Image
Image
Image
Image

ЦЕНТРАЛЬНА ГЕОФІЗИЧНА ОБСЕРВАТОРІЯ
ІМЕНІ БОРИСА СРЕЗНЕВСЬКОГО

ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

ЗАСНОВАНА У 1855 РОЦІ

Грамота Верховної Ради України
Грамота Верховної Ради України
Image

ЦЕНТРАЛЬНА ГЕОФІЗИЧНА ОБСЕРВАТОРІЯ
ІМЕНІ БОРИСА СРЕЗНЕВСЬКОГО

ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

ЗАСНОВАНА У 1855 РОЦІ

Грамота Верховної Ради України
Грамота Верховної Ради України

Метеорологічні дані по Київській області

Image

Метеорологічні рекорди

Image

26.09.2025

Про метеорологічну осінь у столиці

Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського повідомляє, що за даними спостережень об’єднаної гідрометеорологічної станції Київ 24 вересня до столиці завітала метеорологічна осінь, яка розпочалась на тиждень пізніше за кліматичну норму. Вона характеризується стійким переходом середньодобової температури повітря нижче +15 градусів.
Найраніше метеорологічна осінь до Києва завітала у 1993 році – 25 серпня, а найпізніше – 15 жовтня у 2020 році.
Цьогорічне метеорологічне літо, яке розпочалось 21 травня, закінчилось 23 вересня і загалом тривало 126 днів. Найдовшим літо було в 2012 році – 166 днів, а найкоротшим у 1990 році – 88 днів.

УДК 556.53 (282.247.32)

ISBN 978-966-501-082-1

 Наукове видання

Вишневський Віктор Іванович

"Ріка Дніпро"

    Наведено найважливіші відомості про Дніпро від його витоку до гирла. Висвітлено фактори антропогенного впливу: водозабір і водовідведення, зарегулювання стоку, русловипрямні роботи, будівництво мостів та ін. Представлено результати досліджень водного режиму ріки: рівнів і витрат води, термічного режиму, якісних характеристик та ін. Подано відомості про найбільші притоки. Окреслено заходи, спрямовані на поліпшення екологічного стану ріки та її водозбору. Згадано основні об’єкти історії та архітектури на берегах ріки.
Для гідрометеорологів, працівників водного господарства, фахівців з охорони природи, краєзнавців, викладачів вищих навчальних закладів, учителів, студентів.

ЗМІСТ

Вступ

1. Дніпро та його водозбір
1.1. Основні відомості
1.2. Гідрографічний опис
1.3. Вивченість
1.3.1. Стародавні праці
1.3.2. Картографування ріки
1.3.3. Провідні установи у сфері вивчення Дніпра
1.3.4. Моніторинг у басейні Дніпра
1.3.5. Узагальнюючі праці
1.4. Будова надр
1.5. Рельєф
1.6. Ґрунти
1.7. Підземні води
1.8. Кліматичні умови
1.8.1. Циркуляція атмосфери і вітер
1.8.2. Сонячна радіація
1.8.3. Температура повітря
1.8.4. Вологість повітря
1.8.5. Атмосферні опади
1.8.6. Сніговий покрив
1.8.7. Випаровування з водної поверхні
1.9. Лісистість
1.10. Водні та коловодні рослини і тварини
1.10.1. Рослини
1.10.2. Тварини

2. Використання Дніпра в господарській сфері 
2.1. Загальна характеристика
2.2. Судноплавство
2.3. Судноплавні канали
2.4. Русловипрямні, днопоглиблювані та берегозахисні роботи
2.5. Мости і підводні переходи
2.5.1. Мости
2.5.2. Підводні переходи
2.6. Зарегулювання стоку
2.6.1. Основні відомості
2.6.2. Київська ГЕС і Київське водосховище
2.6.3. Канівська ГЕС і Канівське водосховище
2.6.4. Кременчуцька ГЕС і Кременчуцьке водосховище
2.6.5. Дніпродзержинська ГЕС і Дніпродзержинське водосховище
2.6.6. Дніпрогес і Дніпровське водосховище
2.6.7. Каховська ГЕС і Каховське водосховище
2.6.8. Зарегулювання приток Дніпра
2.7. Канали і водоводи
2.7.1. Об’єкти на території Білорусі
2.7.2. Об’єкти на території України
2.8. Водозабір і водовідведення
2.8.1. Водозабір і водоспоживання
2.8.2. Водовідведення
2.9. Найбільші міста та їх водопровідно-каналізаційне господарство
2.9.1. Найбільші міста
2.9.2. Водопровідно-каналізаційне господарство
2.10. АЕС і ТЕС
2.11. Видобування корисних копалин
2.12. Сільськогосподарська діяльність
2.13. Меліорація земель
2.13.1. Осушення
2.13.2. Зрошення
2.14. Вилов риби

3. Експлуатація водосховищ дніпровського каскаду 
3.1. Основні засади
3.2. Експлуатаційний режим водосховищ
3.3. Боротьба з підтопленням і затопленням
3.3.1. Загальна характеристика захищених масивів
3.3.2. Захищені масиви у прибережній зоні Київського водосховища
3.3.3. Захищені масиви у прибережній зоні Канівського водосховища
3.3.4. Захищені масиви у прибережній зоні Кременчуцького водосховища
3.3.5. Захищені масиви у прибережній зоні Дніпродзержинського водосховища
3.3.6. Захищені масиви у прибережній зоні Каховського водосховища
3.4. Розмив берегів водосховищ та їх захист
3.4.1. Розмив берегів
3.4.2. Захист берегів

4. Водний режим
4.1. Рівні води
4.1.1. Умови незарегульованого стоку
4.1.2. Умови зарегульованого стоку
4.1.3. Внутрішньодобові коливання, спричинені нерівномірною роботою ГЕС
4.1.4. Згінно-нагінні явища
4.2. Водність Дніпра
4.2.1. Середньорічні витрати
4.2.2. Внутрішньорічний розподіл стоку. Максимальні та мінімальні витрати
4.3. Водний баланс водозбору
4.4. Водний баланс дніпровських водосховищ
4.5. Трансформація стоку
4.6. Динамічні явища у водосховищах
4.6.1. Течії
4.6.2. Вітрові хвилі
4.7. Каламутність води і стік наносів
4.8. Термічний режим
4.9. Льодовий режим
4.9.1. Терміни льодових явищ
4.9.2. Товщина льоду

5. Якісний стан води
5.1. Гідрохімічні характеристики
5.2. Радіоактивне забруднення води
5.3. Гідробіологічні показники якості води та її «цвітіння»

6. Притоки Дніпра
6.1. Основні характеристики
6.2. Березіна
6.3. Сож
6.4. Прип’ять
6.5. Десна
6.6. Другорядні притоки

7. Заходи, спрямовані на поліпшення екологічного стану Дніпра 
7.1. Найважливіші проблеми Дніпра
7.2. Державне управління у сфері охорони природи та поліпшення стану Дніпра
7.3. Нормативно-правова база у сфері охорони довкілля
7.3.1. Загальна характеристика нормативно-правової бази
7.3.2. Нормативно-правова база у сфері водокористування
7.3.3. Нормативно-правова база господарської діяльності на землях водного фонду
7.3.4. Нормативно-правова база у сфері використання рибних та інших тваринних ресурсів
7.3.5. Нормативно-правова база у сфері видобування річкового алювію
7.4. Природоохоронні заходи
7.5. Охорона і відтворення рибних ресурсів
7.6. Збереження цінних об’єктів природи
7.7. Об’єкти історії та архітектури на берегах Дніпра

Висновки

Література та інтернет-ресурси

Додатки

Наші партнери

This image for Image Layouts addon

Збірник Праць ЦГО
зареєстровано офіційно !

Інформуємо всіх читачів, що збірник праць Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського віднині зареєстровано як засіб масової інформації, науково-популярне видання (свідотство про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 25168-15108 Р від 24.06.2022).

Запрошуємо до співпраці усіх зацікавлених авторів та науковців, які мають напрацювання з метеорології, кліматології, гідрології, гідрохімії тощо, а також історико-краєзнавчих розвідок з життя нашої служби.

Детальніше
© 2025, ЦГО. Використання матеріалів сайту можливе за умови посилання на джерело інформації.

Please publish modules in offcanvas position.