РАДІАЦІЙНА СИТУАЦІЯ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

З 2016 року гідрометеорологічна служба України бере участь у роботі єдиної системи інформаційного обміну EURDEP (європейська радіологічна платформа обміну даними).

За посиланням https://remap.jrc.ec.europa.eu/GammaDoseRates.aspx можна отримати інформацію про рівні гамма-випромінення в режимі реального часу.

ПОГОДНІ УМОВИ ТА РАДІОАКТИВНЕ ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНИХ АЕРОЗОЛІВ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ У ВЕРЕСНІ 2020 РОКУ.

Вересень виявився одним з найтепліших за весь період метеорологічних спостережень: середня місячна температура була вищою за норму на 2,0-4,9°.

Опади розподілилися дуже нерівномірно як у часі, так і по території. У західних, Вінницькій, Кіровоградській та Херсонській областях їх випало 1-2,5 місячної норми (на Херсонщині подекуди 3,4-6,3 норми); у Луганській області опадів не було взагалі, у Харківській та Донецькій областях – 1-51% від норми, на решті території України – переважно 35-76% від місячної норми опадів.

Відносно високий температурний фон та недостатня кількість опадів на більшій частині території країни сприяли розвитку дефляційних процесів та збільшенню внаслідок цього концентрації радіоактивних аерозолів у приземному шарі повітря, переважно за рахунок їх природної складової. Сумарна бета-активність повітряних аерозолів, яка визначається в основному природними радіонуклідами – ізотопами урану, торію та продуктами їх розпаду, збільшилась у 1,7 рази відносно показників попереднього місяця і склала в середньому за місяць 27,6×10^–5 Бк/м³ (у серпні 16,1×10^–5 Бк/м³). Найбільш істотне зростання сумарної бета-активності приземної атмосфери відмічено у третій декаді вересня – середня за декаду об’ємна активність бета-випромінювачів склала 44,1×10^–5 Бк/м³, що більш ніж удвічі вище за значення 1-2 декад вересня. У цей період на більшості пунктів контролю зафіксовані поодинокі випадки п’ятикратного та більше перевищення середньодобової бета-активності аерозолів понад фонові рівні на п’яту добу після відбору проби (контрольний рівень за «Настановою гідрометеорологічним станціям і постам, випуск 12. Спостереження за радіоактивним забрудненням природного середовища»). Такі підвищення об’ємної бета-активності приземного шару атмосфери мали короткочасний характер –  не більше періоду експозиції фільтру (3 доби); перевищення над середніми за попередній місяць значеннями у більшості випадків були 5-7-кратними і були обумовлені коливанням концентрації природних радіонуклідів.

Концентрація техногенного цезію-137 у приземному шарі повітря на більшості пунктів контролю (за винятком зони відчуження) коливалась в межах 0,05×10^–5–0,5×10^–5 Бк/м³, в середньому 0,27×10^–5 Бк/м³ (у попередньому місяці 0,20×10^–5 Бк/м³) . На пункті контролю Чорнобиль (зона відчуження) декадні концентрації цезію-137 знаходилися у діапазоні 1,0×10^–5–2,0×10^–5 Бк/м³, в середньому за місяць 1,43×10^–5 Бк/м³ (у серпні
2,23×10^–5 Бк/м³).

Об’ємна активність космогенного берилію-7 в повітряних аерозолях коливалась в межах 117×10^–5–754×10^–5 Бк/м³.

Перевищень допустимих (за НРБУ-97) концентрацій радіонуклідів у атмосферному повітрі протягом вересня 2020 року на території України не зареєстровано.

РАДІОАКТИВНЕ ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНИХ ВИПАДАНЬ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ У ВЕРЕСНІ 2020 РОКУ.

Показники радіоактивного забруднення атмосферних випадань у вересні були близькими до рівня попереднього місяця. Сумарна бета-активність атмосферних випадань на території України складала в середньому 1,6 Бк/м² за добу (у серпні 1,5 Бк/м² за добу). Середньомісячні значення щільності бета-активних випадань на пунктах спостережень радіометричної мережі знаходились у межах 1,2-1,8 Бк/м² за добу, найбільшій вміст бета-випромінюючих радіонуклідів у випаданнях (3,0 Бк/м² за добу) спостерігався  у  пробах, відібраних 7-8 вересня на ОГМС Баришівка, 28-29 вересня на ОГМС Хмельницький та Ае Шепетівка.

Вміст техногенного цезію-137 у атмосферних випаданнях на більшості пунктів контролю знаходився в межах 0,1-0,7 Бк/м² за місяць, в середньому 0,26 Бк/м² за місяць (у серпні 0,27 Бк/м² за місяць). На пунктах контролю зони гарантованого добровільного відселення (М Коростень, М Овруч) та зони відчуження (М Чорнобиль) щільність випадань цезію-137 не перевищувала 0,6 Бк/м² за місяць.

Щільність випадань космогенного берилію-7 на території України коливалась в межах 29-212 Бк/м² за місяць.

РАДІОАКТИВНЕ ЗАБРУДНЕННЯ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД УКРАЇНИ У ВЕРЕСНІ 2020 РОКУ

У басейні Верхнього Дніпра, Прип’яті, верхів’ї Десни значні дощі в кінці першої декади вересня зумовили невисокі паводки, які внаслідок трансформації паводкової хвилі по руслах річок суттєво не вплинули на збільшення припливу води до Київського і Канівського водосховищ.

На річках Київської області внаслідок дефіциту опадів рівні води протягом місяця утримувалися на низьких, малозмінних відмітках, водність була низькою і становила 27-45% місячної норми. На р. Рось водність була в межах критерію маловоддя, середньомісячні витрати води у верхів’ї і середній течії річки становили 15-22% норми вересня, у нижній течії – лише 14% норми (маловоддя).

Вміст ⁹⁰Sr у воді Верхнього Дніпра в районі с. Неданчичі у вересні порівняно із серпнем зменшився на 15% і становив 5,8 Бк/м³; вміст ¹³⁷Cs – збільшився у 2,2 рази і складав 3,4 Бк/м³ у розчині та 1,9 Бк/м³ у зависі.

Приплив води до Київського водосховища в середньому за місяць дорівнював 431 м³/с (71% норми). Концентрація ⁹⁰Sr у воді водосховища в районі м. Вишгорода порівняно з попереднім місяцем збільшилася на 30% і становила 32,3 Бк/м³; концентрація ¹³⁷Cs – суттєво не змінилася і складала 9,5 Бк/м³ у розчині та 1,8 Бк/м³ у зависі.

У воді Десни в районі м. Чернігова вміст ⁹⁰Sr порівняно із серпнем істотно не змінився і становив 5,5 Бк/м³; вміст ¹³⁷Cs – підвищився на 70% і складав 1,4 Бк/м³ у розчині та не перевищував 0,3 Бк/м³ у зависі.

Бічний приплив води до Канівського водосховища (в основному за рахунок Десни) в середньому за вересень дорівнював 102 м³/с (62% норми). Вміст ⁹⁰Sr у верхній частині водосховища (м. Київ, Гідропарк) порівняно із серпнем збільшився на 20% і становив 26,2 Бк/м³, вміст ¹³⁷Cs – зменшився на 40% і дорівнював 8,2 Бк/м³ у розчині та не перевищував 0,6 Бк/м³ у зависі. У нижній частині водосховища (м. Канів) відмічалося збільшення концентрацій радіонуклідів: вміст ⁹⁰Sr підвищився на 40% і становив 20,5 Бк/м³, вміст ¹³⁷Cs – зріс у 4 рази і становив 2,0 Бк/м³ у розчині та 1,6 Бк/м³ у зависі.

У басейнах приток Середнього Дніпра у першій та другій декадах вересня спостерігався значний дефіцит дощів, а за третю декаду випало переважно 60-90% декадної норми, у басейнах Сули і Самари – відповідно 30 і 7% декадної норми. Через значний дефіцит опадів, що тривав ще із серпня, на річках відбувалося інтенсивне зменшення руслових запасів і відповідно й витрат води. За вересень порівняно із серпнем об’єми бічного припливу води до водосховищ Середнього Дніпра зменшилися на 37-45% і дорівнювали (у млн. м³ та відсотках норми): до Кременчуцького 18,1 (19), до Кам’янського 42,4 (27), до Дніпровського 3,7 (18). Вміст радіонуклідів у воді Каховського водосховища в районі м. Нова Каховка порівняно з попереднім місяцем збільшився на 20-60% і становив: ⁹⁰Sr – 17,8 Бк/м³; ¹³⁷Cs – 0,6 Бк/м³ у розчині та не перевищував 0,2 Бк/м³ у зависі.

У басейні Південного Бугу опади протягом вересня розподілялися нерівномірно як по території, так і в часі. Загалом за місяць випало 11-63 мм дощу (40-180 % норми). Водність Південного Бугу була дуже низькою і становила 16-25% місячної норми, на його притоках – 16-48% норми. Середня місячна витрата води р. Південний Буг у створі гідропоста Олександрівка дорівнювала 9,3 м³/с (18% норми). Вміст ⁹⁰Sr у воді річки в районі м. Миколаєва порівняно із серпнем зменшився на 10% і становив 5,9 Бк/м³; вміст ¹³⁷Cs – збільшився на 20% і складав 1,8 Бк/м³ у розчині та 0,5 Бк/м³ у зависі.

На українській ділянці Дунаю впродовж місяця на спаді попереднього паводку пройшла невисока паводкова хвиля амплітудою 0,4 м, без негативних наслідків. Середня за місяць витрата води р. Дунай у створі м. Ізмаїл дорівнювала 2010 м³/с (76% норми). Вміст ⁹⁰Sr у дунайській воді в районі м. Ізмаїл порівняно з попереднім місяцем істотно не змінився і становив 11,0 Бк/м³; вміст ¹³⁷Cs – збільшився у 7 разів і складав 9,5 Бк/м³ у розчині та 0,8 Бк/м³ у зависі.

Загалом у вересні вміст радіонуклідів у контрольованих водних об’єктах України був значно нижчим за допустимі концентрації, встановлені НPБУ-97.

РАДІАЦІЙНИЙ СТАН В РАЙОНАХ РОЗТАШУВАННЯ АЕС

Радіаційний стан у районах розташування атомних електростанцій у жовтні 2020 року був стабільним. Потужність експозиційної дози гамма-випромінення на пунктах спостереження, розташованих в зонах впливу АЕС, знаходилась в межах:
Запорізька АЕС 8-17 мкР/год,
Южно-Українська АЕС 9-17 мкР/год,
Рівненська АЕС 9-14 мкР/год,
Хмельницька АЕС 8-16 мкР/год
Чорнобильська АЕС 8-23 мкР/год.