівництвом начальника красиво окультурили територію станції, посадили декоративні та фруктові дерева, які й сьогодні радують людей. Надія Миколаївна мудра, добра наставниця – виховала не одне покоління агрометеорологів. Вже будучи на пенсії, вона час від часу поверталась на роботу, щоб надати посильну допомогу. Вона зуміла зробити станцію кращою не тільки на Київщині, а й в Україні та колишньому СРСР.
   З 1970 по 1973 рік начальником станції працює Суховецький Анатолій Йосипович, а з 1973 по 1974 рік – Шаповалова Зоя Петрівна.

   В ці роки відбувалась широкомасштабна розбудова, тепер вже Миронівського НДІСНП. Поза увагою не залишили і агрометеорологічну стацію.

Розпочався другий етап відродження агрометстанції з жовтня 1974 року, коли до керівництва станцією приступила Кощавка Марія Миколаївна. Ця енергійна, творча, мудра жінка була керівником станції упродовж 9 років та на її плечі ліг значний об’єм робіт з яким вона дуже вдало вправлялась. За цей час було перебудовано та добудовано приміщення станції, проведено центральне опалення, установлено сантехнічне обладнання в приміщеннях. На станції з’явилися нові сучасні прилади та обладнання. Встановлено прилад для вимірювання нижньої границі хмар та анеморумбометр – прилад, який замінив флюгер. Ці прилади значно полегшили умови метеоспостереженнь та поліпшили їх якість. Упроваджено радіометричні спостереження за природнім радіаційним фоном, які ведуться регулярно й до нині. Тож, як сталась аварія 26 квітня на ЧАЕС, то станція перша в районі зафіксувала високий радіаційний фон. Марія Миколаївна створила “Агрометеорологічний бюлетень багаторічних даних по Миронівському району”, який був довгий час незамінним у роботі. Станція стала ґрунтовною базою проходження практики для студентів вузів та технікумів з усього СРСР. Труд Марії Миколаївни високо оцінювало керівництво Гідрометеорологічної служби. Щороку колектив станції нагороджувався почесними грамотами гідрометслужби УСРС та СРСР. (фото колективу 1981 р)

      Нині Марія Миколаївна успішно працює начальником Вінницького ЦГМ.
У 1983 році її змінює в керівництві Захарова Людмила Іванівна (яка до цього довгий час працювала інженером - агрометеорологом на цій же станції), але керувала станцією лише півтора року.
Маю честь заявити, що з серпня 1985 року начальником агрометеорологічної станції Миронівка за наказом начальника Державної гідрометеорологічної служби України Скрипника В.Ф. призначено мене - Свистільнік Тетяну Петрівну (доньку Хідько Н.М. та ученицю Кощавки М.М.). І це вже можна сказати, що настав третій етап розвитку агрометеорологічна станції Миронівка. Я прийшла молода, енергійна, віддана улюбленій справі, високо оцінила надбане попередниками і, сподіваюсь, що зуміла зберегти його і примножити. Успішно очолюю станцію упродовж 28 років. За багаторічну сумлінну працю нагороджувалась грамотами Державної гідрометеорологічної служби, Центральної геофізичної обсерваторії та Миронівської РДА її присвоєно звання “Почесний працівник гідрометеорологічної служби України”.
На сьогодні агрометеорологічна станція Миронівка одна із трьох в Україні із статусом «агрометеорологічна» і є оперативно – виробничою організацією Центральної Геофізичної Обсерваторії імені Бориса Срезневського.

     На даний момент на станції працює злагоджений досвідчений молодий колектив (п’ятеро мають вищу освіту): начальник Свистільнік Т.П., агрометеоролог 1кат. Ходир О.В, технік – метеоролог 1кат. Криворучко Л.О., техніки – метеорологи 2кат. Доник Н.П., Степаненко М.В, техніки – метеорологи б/к Орлова Т.С., Коваль Ю.О., технік – агрометеоролог 1кат. Шелепова А.П., технік – агрометеоролог 2 кат. Борщевич В.Г. (фото колектив 2013, 2018 рр.).

     За сумлінну працю колектив неодноразово нагороджувався почесними грамотами Державної гідрометеорологічної служби, Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського та неодноразово виборював почесне звання кращої станції Київщини. Хочеться добрим словом відмітити ветеранів праці метеослужби Остапенко М.Й., Дуброву Л.В., Ковальську Л.М., які відпрацювали все своє свідоме життя на агрометеорологічну станції та внесли неабиякий внесок в її розвиток, нині на заслуженому відпочинку. Добрим словом слід згадати, на жаль, нині покійну Новіцьку Віру Демидівну, яка працювала техніком-метеорологом з 1972 по 2008 рік
    На даний час агрометеорологічна станція Миронівка проводить метеорологічні спостереження за видимістю, хмарністю, атмосферними явищами, температурою повітря та ґрунту, вологістю повітря, атмосферним тиском. Взимку проводяться спостереження за ожеледо-паморозевими явищами та сніговим покривом. Агрометеорологічні спостереження за с/г культурами ведуться за сільськогосподарськими культурами, які висіваються на полях Миронівського інституту пшениці ім. В.М.Ремесла, ДП ДГ «ЕЛІТА» та ПРАТ НВФ «УРОЖАЙ» м. Миронівка.
    На станції зберігається та вчасно поповнюється фондовий матеріал із 1945р., на базі якого агрометеорологи станції складають відмінні агрометеорологічні прогнози: запасів продуктивної вологи в ґрунті на початок вегетації, цвітіння плодових дерев, цвітіння трав, строків сівби гречки агрометеорологічних умов розвитку с/г культур.. Такі прогнози допомагають с/г виробникам вчасно посіяти, зібрати врожай та зберегти його.
Нинішню роботу неможливо уявити без комп’ютерних технологій. Перший ПК на станції з’явився в 1999р. Зараз на станції встановлено барометр – БАР (електронний вимірювач тиску), впроваджено програму АРМ МЕТЕО, яка забезпечує передачу метеоінформації в оперативному режимі. Створено та успішно використовуються електронні варіанти ТСГ-1, ТСГ-6, ТМ-9, комплексних графіків метеоданих.
   Станція співпрацює з науковцями Миронівського інституту пшениці ім. В.М.Ремесла, районною та місцевою владою, виробниками АПК в сфері забезпечення агрометеорологічною інформацією та попередженнями про стихійні небезпечні явища. Начальник станції входить до складу районної комісії з техногенної безпеки і надзвичайних ситуацій. В зону агрометобслуговування агрометеорологічної станції Миронівка входить не тільки Миронівський район, а й Кагарлицький, Богуславський, Таращанський, Рокитнянський.
   Невтомна праця працівників станції (на всіх етапах історії) та їх плідна робота була неодноразово відмічена почесними грамотами та відзнаками не тільки у Київській області, Україні, а й у інших країнах світу. Станція входить до міжнародної системи спостережень. Дані метеорологічних спостережень агрометеорологічної станції Миронівка отримують синоптики Америки та Європи з метою складання синоптичних прогнозів. Вони високо оцінюють якість спостережень. Вагомій слід у досягнення високих показників внесли всі начальники агрометеорологічної станції Миронівка. Кожен із них був досвідченим, відповідальним, цілеспрямованим.
  Сьогодні хочеться висловити слова вдячності та низько вклонитися людям усіх поколінь, чия праця за століття створила міцний фундамент для подальшого удосконалення роботи та відповідних умов праці.