Метеорологічний бюлетень

Публікації співробітників

Збірник  праць ЦГО

З метою розширення прав і можливостей жінок, а також зміцнення їхньої ролі у процесі здійснення національних реформ, за підтримки громадянського суспільства ЦГО забезпечує виконання зобов'язань щодо гендерної рівності, зокрема Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації (CEDAW), Пекінської платформи дій, а також резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки. Мир. Безпека»

Сьогодні впровадження принципу гендерної рівності є одним з пріоритетів ЦГО. Адже імплементація таких офіційних актів, як Резолюція ООН 1325 - це не лише про жінок, а й про прозоре суспільство та рівні можливості для кожного.

Вакантні посади станом на 01.04.2024  

1. Фахівець 1 категорії відділу документального забезпечення  

Обов’язки за посадою: планування та проведення заходів забезпечення функціонування системи внутрішнього контролю відповідно до нормативних документів, робота в системі електронного документообігу АСКОД, знання архівної справи.

2. Метеоролог ІІ категорії відділу метеорології

Кваліфікаційні вимоги: повна вища освіта відповідного напрямку та стаж роботи за посадою метеоролога без категорії не менше 2 років.

3. Технік-метеоролог без категорії відділу метеорології

Кваліфікаційні вимоги: базова вища освіта відповідного напрямку та стаж роботи за посадою технік-метеоролог без категорії не менше 2 років.

4. Заступник начальника відділу спостережень за станом хімічного забруднення

Обов’язки за посадою: організація роботи з проведення спостережень за станом хімічного забруднення природного середовища та станом гідро- біонтів на мережі гідрометслужби України, методичне керівництво з опрацювання даних спостережень з дотриманням керівних і нормативних документів з даного розділу роботи, координація міжнародного співробітництва обсерваторії, в тому числі пошук нових напрямків залучення грантової та спонсорської допомоги.

Кваліфікаційні вимоги: повна вища освіта відповідного напрямку, володіння англійською мовою та стаж роботи за профілем не менш 2 років.

5. Гідробіолог 2 категорії лабораторії гідробіології відділу спостережень за станом хімічного забруднення.

Освіта вища за профілем біолог-альголог, ботанік. Також запрошуємо студентів старших курсів з заочною формою навчання.

Необхідні навички: світлова мікроскопія, робота з визначниками, з офісними програмами, експедиційні роботи.

6. Гідролог 1 категорії відділу гідрології та державного водного кадастру

Кваліфікаційні вимоги: повна вища освіта відповідного напрямку та стаж роботи за посадою гідролога 2 категорії не менше 2 років.

7. Провідний хімік лабораторії спостережень за забрудненням ґрунтів та моніторингу важких металів відділу спостережень за станом хімічного забруднення.

Кваліфікаційні вимоги: повна вища освіта відповідного напрямку та стаж роботи за посадою хіміка 1 категорії не менше 2 років.

8. Хімік 1 категорії лабораторії спостережень за забрудненням ґрунтів та моніторингу важких металів відділу спостережень за станом хімічного забруднення.

Кваліфікаційні вимоги: повна вища освіта відповідного напрямку та стаж роботи за посадою хіміка 2 категорії не менше 2 років.

9. Провідний гідрохімік відділу радіаційно-екологічного контролю

Кваліфікаційні вимоги: повна вища освіта відповідного напрямку та стаж роботи за посадою гідрохіміка І категорії не менше 2 років.

10. Провідний інженер з експлуатації офісного обладнання

Кваліфікаційні вимоги: повна вища освіта відповідного напрямку та досвід роботи в налаштуванні та обслуговуванні офісного обладнання.

11.  Гідролог 1 категорії Гідрологічної станції Київ

Кваліфікаційні вимоги: повна вища освіта відповідного напрямку та стаж роботи за посадою гідролога 2 категорії не менше 2 років.

12. Технік-метеоролог 1 категорії Об’єднаної гідрометеорологічної станції Київ.

Кваліфікаційні вимоги: базова вища освіта відповідного напрямку, стаж роботи за посадою технік-метеоролог 2 категорії  не менше 2 років.

Тел.  (044) 525 69 72

e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

мережа

Мережа

Історія ЦГО

Перший період

   23 травня 1844 року С. Петербурзька Імператорська Академія наук звернулась з листом до опікуна Київського учбового округу з пропозицією: "…заснувати при гімназіях і школах, при яких це буде вважатися кращим, метеорологічні обсерваторії і відкрити в самому Києві заклади такого ж роду, звідки наглядачі станцій могли б в цей же час отримувати настанови і відомості, які їм необхідні…"

   24 серпня 1846 року опікун Київського учбового округу затвердив пропозицію професора фізико-математичних наук Венедикта Чеховича "Про організацію мережі метеорологічних станцій і центрального закладу такого роду в самому Києві". На його думку: "для облаштування Метеорологічної обсерваторії все необхідне має Київский університет Святого Володимира".

В. Чехович звернувся до Академії наук з проханням забезпечити організацію обсерваторії та мережі метеорологічних станцій приладами, але через брак коштів Академія наук запропонувала обмежитись облаштуванням Метеорологічної обсерваторії в самому Києві при університеті.

8 липня 1848 року радою університету вирішено розташувати окрему тимчасову дерев’яну споруду обсерваторії у Ботанічному саду, а 12 лютого 1851 року директор Головної фізичної обсерваторії професор Адольф Купфер схвалив проект кам’яного будинку Метеорологічної обсерваторії в Києві, підготовлений архітектором Беретті.

Будівництво приміщення почалось 18 травня 1851 року за адресою вул. Павла Скоропадського, 14. А офіційне відкриття відбулося 15 травня 1855 року, тобто травень є щасливим місяцем в роботі обсерваторії.

Цей будинок, що знаходився на вул. Л. Толстого, 14 мав табличку пам'ятки архітектури, але був перебудований і на його місці з'явився "дуже важливий" для столиці об'єкт - казино "Маріо".

   Першим директором обсерваторії з 1855 по 1858 роки став професор фізики Київського університету Ернест Кнорр.

  Метеорологічні спостереження в Київській обсерваторії були основними. Уже в травні 1855 року у «Вчених записках» (пізніше «Университетские известия» (Університетські повідомлення?) Київського університету були опубліковані спостереження за погодою, що були проведені з 15 по 20 травня того ж року.

Керівниками обсерваторії в XIX столітті були, як правило, визначні вчені. Матвій Тализін, професор фізики і математики Київського університету був директором обсерваторії з 1858 по 1865 роки. За цей період він організував щомісячну публікацію метеорологічних спостережень в "Университетских известиях".

   З 1865 по 1885 роки обсерваторією керував Михайло Авенаріус, один з видатних фізиків другої половини XIX століття. Йому належать одні з перших робіт по метеорології "Деякі з результатів 12-ти річних спостережень Університетської Метеорологічної обсерваторії", надруковані в "Университетских известиях" в 1868 році.

Михайло Петрович домігся матеріального заохочення спостерігачам, зміцнив матеріальну базу обсерваторії, розширив обсяг метеорологічних спостережень, а також створив школу метеорологів.

   Учнем і послідовником М.П. Авенаріуса був Олександр Клоссовський. Протягом 90-х років XIX століття він організував і керував діяльністю метеорологічної мережі Південно-Західної Росії. Ця мережа охопила Бессарабську, Херсонську, Таврійську губернії, а також південні повіти Київської і Подільської. Всі організовані ним метеорологічні станції вели спостереження за температурою, атмосферними явищами, сніговим покривом, опадами, а також докладний або скорочений сільськогосподарський щоденник. Основна увага приділялася сільськогосподарській складовій метеоспостережень.

Мережа утримувалась за рахунок коштів губерній, міст та державних установ. Матеріали спостережень публікувались в працях метеорологічної мережі Південно-Західної Росії. Всього вийшло 6 томів цього видання.

  Авторитет обсерваторії зріс в період керівництва Петра Броунова в 1891-1895 роках. Роботу він почав з розширення програми спостережень на мережі підпорядкованих метеостанцій. Незабаром він організував регулярний випуск "Спостережень Метеорологічної обсерваторії" (всього вийшло більше 40 випусків) та видання "Праць з сільськогосподарської метеорології".

Петро Броунов організував Придніпровську мережу метеорологічних станцій, до складу якої входили метеостанції Київської, Чернігівської, Полтавської, Харківської, Курської, Орловської, Могілеівської, Мінської і Гродненської губерній). Загалом, до мережі в 1896 році входило понад 700 метеостанцій, тобто набагато більше ніж сьогодні. Організована Броуновим Придніпровська метеорологічна мережа працювала до початку 1918 року.

Багаторічна робота у сфері сільськогосподарської метеорології принесла Петру Броунову світову славу і він по праву належить до засновників агрометеорології, підвалини якої були закладені саме в Києві.

   Двадцять років, з 1895 по 1916 р., обсерваторію очолював Йосип Косоногов. Під його керівництвом в обсерваторії отримали розвиток нові спеціалізовані види спостережень за зливами, сонячною радіацією тощо. При ньому була організована служба інформації про вегетацію і врожай сільськогосподарських культур, видані 52 випуски "Сільськогосподарського метеорологічного бюлетеня Київської метеорологічної обсерваторії".

З квітня 1918 р., за запитом тодішнього директора Київської метеорологічної обсерваторії Чеслава Бялобржевського, рада університету дозволила запуски «куль-пілотів». І вже 15 квітня запустили першого пілота з анемометричної вежі над західною частиною будинку Університету.

 Під час Першої світової війни гідрометеорологічна мережа була переорієнтована на забезпечення потреб армії.

   За свідченням ветеранів обсерваторії, в часи Української Народної Республіки з роботою обсерваторії ознайомився головний отаман УНР Симон Петлюра. На жаль, в наступні роки колектив не удостоювався честі бути відвіданим хоча б міністром.

У 1924 році магнітно-метеорологічна обсерваторія була виведена зі складу Київського інституту народної освіти і підпорядкована Укрнауці. В 1926 році при Укрнауці була організована кафедра геофізики і сільськогосподарської метеорології, яку очолив Борис Срезневський, залишаючись в той же час директором обсерваторії.

З 1929 року обсерваторія ввійшла до складу новоствореного Гідрометеорологічного Комітету УРСР.

   Умови міста ускладнили проведення метеорологічних спостережень. Тому за ініціативи керівника Укрмету Миколи Данилевського в 1925 році було прийнято рішення організувати геофізичну обсерваторію в заміських умовах. З цією метою було обрано місце поблизу села Тимки 3а 20 км на південь від Бобровиці Чернігівської області. Вже у січні 1926 в обсерваторії в Тимках розпочались метеорологічні спостереження. Основним напрямком робіт була аерологія. Однак через розташування лісового масиву поблизу обсерваторії стримувало спостереження. Обсерваторію невдовзі було перенесено до Борисполя.

Регулярні метеорологічні спостереження в Борисполі розпочались у липні 1931 року. Сюди ж у 1934 році були переміщені з Києва магніто-метеорологічні та актинометричні спостереження.

   Бориспільська геофізична обсерваторія мала сучасніше на той час устаткування і прилади, кваліфікаованих працівників і була найбільшим метеорологічним і геофізичним закладом України.

75-річчю обсерваторії була присвячена стаття її тогочасного очільника обсерваторії – Івана Половка в п'ятому номері журналу "Погода й життя" за 1930 рік.

З 1935 року в обсерваторії розпочались запуски радіозондів. Того ж року радіозонд був запущений у Києві з площі Богдана Хмельницького. Свідком цього запуску був Михайло Гальченко, який згодом, у 1976-1981 рр., був директором Української гідрометобсерваторії.

Першим директором Бориспільської обсерваторії був Тимофій Богатир, майбутній багаторічний керівник гідрометслужби України. Надалі керівниками обсерваторії були Микола Гельмгольц, Наум Пінус, Василь Лічікакі, а з 1940 до початку війни – Олександр Федосеєв.

Після повернення радянської влади до Києва відновлюється робота науково-дослідної геофізичної обсерваторії. В цей час її очільниками були: Валентин Попов (1944 – 1948 рр.), Геннадій Прихотько (1948 – 1950 рр.), Павло Андрійченко (1950 – 1952 рр.), Ілля Данільцев (1952 – 1953 рр.).

В обсерваторії запроваджувалися нові методи спостережень. Наприклад, в 1947 році почались спостереження за атмосферною електрикою.

Агрометеорологічні спостереження і дослідження Геофізичної обсерваторії були продовжені на агрометеорологічній станції Київ, яка була відкрита на тодішній околиці міста. Нині тут (Проспект Науки, 37) розташована об’єднана гідрометеостанція Київ, метеодані з якої щодня надходять на міжнародний обмін а за високу якість спостережень у 2005 році нагороджена Грамотою Всесвітньої метеорологічної організації.

В 1953 році на базі геофізичної і гідрологічної обсерваторій у Києві був створений Український науково-дослідний гідрометеорологічний інститут. До його складу ввійшли науково-дослідні відділи, сектори і лабораторії вказаних обсерваторій. Створення УкрНДГМІ ознаменувало закінчення першого періоду в діяльності обсерваторії.

Другий період

   В 1956 році розпочався новий етап в діяльності обсерваторії, коли на базі режимних відділів Українського управління гідрометслужби була організована Київська метеорологічна обсерваторія. Її першим директором був Іван Лапа (1956 – 1961 рр.), якого потім змінив Олександр Мороз (1961 – 1965 рр.). Після нього обсерваторією керували Олександр Приходько (1965 – 1971 рр.), Валентин Шмаков (1971 – 1976 рр.), Гальченко Михайло (1976 – 1981 рр.).

Київська гідрометеорологічна обсерваторія з 1956 по 1959 рр. розташовувалася у приміщенні Управління гідрометслужби (вул. Золотоворітська, 6); з 1959 по 1964 роки – по вул. Толстого, 14, а з 1964 року – за сучасною адресою: Проспект Науки, 39, корпус 2.

    До складу відновленої обсерваторії увійшли відділи, лабораторії і групи метеорології і клімату, актинометрії, аерологічний, гідрології, гідрографічна партія, лабораторія хімії поверхневих вод і атмосфери, гідрометеорологічного фонду даних тощо. Цей час характеризується стрімким розвитком спостережень за станом хімічного забруднення та радіаційного забруднення.

Знаменним в історії обсерваторії був 1973 рік. В цьому році на території України була в основному створена державна служба спостережень і контролю за забрудненням природного середовища. В зв'язку із збільшенням об'єму робіт і враховуючи велику питому вагу нових видів спостережень 15 травня 1973 року Київська ГМО була реорганізована в Українську Гідрометеорологічну обсерваторію.

    Найбільшого розвитку мережа досягла на початку 90-х років. Починаючи з 1992-93 рр. її розвиток загальмувався, що не завадило в цілому зберегти мережу і якість спостережень за станом забруднення природного середовища.

    Другий період наближався до завершення під час керівництва Миколи Падуна, який був директором обсерваторії в 1981 – 83 рр.. Згідно з наказом колишнього Держкомгідромету СРСР на базі республіканських обсерваторій та бюро погоди були створені республіканські гідрометцентри, зокрема в Києві, відомий нині як Український гідрометцентр.

З 1983 р. обсерваторія перетворилася на Київський центр спостережень та контролю забруднення навколишнього середовища, що з 1 липня 1986 набув назву Український центр радіаційного контролю забруднення природного середовища, яким з 1 серпня 1986 р. керував Олег Серебряков. З 1 листопада 1988 р. центр очолив Олександр Косовець. Поступово, до складу центру ввійшли всі гідрометстанції Київської області та Києва. З травня 1996 р. центру повернули статус і назву обсерваторії – Центральна геофізична обсерваторя. Таким чином другий період в житті обсерваторії завершився і розпочався її третій період.

Третій період

    Останні майже три десятиліття відзначаються поступовим зміцненням авторитету обсерваторії, більшою самостійністю у вирішенні фінансово-господарських питань. Зокрема, в I кварталі 1989 р. вона перейшла на самостійний фінансовий баланс і вперше в своїй історії набула статусу повноцінної організації.

   В 1995 р. Постановою Уряду у складі Республіканського центру спостережень за станом природного середовища (так на той час називалась ЦГО), створено Галузевий державний архів гідрометслужби України, що є правонаступником Відділу гідрометеорологічного фонду (Гідрометфонд), заснованого у Київській метеорологічній обсерваторії у 1958 р.

    З травня 1996р. обсерваторія отримала сучасну назву, яка дозволила прокласти місток із середини XIX століття до кінця XX. Більше того, назва "Центральна геофізична обсерваторія" вписана в Закон про гідрометеорологічну діяльність, який було прийнято Верховною Радою України в лютому 1999 р.

Матеріали ЦГО складають основу багатьох наукових праць, зокрема монографії Віктора Вишневського та Олександра Косовця "Гідрометеорологічні характеристики річок України", а також "Екологічного атласу Києва".

З 2005 р. за ініціативи керівника Олександра Олександровича, поновилося щорічне видавництво «Праці Центральної Геофізичної Обсерваторії», а з 2018 року, під новою назвою «Праці Центральної Геофізичної Обсерваторії імені Бориса Срезневського», які вперше були видані 1948 року.

У лютому 2006 року за заслуги перед українським народом, з нагоди 150-річчя заснування, ЦГО нагороджено грамотою Верховної Ради України.

З вересня 2010 р. перший канал українського радіо розпочинав ранкове мовлення з інформації про щоденні мінімуми і максимуми температур у Києві за даними спостережень обсерваторії з 1881 р. На жаль, нове керівництво суспільного радіо зняло цю інформацію з ефіру.

2011 відділ метеорології ЦГО підготував кліматологічний довідник «Історія та фізико-географічний опис метеорологічних станцій України»

2016 року, за сприяння Олександра Косовця, було отримано дозвіл на запуск експериментального зонда, у складі якого містився GPS (Global Positioning System) навігатор, на базі Об’єднаної гідрометеорологічної станції (ОГМС) Київ.

Знакова подія відбулася в житті обсерваторії 2017 р., наказом Міністерства внутрішніх справ України ЦГО присвоєно ім’я відомого вченого, фізика та метеоролога Бориса Срезневського.

У 2021 році директором стає Андрій Куций, що поступово усучаснює роботу ЦГО. Відбувається поетапне омолодження робочого складу співробітників, йде оновлення технічної бази, діджатилізація робочого процесу і розширення медійної активності та інформаційно-просвітницької діяльності.

З моменту повномасштабного вторгнення Росії на Українські землі 24 лютого 2022 р., навіть за умов, коли спостереження на метеорологічних станціях і гідрологічних постах являли собою смертельну загрозу, працівники гідрометслужби продовжували працювати, передаючи отримані дані до ЦГО.

У цьому ж році вийшла книга "Багаторичні зміни водного режиму річок України", підготовлена ​​професором Віктором Вишневським та Андрієм Куцим – директором ЦГО. Зміст книги значною мірою спирається на багаторічні дані спостережень, що охоплюють період від 1851 до 2020 р. включно.

24 червня цього ж року праці ЦГО було офіційно зареєстровано як науково-популярне видання.

У 2022 році було завершено кропітку роботу над створенням Кадастру клімату України, що є найбільшим та найдостовірнішим джерелом даних про клімат держави і який має дані за 9091-2020 рр.

За аналізом даних Кадастру професором Віктором Вишневським, начальником відділу кліматології ЦГО Оленою Доніч та Андрієм Куцим – директор ЦГО була підготовлена книги "Клімат Києва та його околиць", презентація якої відбулася у Всесвітній день водних ресурсів і напередодні Всесвітнього метеорологічного дня 22 березня 2023 р.

На сьогодні обсерваторія є найстарішою організацією в системі гідрометслужби України, а за широтою напрямків діяльності не має аналогів у Європі.

Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського за роки свого розвитку набула складної структури, яка включає ряд станцій (Агрометеорологічну станцію Миронівка, гідрологічну станцію Київ, об'єднані гідрометеорологічні станції Вишгород та Київ, а також метеостанції Баришівка, Бориспіль, Тетерів Яготин, Біла Церква, Фастів та Чорнобиль), відділів та секторів, що тісно пов’язані між собою. Робота безпосередньо охоплює метеорологічні, кліматологічні, гідрологічні вимірювання, отримання даних для радіаційно-екологічного контролю, спостереження за станом хімічного забруднення та інформацію про стан забруднення природного середовища. Регулярні вимірювання, які не зупиняються і зараз. Вони використовуються в аграрній сфері, будівництві, проектуванні та прогнозах, а починаючи з 24 лютого 2022 року, їх активно використовують Збройні Сили України, що є нагодою довести корисність ЦГО і на військовому поприщі.

Борис Ізмаїлович Срезневський

(19 (31) березня 1857, Санкт-Петербург — 24 березня 1934, Київ) — російський і український метеоролог і кліматолог, професор, дійсний член АН УРСР (з 19 квітня 1920 року), 1920), організатор метеорологічної служби в Україні, директор Київської метеорологічної обсерваторії (1919—1934), засновник геофізичної комісії (згодом кафедра геофізики) АН УСРР, кафедри сільськогосподарської метрології при Народному комісаріаті освіти УСРР, ряду періодичних українських метеорологічних наукових видань.

Біографія
    Народився 31 березня 1857 року в Санкт-Петербурзі у родині філолога-славіста Ізмаїла Срезневського. З-поміж восьми дітей тільки Борис обрав природознавчий напрям своєї діяльності, інші зробили свій внесок до світової культурної скарбниці як гуманітарії. У 1879 році він закінчив фізико-математичний факультет Петербурзького університету і обрав метеорологію та кліматологію.
    Науково-педагогічний стаж академіка Бориса Ізмаїловича Срезневського становить понад 54 роки: викладання метеорології та загальної фізики у Московському (1892—1893), Петербурзькому (1888—1891) та Воронезькому університетах; 10 років наукової праці у Головній фізичній обсерваторії (Головна геофізична обсерваторія імені О. І. Воєйкова, Санкт-Петербург, Росія); 25 років (1894—1918) — у Дерптському університеті (Естонія), з 1899 року декан фізико-математичного факультету; один рік у Київському політехнічному інституті та 14 років у Київському інституті народної освіти (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка).
     Брав участь 1890 року у заснуванні «Метеорологического вестника» при Російському географічному товаристві, з 1899 редактор журналу. Водночас з 1900 року керував Прибалтійською метеорологічною службою. Срезневський щомісячно видавав «Метеорологические наблюдения», спочатку у Москві, потім у Юр'єві. У Київському університеті з 1919 року і до кінця свого життя очолював Метеорологічну обсерваторію. Читав лекції з метеорології і геофізики у Київському інституті народної освіти. Тоді ж його обрано академіком кафедри прикладної фізики II (природничого) відділу Української академії наук.
Академік Б. І. Срезневський — один з активних засновників Української метеорологічної служби (УкрМету) та перший науковий керівник відділу Служби погоди. Срезневський видний організатор метеорологічної служби в Україні, у 1920 році організував евапорометричні та поновив куле-пілотні (у тому числі й базисні) спостереження. У 1922 році розпочав роботи з вимірювання сонячної радіації, згодом — з атмосферної оптики, а з 1928 року — з атмосферної електрики. Науковий керівник бюро погоди з 1921 року. 1926 року організував при Укрнауці науково-дослідну кафедру геофізики та сільськогосподарської метеорології. Біля вченого постійно гуртується молодь та прибічники його наукових поглядів. Запровадив використання фронтологічного методу в оперативній роботі Укрмету. Зробив вагомий внесок у вивчення синоптичної і агрометеорології, теорії випаровування, гідрографії. Розробив теорію ознак посушливості клімату, а також одну з перших схем кліматологічного районування України. Вивчав розподіл тиску над європейською частиною Росії, шляхи циклонів, хуртовини, вплив погоди на людину. Винахідник метеорологічних та геофізичних приладів: психрометр-пращ, пластинчасті випарники, радіоінтегратори, випарна будка, полегшений випарник, сумарний зливомір, гіпсометрична лінійка, стереофотограмметри та інші. Ім'я Бориса Ізмаїловича стоїть у списку 107 осіб засновників та корифеїв російської метеорології.
     Тільки за 4 роки (1920—1923) в Українській академії наук ним на засіданнях II Природничого відділу було зроблено 32 наукові доповіді.
Після створення Гідрометеорологічного інституту з 1931 року Б. І. Срезневський водночас завідував секцією загальної метеорології інституту і керував обсерваторією.
      Колом основних наукових інтересів для академіка Б. І. Срезневського було питання посух та злив, особливо важливих для південного сходу України. На основі обробки багаторічних метеорологічних даних Придніпровської сітки станцій для Києва ним була напрацьована теорія «ознак посухи».
У своїх спогадах Борис Ізмаїлович писав, що отримані досягнення примусили УкрНауку розімкнути рамки університетської обсерваторії і надати їй самостійності, тому згодом з'являється назва магнітно-метеорологічна, потім геофізична обсерваторія (лише у 1996 році вдалося відновити цю назву). У складі обсерваторії діяла перша в Україні радіологічна лабораторія, проводилися електрометеорологічні вимірювання, дослідження верхніх шарів атмосфери, йде підготовка до визначення елементів земного магнетизму.
     Зруйнування буревієм мосту через річку Прип'ять влітку 1929 року привертає увагу вченого, і за дорученням Народного комісаріату шляхів та інспекції праці Борис Ізмаїлович розробляє питання виникнення і передбачення ураганів і смерчів в Україні.
У 30-і роки XX століття він написав важливу працю про водний баланс Донбасу, зокрема про випаровування з замкнених водоймищ. Учений детально і глибоко розробив це питання, власноруч створив карту природного випаровування на території Європейської частини колишнього Радянського Союзу та склав Звід спостережень випаровування.
     Крім редакційних обов'язків у різних часописах та посад голів різних товариств, Б. І. Срезневський виступає з доповідями про життя і діяльність Бера, Гельмгольца, Гоголя, Пушкіна, Жуковського, Верді, Гріга, про причини і наслідки місцевої малярії. У Києві вчений намагався ввести медичну метеорологію у коло інтересів Червоного Хреста. Тобто академік Б. І. Срезневський був компетентним у різних галузях знань.
У Київській обсерваторії Б. І. Срезневський зібрав колектив молодих науковців, створив наукову школу київських учених-метеорологів на чолі з Іваном Кириловичем Половком. Його учень, багаторічний декан географічного факультету Київського університету Михайло Ілліч Щербань на науково-педагогічній ниві продовжував найкращі традиції метеорологічної обсерваторії Київського університету.

    Б. І. Срезневський мав трьох дітей. Сергій - служив на флоті - емігрував, и його начебто бачили в Ефіопії. Судьбу його брата Володимира й сестри Катерини установить поки що також не вдалося.
Помер 24 березня 1934 року. Похований у Києві, на 17-й дільниці Лук'янівського кладовища. Його могила з 2005 року перебуває під охороною держави.          Допомагає її доглядати колектив гідрометслужби.
На фото внизу співробітники ЦГО імені Бориса Срезневського вшановують великого вченого на його могилі в день 160-річчя з дня народження (31.03.2017 р.).

123

Книги співробітників

Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського

"Багаторічні зміни водного режиму річок України" Вишневський, Куций - 2022

"Блакитний скарб України" Вишневський В.І., Овчаренко І.І

"Водойми Києва" Вишневський В.І. Рецензенти: Д.В. Дубина,доктор біологічних наук, професор; Р.І. Сосса, доктор географічних наук, доцент

"Малі річки Києва" Вишневський В.І.

"Ріка Дніпро" Вишневський В.І. Рецензенти: доктор біол. наук, професор, чл.-кор. НАНУ М.Ю. Євтушенко, Національний університет біоресурсів і природокористування України;
доктор техн. наук, Ю.О. Ландау, ПАТ «Укргідропроект»;доктор геогр. наук, професор В.А. Шкаліков

"Клімат Києва та його околиць." Вишневський В.І., Доніч О.А., Куций А.В. Київ: Варто, 2023. 

Cтатті співробітників

Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневськогостатті

"Метеорологічна станція конотоп – школа кадрів гідрометеорологічної служби україни"

Збірка наукових праць "Конотопські читання" випуск XIV

Андрій Куций (Київ, директор Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського)
Людмила Громова (Київ, заступник начальника відділу гідрології та державного водного кадастру Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського)
Олена Покровенко (Конотоп, начальник метеорологічної станції Конотоп)

 "Вплив глобального потепління на нормування навантажень на території України"

О.А. Доніч, О.І. Кордун, Я.В. Лимар, А.В. Махінько (д.т.н.,)
Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського
Український інститут сталевих конструкцій імені В. М. Шимановського
Товариство з обмеженою відповідальністю «Етуаль»

Іноземні статті співробітників

Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневськогостатті

Budnik S.V. Relationship and Variability of Atmospheric Precipitation Characteristics in the North-West of Ukraine.// Journal of Atmospheric Science Research. Volume 06 | Issue 03 | July 2023. P.30-40. DOI: https://doi.org/10.30564/jasr.v6i3.5657.

Svetlana Budnik Forest cover and watering of the Pripyat River basin // Sustainable Forestry. 2023. Volume 6. Issue 1. 8 р. doi: 10.24294/sf.v6i1.2590 https://systems.enpress-publisher.com/index.php/SF/article/view/2590/2159

https://agu.confex.com/agu/fm23/meetingapp.cgi/Paper/1409810 

Faybishenko, B., Romashchenko, M., Shevchenko, A., Saidak, R., Matseliuk, Y., Shevchuk, S., ... & Frisbie, S. (2023). Emerging Problems of Climate Impact and War in Ukraine on Water Resources and Water Quality. AGU23.

https://agu.confex.com/agu/fm23/meetingapp.cgi/Paper/1362812

Gleick, P. H., Vyshnevskyi, V., & Shevchuk, S. (2023). The Use of Ukraine Rivers and Water Systems as Weapons and Casualties of the Russia-Ukraine War. AGU23.

"Rivers and Water Systems as Weapons and Casualties of the Russia-Ukraine War" 

Peter Gleick, Viktor Vyshnevskyi, Serhii Shevchuk

"The impact of climate change on evaporation from the water surface in Ukraine"

Viktor I. Vyshnevskyi

"CLIMATE CHANGE IN THE UKRAINIAN CARPATHIANS AND
ITS POSSIBLE IMPACT ON RIVER RUNOFF"

Viktor I. Vyshnevskyi*, Olena A. Donich

"Impact of climate change and human factors on the water
regime of the Danube Delta"

Viktor VYSHNEVSKYI*, Serhii SHEVCHUK

"How the Russian Federation is destroying the National system
of hydrometeorological observations and forecasting in Ukraine"

M. I. Kulbida (Ukrainian Hydrometerological Centre, Kyiv), *V. O. Manukalo (Ukrainian Hydrometeorological Institute, Kyiv), A.V. Kutsyi (Borys Sreznevsky Central Geophysical Observatory, Kyiv)

"The destruction of the Kakhovka dam and its
consequences"

Viktor Vyshnevskyi, Serhii Shevchuk, Viktor Komorin, Yurii Oleynik & Peter
Gleick

 "Багатолітні зміни гідравлічних характеристик річок басейну Прип'яті та сучасні проблеми малих річок"

С.В. Буднік

  Budnik S.V. Spatio-Temporal Change of Atmospheric Precipitation on Territory of North-West of Ukraine.// Journal of Atmospheric Science Research. Vol 2, No 4 (2019). Р.4.  DOI: https://doi.org/10.30564/jasr.v2i4.1564

 Budnik S.V. Actions on Humidifying Catchments of the Rivers and to Counteraction to the Spontaneous Phenomena Caused by Changes of a Climate. // Hydrology. Vol. 8, No. 1, 2020, pp. 1-6. doi: 10.11648/j.hyd.20200801.11

 Budnik S.V. Change of Fertility Soils on a Background of Changes of a Climate.// Advances in Earth and Environmental Science, USA, Volume 1,  Issue 1  2020 , p 1-4. www.doi.org/10.47485/2766-2624.1005

 Budnik S.V. Soil-water-security systems of agriculture and adaptation to changes of climate.// Hydro Science & Marine Engineering, Volume 03, Issue 01, April 2021, p.19- 25. DOI: https://doi.org/10.30564/hsme.v3i1.3172

 Budnik S.V. Spatio-temporal Changes in the Regime of Rivers in the Pripyat River Catchment and Climate Change.// Journal of Atmospheric Science Research, Volume 05,  Issue 02, April 2022. 1-9, DOI: https://doi.org/10.30564/jasr.v5i2.4396

 Budnik S.V. Silt Charge of Water in the River Sluch: Dynamics on Length and in Time. // Hydro Science & Marine Engineering, Volume 04,  Issue 02, 2022. P.10-18. DOI: https://doi.org/10.30564/hsme.v4i2.4677

Відділ господарського забезпеченняТ.в.о. начальника - Віталій Анатолійович Тугарін (044) 525-69-68

Історія існування відділу господарського забезпечення розпочинається з 1944 року.

Як самостійний підрозділ відділ функціонував з 1944 по 1983 роки.

У 1983 році проведено реформування та об’єднання в єдиний структурний підрозділ всіх напрямів забезпечення та сформований відділ технічного та господарського забезпечення.

У подальшому на базі зазначеного відділу, у 2005 році, було створено знов два відділу – відділ господарського забезпечення та відділ техніки.

Відділ господарського забезпечення по сей час – структурний підрозділ Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського, основним призначенням якого є матеріальне, господарче та автотранспортне забезпечення виробничої діяльності основних підрозділів (лабораторій, гідрометеостанцій) обсерваторії.

Основними завданнями відділу є:

• підтримання належного порядку допуску до території та будівлі обсерваторії;
• забезпечення безперебійного функціонування систем життєзабезпечення (водопостачання, каналізації тощо) в службових приміщеннях;
• забезпечення збереження матеріальних цінностей на складі та видачі їх у структурні підрозділи;
• організація проведення обстеження, ремонтів будівель, споруд, приміщень обсерваторії та підпорядкованих гідрометеостанцій;
• ведення відповідної документації, підготовка документів стосовно укладання договорів з підрядними організаціями щодо ремонтів будівель, здійснення контролю за своєчасністю та якістю проведення ними будівельних робіт;
• підготовка і надання керівництву ЦГО пропозицій щодо удосконалення господарського та транспортного забезпечення діяльності підрозділів обсерваторії.

Працівниками відділу щоденно проводяться роботи з підтримання у справному стані систем життєзабезпечення обсерваторії (водопостачання, каналізації, теплопостачання тощо).

Крім того, працівники відділу здійснюють прибирання службових та виробничих приміщень, підтримання у належному стані території обсерваторії (очистка території від сміття, трави, листви тощо), забезпечення визначеного порядку допуску сторонніх осіб та транспорту на територію Центральної геофізичної обсерваторії.

З урахуванням того, що будівлі обсерваторії наразі більше 60 років, існує нагальна потреба у здійсненні поточних та підтримуючих ремонтах службових приміщень.

Працівники відділу господарського забезпечення здійснюють ремонт меблів, обладнання лабораторій та постів спостереження, ліквідацію аварійних пошкоджень систем життєзабезпечення,

Також відділ господарського забезпечення здійснює закупівлю канцелярії, господарських товарів і матеріалів, отримання зі складу Українського гідрометеорологічного центру обладнання, зберігання їх та видачу у підрозділи обсерваторії, підпорядковані гідрометеорологічні.

Водії сектору транспортного забезпечення, якій входить до складу відділу господарського забезпечення, забезпечують безперебійну доставку автомобільним транспортом необхідного обладнання та матеріалів до гідрометеостанцій, фахівців лабораторій обсерваторії для проведення моніторингу  поверхневих вод, відбору проб води на території Київської області, проведення гідробіологічного діагностичного і оперативного моніторингу Прикарпаття.

 
  Витоки нинішнього відділу техніки в Центральній геофізичній обсерваторії (ЦГО) беруть початок зі створеної на початку 1978р. в Українській гідрометеорологічній обсерваторії – лабораторії «Автоматизованої системи контролю за забрудненням повітря» (АСКЗВ). Лабораторія складалася із груп загальною численністю до 12 осіб, яку очолювали старші інженери. Група під керівництвом М. Сидорчука обслуговувала обчислювальний комплекс М-6000 та центральну станцію, яка опитувала датчики на забруднення повітря, які знаходилися у лабораторіях «ПОСТ-1», розташованих в репрезентативних районах міста Києва.

  Друга група на чолі із М.Коломійцем займалася обладнанням та експлуатацією лабораторій «ПОСТ-1». Пізніше групу очолювали Г.Кошарний та к.т.н. М Конєв, який згодом очолив обидві групи.

  По каналах телефонного зв’язку на Центральну станцію від датчиків, розміщених в лабораторіях, «ПОСТ-1» надходила інформація про рівні забруднення атмосферного повітря оксидом вуглецю (СО) та діоксидом сірки (SO2). Щоб знати про питому вагу автотранспорту у загальному забрудненні міста, на карту Києва масштабом 1:50 000 було нанесено понад 100 основних підприємств міста, які домінували по викидах у ціх показниках, а в Київському інженерно-будівному інституті була замовлена картограма середньодобових транспортних потоків по вулицях міста на плані маштабу 1:10 000. По суті, у 1980х рр. передбачалося впровадження геоінформаційної системи та відпрацювання технології регулювання викидів, забруднюючих атмосферне повітря. Замовником системи АСКЗВ була Київська міська рада. Але через брак коштів на розробку і виготовлення датчиків, які б знімали та передавали на центральну станцію показники анеморумбометра, існуюча система склалася як інформаційна система і експлуатувалася у створеному на початку 1980-х років Київському ЦКЗПС (нині складова частина ЦГО).
 На той час вона становила з себе парк приладів: газоаналізаторів(ГМК-3, ГМК-4), аспіраторів, обчислювального комплексу М-6000 та приймаючої станції, виготовленої інститутом теплофізики АН УРСР. Одинадцять постів спостережень за забрудненням повітря (ПСЗ) у Києві були автоматизовані. Інформація з газоаналізаторів телефонною мережею передавалась в обчислювальний центр, оброблялась та видавалась у надрукованому стані. Також в обов’язки технічної служби входило технічне обслуговування та ремонт приладів у лабораторіях по забрудненню повітря на всій території України.
  Фахівці-приладисти брали участь у введені в експлуатацію лабораторій «ПОСТ-1», і «ПОСТ-2» на мережі гідромедслужби України.

   У 1984р. технічна служба об’єдналася з господарською у відділ господарського та технічного забезпечення (ВТГЗ), який з 2005р. перейменовано у відділ техніки.

  Співробітники технічної служби брали активну участь у ліквідації аварії на Чорнобильський атомній станції, зокрема М.Ф. Тюрменко – колишній головний інженер ЦКЗПС, є ліквідатором ЧАЄС ІІ категорії. Під керівництвом колишнього інженера Центру В. М. Дубровіна, а згодом – М. Ф. Тюрменка збудована лабораторія «Унілаб», побудовані нові вентиляційні системи у будинку ЦГО та «Унілаб».

  Відділ техніки працює згідно з річним планом. Робота здійснювалась у двох секторах.

Сектор технічного обслуговування (СТО)

У СТО році здійснюються ремонти та профілактичне обслуговування 16 ПСЗ в м. Києві та 5 ПСЗ в містах Обухів, Українка, Бровари, Біла Церква Київської області, ремонти приладової бази, електромережі, електрообладнання ЦГО. Технічний стан приладів в цілому задовільний, засоби вимірювальної техніки відповідають технічним вимогам та пройшли державну повірку. План повірки приладів, які використовуються для моніторингу довкілля, виконано на 100%. ЗВТ на гідрометеостанціях Київської області повіряються згідно з графіками повірки.

Сектор обслуговування комп’ютерної мережі(СОМ)

Сектор обслуговування комп’ютерної мережі працював згідно річного плану робіт. У СОМ здійснювались ремонти та профілактичне обслуговування комп’ютерів та їх складових блоків і систем в м. Києві, на метеостанціях Бориспіль, Баришівка, Біла Церква, Вишгород, Миронівна, Тетерів, Фастів, Чорнобиль, Яготин. В ЦГО іде робота по модернізації ПК.

Оргтехніка ЦГО і підпорядкованої мережі забезпечується картриджами та тонерами, програмним забезпеченням та антивірусними програмами і контролюється її робота.

Ведеться постійна технічна підтримка Інтернет-сторінки ЦГО, оновлення інформації на ній та впровадження нових інформаційних технологій у робочий процес.

До здобутків відділу техніки можна віднести:
1. Підтримання і поліпшення роботи локальної комп’ютерної мережі ЦГО та підключення до неї всіх підрозділів ЦГО.
2. Економію коштів на передачу даних завдяки налагодження модемного зв’язку між гідрометеостанціями ЦГО з УкрГМЦ через мережу UKRTELECOMу.
3. Заміну старих електрощитів, новими сучасними та заміну електролічильників аналогових на цифрові на ОГМС Київ та ПСЗ.
4. Спільну роботу ЦГО з УкрГМІ з впровадження нового програмного забезпечення з автоматизації первинної обробки даних метеорологічних спостережень на всіх метеостанціях Київської області. Проблемними питаннями для відділу техніки та в цілому для ЦГО (стосовно техніки) є оновлення парку приладів для відбору проб на ПСЗ м. Києва та області (газоаналізаторів, аспіраторів, метеостанцій) та технічне переоснащення підрозділів ЦГО новою комп’ютерною технікою.

  Інформуємо всіх читачів, що Збірник наукових праць Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського відтепер зареєстровано як засіб масової інформації, науково-популярне видання (свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 25168-15108 П від 24.06.2022 р.).

Збірник наукових праць Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського заснований у 1961 році і має розділи з метеорології, кліматології, гідрології та гідрохімії за матеріалами спостережень гідрометеорологічних організацій України.

Цей рік був непростим для всіх нас, але, незважаючи на війну, Центральна гідрометеорологічна організація продовжує працювати на державу та нашу перемогу, адже отримані гідрометеорологічні дані використовуються, зокрема, Збройними силами України.

Запрошуємо до співпраці всіх зацікавлених авторів та науковців, які мають досвід роботи в галузі метеорології, кліматології, гідрології, гідрохімії тощо, а також історико-краєзнавчих досліджень життя нашої служби.

ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ СТАТЕЙ
У ЗБІРНИК ПРАЦЬ ЦГО

1. Наукові статті мають містити бібліографічний показник (УДК), який подають з лівого боку.
2. Назва статті (посередині) – великими літерами.
3. Ініціали та прізвище, регалії автора (авторів) – малими літерами –(праворуч).
4. Анотація.
5. Ключові слова.
6. Текст статті.
7. Нижче тексту статті розміщується список використаної літератури.
Анотація має бути написана українською мовою (шрифт “ Times New Roman ” курсив, розмір шрифту 12). Анотація статті має розкривати її зміст.
Можливим є написання статті англійською мовою. У цьому разі анотація має бути українською.
Ключові слова (4–8) розміщують після анотації окремим абзацом. Вони мають відображати основний зміст статті.
Наприкінці статті назва, а також її авторство подають англійською мовою. При підготовки макета статті ці відомості переносяться до сторінки з англомовним змістом.
Файл із текстом статті має бути виконаний з розширенням .doc у редакторі Microsoft Word. Стаття разом з малюнками і графічними матеріалами повинна займати не більше, ніж 12 друкованих сторінок та 2 сторінки кольорової вкладки.
Весь текст статті подається шрифтом “Times New Roman.
Назву статті подають напівжирним кеглем, розмір шрифту – 14).
Текст статті (розмір шрифту 14 пт) набирається у форматі А4, без переносів. Міжрядковий інтервал – 16 пт.
Поля: зверху – 1,7 см, знизу – 2 см, зліва – 2,2 см, справа – 2,2 см. Абзац – 1 см. Нумерація сторінок – вгорі посередині.
Перелік літератури подається курсивом, розмір шрифту – 12.
Формули подаються за допомогою редактора формул Microsoft Equation. Таблиці, карти, рисунки, діаграми, схеми повинні бути включені в текст за допомогою меню “вставка-об’єкт-Рисунок Microsoft Word”. Вирівнюються по центру. Вони повинні мати підписи (знизу окремим абзацом, напівжирний, розмір шрифту – 12). Таблиці повинні мати заголовок над таблицею окремим абзацом.
Рисунки (карти, схеми, фотографії, графіки, діаграми, інші ілюстрації), виконані в кольорі або чорно-білі, необхідно подавати вставленими у текст статті. Крім того, сам файл рисунка у форматі .tiff або .jpeg із роздільною здатністю не менше 300 dpi, формат кольору RGB (якщо кольоровий) або Grayscale (якщо чорно-білий) надсила’ється окремо. Рисунки повинні бути пронумеровані в послідовності їх згадування у тексті. Назва рисунку має бути подана в тексті статті одразу під ним. Не можна назву рисунку об’єднувати із самим рисунком в одному файлі, адже це позбавить можливості її редагування. Всі карти повинні мати рамку, умовні позначення чи легенду, прив’язку до місцевості, масштаб та посилання (якщо потрібно). Букви чи цифри, вміщені на рисунках, повинні мати розмір шрифту не менше 10 пунктів. Допустимі розміри рисунків – не більше 120x200 мм.
При надсиланні статті рисунки та карти дублюються окремими файлами.
Таблиці розміщувати у тексті. Кожна таблиця повинна мати заговолок та порядковий номер, на який є посилання в тексті. Якщо в статті одна таблиця, її не нумерують. Таблиці можуть бути виконані лише у редакторі MicrosoftWord. Слово “Таблиця” необхідно поміщати вгорі справа над таблицею курсивом, нижче дати її назву посередині. Допустимі розміри таблиці не більше 120x200 мм. При використанні запозичених даних, або представленні опрацьованих автором запозичених первинних матеріалів (наприклад, метеорологічні величини тощо), в назві таблиці необхідно вказати джерело, звідки взяті дані (літературне або фондове).
Список цитованої літератури подавати за алфавітом: спочатку кирилицею, потім латиницею.

Метеорологічний вісник

за 1891 рік
за 1892 рік. Дані про Вересень та Листопад
за 1893 рік
за 1894 рік
за 1895 рік
за 1896 рік
за 1897 рік
за 1898 рік
за 1899 рік
за 1900 рік
за 1901 рік
за 1902 рік
за 1903 рік
за 1904 рік
за 1905 рік
за 1907 рік. Дані від Січня по Квітень включно
за 1909 рік. Дані про Травень
за 1918 рік
за 1919 рік. Дані від Січня по Червень включно
за 1924 рік. Статті

ВИДАННЯ ДЕРЖАВНОГО ВОДНОГО КАДАСТРУ УКРАЇНИ

Територія України поділена за басейновим принципом на три випуски

• Випуск 1 – Басейни Західного Бугу, Дунаю, Дністра, Південного Бугу
• Випуск 2 – Басейн Дніпра
• Випуск 3 – Басейни Сіверського Дінця, річок Приазов’я.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИДАНЬ ДЕРЖАВНОГО ВОДНОГО КАДАСТРУ З РОЗДІЛУ ПОВЕРХНЕВІ ВОДИ

У Центральній геофізичній обсерваторії готуються випуски 1 та 2 видання державного водного кадастру. Випуск 3 готується у Харківському РЦГМ та проходить контрольний перегляд у Центральній геофізичній обсерваторії.

Видання державного водного кадастру містять дані про режим та ресурси поверхневих вод суші і складаються з двох частин

• частина 1 – «Річки і канали»,
• частина 2 – «Озера та водосховища»

Видання здійснюються щорічно (ЩДС) та узагальнюються за весь період спостережень (БДС)

Матеріали у щорічнику ЩДС та довіднику БДС представлено у формі таблиць, які мають постійні номери. Для зручності користування матеріалом у виданнях наведено алфавітний список та схеми розташування гідрологічних постів.

Щорічні дані про режим та ресурси поверхневих вод суші (ЩДС)

У першій частині «Річки і канали» публікуються дані стандартних гідрологічних спостережень на річках і каналах за рівнем і температурою води, станом об’єкту, товщиною льоду, стоком води і наносів; ресурси поверхневих вод і їх використання, сумарні забори і скиди води по басейнах річок та їх ділянках (зберігаються в ГДА ЦГО), а також витрати та рівні води за даними ГЕС і гідровузлів та вхідних створах водосховищ.

У другій частині «Озера та водосховища» публікуються дані стандартних гідрологічних спостережень на озерах і водосховищах (на берегових постах та акваторії водоймищ) за рівнем і температурою води, стану водного об’єкту, товщиною льоду, хвилюванням, течіями, переформування берегів, метеоелементами; теплозапаси і водний баланс водоймищ.

Видання є продовженням видань гідрологічних щорічників (ГЕ).

Багаторічні дані про режим та ресурси поверхневих вод суші (БДС)

Видання містить узагальнені за весь період спостережень характеристик гідрологічного режиму річок, каналів, озер і водосховищ, які публікуються у «Щорічних даних про режим і ресурси поверхневих вод суші».

У першій частині довідника «Річки і канали» наведено характерні рівні води, середні і характерні витрати води, стік весняної повені, дощовий паводковий стік, мінімальні витрати води, витрати і стік завислих наносів, гранулометричний склад завислих і донних наносів, температуру води, льодові явища, товщину льоду.

У другій частині – «Озера та водосховища» публікуються характерні рівні води, температура води, температура поверхневого шару на акваторії водойм, льодові явища, товщина льоду, поверхневий приплив до водосховищ, водний баланс, випаровування з водної поверхні.

Видання БДС є продовженням раніше виданого довідника «Основные гидрологические характеристики» (ОГХ), «Многолетние данные о режиме и ресурсах поверхностных вод суши» (МДС).

Перше видання довідника містить інформацію з початку спостережень по 1962 р.,

друге видання – 1963–1970 рр.,

третє видання – 1971–1975 рр.,

четверте видання – 1976–1980 рр,

п’яте видання – 1981–2000 рр.,

шосте видання – 2001–2010 рр.

У частині 2 «Озера та водосховища» інформацію за 1981-2010 рр. об’єднано і наведено в одній книзі.

У 2014 р. вийшло друком довідкове видання Державного водного кадастру «Характерні рівні води річок, каналів, озер та водосховищ». У цьому виданні вміщено інформацію за період 1981-2010 рр. за розділом «Річки і канали», «Озера та водосховища» усі три випуски в одній книзі. Це видання є продовженням і подібне за структурою тому, що вийшло друком у 1989 р. у видавництві «Гидрометеоиздат».

Можливе придбання електронної версії довідника «Багаторічні дані про режим та ресурси поверхневих вод суші» (БДС) за 1981–2000 рр. та за 2001–2010 рр. за безготівковим розрахунком.

КЛІМАТИЧНИЙ КАДАСТР УКРАЇНИ

(стандартні кліматичні норми за період 1961-1990рр)

У Кадастрі вміщені кліматичні характеристики основних метеорологічних параметрів, які можуть використовуватися при плануванні, проектуванні об’єктів різного призначення в області сільського господарства, транспорту, будівництва,експлуатації енергетичних систем, для наукових досліджень, природоохоронних заходів, а також спеціалістами, які займаються гідрометеорологічним забезпеченням різних галузей господарства.

Кадастр складається з 6 частин:

• Частина 1. Сонячна радіація та сонячне сяйво;
• Частина 2. Атмосферний тиск та вітер;
• Частина 3. Температура повітря та грунту;
• Частина 4. Вологість повітря, атмосферні опади та сніговий покрив;
• Частина 5. Хмарність
• Частина 6. Атмосферні явища та ожеледно-паморозеві утворення.

У Кадастрі приведені багаторічні показники метеорологічних величин за окремі години, добу, місяць, сезон, а також за рік. Кліматологічна інформація для метеорологічних величин представлена основними статистичними параметрами: середніми, крайніми (найбільші та найменші) їх значеннями з вказівкою року, коли вони спостерігалися, абсолютними максимумами та мінімумами (екстремумами) з вказівкою дати спостереження відповідного екстремуму, мірою мінливості (середнє квадратичне відхилення, коефіцієнт варіації), для окремих характеристик – частотою (повторюваністю) або ймовірністю.

Особливо важливим є розрахунок екстремального значення визначеної ймовірності (квантилі). На екстремумах різної ймовірності грунтуються нормативи багатьох галузей господарства, які враховують в своїй діяльності кліматичні характеристики. Кліматична інформація узагальнена за період 1961-1990рр.,який є стандартним періодом та прийнятий ВМО за період, що найбільш характеризує сучасні глобальні зміни клімату. Екстремальні характеристики приведені в Кадастрі за весь період спостережень, тобто, майже за 150 років .

До складу Кадастру ввійшли дані по 187 станціях метеорологічної мережі України. В частині 4 “Атмосферні опади” додатково до даних станцій узагальнені дані майже по 300 постах, тобто в таблицях приведені дані по 460 пунктах. Екстремальні характеристики вибрані з даних всіх метеорологічних станцій, які коли-небудь працювали у містах України за весь час проведення метеорологічних спостережень.

Можливе придбання електронної версії Кадастру по безготівковому розрахунку.

Короткий зміст щорічних видань для послуг.

 Щорічник стану забруднення атмосферного повітря на території України за даними спостережень гідрометеорологічних організацій.

У Щорічнику узагальнюються дані спостережень по 39 містах України, 129 стаціонарних постах, до 2014 р. було - по 53 містах та 163 постах. Щорічник включає табличні дані про кількість відібраних проб атмосферного повітря по кожному місту, кількість визначень по кожній забруднювальній домішці. Окремо по кожному місту розміщується карта–схема з адресами стаціонарних постів та розами вітрів за холодний, теплий періоди та рік, надається короткий опис рівня забруднення у місті за рік, таблиця з середньорічними та максимальними концентраціями за рік по кожній домішці на кожному посту, таблиця з середньорічними концентраціями домішок за п’ять останніх років (тенденція). Крім того у Щорічнику міститься розділ щодо метеорологічних характеристик міста за рік, таблиця з середньорічними та максимальними концентраціями забруднювальних домішок загалом по місту за рік, розділ про стан забруднення атмосферного повітря загалом по Україні, таблиця з індексами забруднення атмосферного повітря (ІЗА) по усіх містах, де проводились спостереження із зазначенням пріоритетних домішок та основних галузей промисловості, викиди яких найбільш забруднюють повітря.

Щорічник про якість поверхневих вод на території України за даними спостережень гідрометеорологічних організацій.

Щорічник містить інформацію про кількість водних об’єктів, пунктів та створів, де гідрометеорологічними організаціями проводився моніторинг. Надається короткий опис стану водних об’єктів, таблиці, які містять узагальнену інформацію про середньорічні та максимальні концентрації хімічних речовин у воді водних об’єктів по кожному пункту спостережень та по кожному створу.  

Щорічні дані про якість поверхневих вод – ЩДЯ.

ЩДЯ містять усю первинну інформацію про хімічний склад води водних об’єктів по кожному пункту спостережень та створу, тобто дані усіх показників, які визначаються у кожний строк відбору проб  протягом року на мережі спостережень гідрометеорологічних організацій.  

Щорічник про стан забруднення ґрунтів.

Щорічник складається з двох розділів: у першому розділі міститься інформація про стан забруднення ґрунтів сільгоспугідь пестицидами (дихлордифенілтрихлоретану (ДДТ) в сумі з дихлордифенілетиленом (ДДЕ), ізомерів альфа і гамма гексахлорциклогексану (ГХЦГ) та нітратами. У Щорічнику наводяться дані про кількість сільськогосподарських районів, де проводяться спостереження, таблиця з середніми та максимальними концентраціями пестицидів і нітратів за рік, таблиця з усією первинною інформацією про концентрації пестицидів і нітратів у кожній відібраній пробі з прив’язкою місця відбору, короткий опис рівня забруднення ґрунтів. У другому розділі надається інформація про стан забруднення ґрунтів населених пунктів важкими металами (кадмій, манган, мідь, нікель, свинець, цинк). Надається короткий опис про забруднення ґрунтів у кожному населеному пункті, де проводився відбір проб, табличні дані про середньорічні та максимальні концентрації важких металів, а також таблиця з усією первинною інформацією про концентрації важких металів у кожній відібраній пробі в місцях відбору. Крім того надаються карти – схеми відбору проб на пестициди і важкі метали, карти-схеми рівня забруднення ґрунтів важкими металами.

Огляд стану забруднення навколишнього природного середовища на території України за І півріччя та рік. Огляди вміщують інформацію про стан забруднення навколишнього природного середовища на території України за даними мережі моніторингу  гідрометеорологічних організацій за визначений період. У Огляді розміщується узагальнена інформація про стан забруднення атмосферного повітря, атмосферних опадів, поверхневих вод за гідрохімічними та гідробіологічними показниками, морських вод, ґрунтів, а також інформація про радіаційний стан атмосферного повітря та поверхневих вод. Тексти розділів супроводжуються таблицями, графіками, картографічним матеріалом.

Можливе придбання електронних версій видань по безготівкову розрахунку.

Історія ЦГО

Борис Срезневський

Положення про ЦГО

Положення про державний галузевий архів

Про затвердження Методичних рекомендацій з ведення державного водного кадастру у розділі "Поверхневі води" Наказ № 609

Керівний документ. Код для передачі даних снігомірної зйомки кс-24 частина 1

Керівний документ. Настанова для гідрометеорологічних станцій і постів, випуск 3, частина 1

«Телефон довіри»

Щодо випадків переслідування, сексуальних домагань та дискримінації.

тел. (044) 525 6972

 Law of Ukraine of 18.02.1999 No. 443-XIV "On Hydrometeorological Activity" Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine of October 26, 2011 No. 1102 "Some Issues of Paid Services Provision by Subdivisions of the Ministry of Emergencies"

Building climatology DSTU-N B.V.1.1-27: 2010

Climatology "Terms and definitions of basic concepts" DSTU 3992-2000

Guidelines for the phased establishment of a national framework for climate services. WMO №1206

WMO Guidelines for the calculation of climate standards. WMO NO. 1203

Regulations on the Borys Sreznevsky Central Geophysical Observatory of the SES of Ukraine, approved by the Order of the SES of Ukraine No. 169 dated 15.03.2018

Regulations on the Climatology Department of the Central Geophysical Observatory, approved on August 03, 2017.

- Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського у грудні 2022 року отримала від Держатомрегулювання обладнання (комплект UTM-SATSON) 2 одиниці вартістю 1274 737,80 грн.
   Для здійснення радіаційного контролю в автоматичному режимі. Обладнання було надано у вигляді міжнародної технічної допомоги безкоштовно.

- У лютому 2023 р. Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського була надана благодійна допомога у вигляді три одиниці оргтехніки на суму 5250 грн.

- В липні 2023 р. обсерваторія отримала мобільну метеостанцію MAWS 201 (1шт.) вартість якої оцінюється 1634324 гривень. Метеостанція надійшла в якості гуманітарної допомоги від донора- Литовської гідрометслужби при Міністерстві навколишнього середовища. Зазначене обладнання є компактною автоматичною метеорологічною станцією, яка планується використовуватися для тактичного метеорологічного спостереження в середмісті Києва.

Services and their price provided by the unit:                                                                     

CLIMATE CADASTRE OF UKRAINE (standard climate norms for the period 1991-2020)

The Cadastre contains climatic characteristics of the main meteorological parameters that can be used in planning and designing facilities for various purposes in agriculture, transport, construction, energy systems, scientific research, environmental protection, and by specialists engaged in hydrometeorological support of various sectors of the economy.

The cadastre consists of 6 parts:

-Part 1: Solar radiation and sunshine;
-Part 2. Atmospheric pressure and wind;
-Part 3. Air and soil temperature;
-Part 4. Air humidity, precipitation and snow cover;
-Part 5. Cloud cover
-Part 6: Atmospheric phenomena and ice and frost formations.

 The Cadastre contains long-term meteorological data for individual hours, days, months, seasons, and years. Climatological information for meteorological variables is represented by the main statistical parameters: average, extreme (highest and lowest) values with indication of the year when they were observed, absolute maximums and minimums (extremes) with indication of the date of observation of the corresponding extreme, measure of variability (standard deviation, coefficient of variation), and for certain characteristics - frequency (recurrence) or probability.

  It is especially important to calculate the extreme value of a given probability (quantile). The standards of many sectors of the economy that take into account climatic characteristics in their activities are based on extremes of different probabilities. The climate information is summarized for the period 1991-2020, which is a standard period adopted by the WMO for the period that best characterizes current global climate change. Extreme characteristics are given in the Inventory for the entire period of observation, i.e., almost 150 years.

The inventory includes data on 187 stations of the meteorological network of Ukraine. The extreme characteristics were selected from the data of all meteorological stations that have ever operated in Ukrainian cities for the entire period of meteorological observations.

It is possible to purchase an electronic version of the Cadastre by bank transfer.

The department is currently preparing the Climate Cadastre of Ukraine.

1. Електрогенератори

2. Електричний струм

3. Виявлення вибухонебезпечних предметів

4. Почули сигнал повітряної тривоги

5. Гроза Блискавка

6. Терористичний акт

7. Ожеледиця

9. Снігови замети хуртовина

10. Отруйні рослини

11. Землетрус

12. Якщо опинились під завалами

13. Дії у разі ядерної атаки

14. Якщо ядерний вибух застав на вулиці

15. Якщо ядерний вибух застав вас у приміщенні або в дорозі

16. Якщо дитина під час ядерного вибуху – в школі чи садочку

17. План дій у разі аварії на АЕС

18. Тривожний рюкзак для дитини (ядерна небезпека)

19. Пожежна небезпека: у приміщенні та на відкритій місцевості

20. Заходи життєзабезпечення та безпеки при відсутності електропостачання

21. Правила поведінки в укритті

22. Протидія торгівлі людьми

23. Застосування «брудних бомб»: яка небезпека і які способи порятунку

24. Як безпечно харчуватися і пити воду під час радіаційної аварії після ядерної атаки

25. Що робити, якщо покинули укриття під час радіаційної небезпеки

26. Перша допомога постраждалому від ядерної зброї

27. Дії у разі ядерної атаки

28. Симптоми радіаційного опромінювання

ПЛАН впровадження системи енергетичного менеджменту в Центральній геофізичній обсерваторії імені Бориса Срезневського на 2023 рік

УДК 504.064.3:574 (477)
ISBN 978-966-139-135-1

Праці Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського / Під ред. А.В.Куцого.— Київ: ТОВ «Друкарня Бізнесполіграф», 2023.— Вип. 19(33).— 124 с.

З М І С Т

Передмова редактора

Колісник І., Косовець-Скавронська О., Лук’янова Ж.
Стан забруднення навколишнього природного середовища на території України у 2022 році

Доніч О., Куций А.
Кліматичні особливості 2022 року в Україні

Вишневський В., Доніч О.
Кліматичний кадастр України – найбільше та найдостовірніше джерело даних про клімат держави

Шевчук С., Шутова Т., Главацька Л.
Формування та проходження аномального дощового паводку в басейні річки Десна навесні 2022 року

Шевчук С.
Сучасні технології дослідження «цвітіння» води Дніпровських водосховищ

Буднік С.
Гідрометеорологічне забезпечення адаптацій території до змін клімату

Кібальчич І.
Метеорологічні умови виникнення смерчу на сумщині 18 вересня 2022 року

Манукало В., Хільчевський В., Гребінь В.
Формування Української фахової гідрологічної термінології

Іванова Н., Настюк М., Негадайлова Т.
Використання мобільних акустичних допплерівських систем для вимірювання витрат води

Живора А., Трикоз Л.
Робота автоматичного метеорологічного комплексу Campbell Scientific у Херсоні протягом війни з рф

Косовець О., Куций А., Доніч О.
Колишні зими в Україні відходять в минуле

Птуха Н., Білозерова А.
Стажування синоптиків у Гельсінкі в рамках Фінсько-Українського проєкту

Кислов С.
Гідрометеорологічна підтримка Збройних Сил України – до 30 річчя утворення Гідрометеорологічного центру
Збройних Сил України

Сошенко М.
Робота гідрометслужби Херсонській області під час російсько-української війни

Мяснікова Л.
Робота метеорологічних станцій Житомирської області під час бойовихдій 2022

Куций А., Покровенко О.
Діяльність метеостанції Конотоп під час Другої світової війни

Зарецька Ю., Тхорик Т.
Метеорологічний станції Остер – 100 років

Прокопенко О., Саніна Г.
Метеорологічній станції Сміла – 100 років

УДК 504.064.3:574 (477)
ISBN 978-966-139-135-1
Праці Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського / Під ред. А.В.Куцого.— Київ: ТОВ «Друкарня Бізнесполіграф», 2022.— Вип. 18(32).— 116 с.

ПРАЦІ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ГЕОФІЗИЧНОЇ ОБСЕРВАТОРІЇ ІМЕНІ БОРИСА СРЕЗНЕВСЬКОГО
Вип. 18 (32)

З М І С Т

Передмова редактора

Куций А.В., Доніч О.А.
Кліматичні особливості 2021 року

Вишневський В.І., Доніч О.А.
Багаторічні зміни опадів на території України

Колісник І.А., Лук’янова Ж.В.
Стан забруднення навколишнього природного середовища на території України у 2021 році

Митник Т.Г., Манукало В.О., Дубровіна О.В.
Розроблення нормативного документа «уточнення критеріїв достовірності при здійсненні автоматизованого просторово-часового контролю даних метеорологічних спостережень станцій. Методичні рекомендації»

Фенко В.
Водні джерела Волинської області

Дубова М.А.
Динаміка сполук нітрогену в гирлі річки Південний Буг та Бузькому лимані в 2021 році

Діденко Г.В.
Нова настільна книга гідрологів

Кощавка М.М.
Історія метеорологічних спостережень у Вінницькій області

Сорокіна Т.П., Мелешко І.О.
Створення мережі метеорологічних спостережень на території Запорізької області

Мазур О.М.
Історичний шлях: метеостанція нижній Студений – 100 років

Нечай С.В., Лєбєдєва Н.В.
Метеорологічній станції Біловодськ – 130 років

Сошенко С.М., Кіріяк Ю.П.
75 років Херсонському ЦГМ

Дибленко Л.Л.
Метеостанція Чорнобиль: як жили і працювали в нових реаліях

Федоренко Т.М.
Війна також зачепила об’єднану гідрометеорологічну станцію Баришівка

Зайдліч Ю.В.
Робота метеостанції Тетерів під час війни

Котяш Н.В.
Гідрологічний пост Страхолісся: життя під час окупації і після звільнення

Масенко В.М.
Моє життя в окупованому Іванкові

Ліпінський В.М.
Гідрометеорологічна служба: 100 років розвитку і трансформацій

Косовець О.О., Куций А.В.
Вони контролюють клімат

Кульбіда М.І., Адаменко Т.І.
Погода робить урожаї

Харченко В.І., Захарова О.В.
Від першого зльоту до сьогодення

Прокопенко А.Л., Голеня Н.К.
Прогноз погоди завжди актуальний

Громова Л.А., Куций А.В.
Усе почалося з Берлинського

Гірій В.А., Косовець О.О.
Радіометрична мережа моніторить довкілля

Кульбіда М.І., Петренко Л.В.
Гідрологічні прогнози зменшують збитки від водної стихії

Колісник І.А., Ротач Н.П.
Чим забруднене повітря

Щербакова О.В., Кузнєцова Т.О.
На контролі — стан річок

Ільїн Ю.П., Ситов В.М.
Пильне око на морі

Довгич М.І., Косовець О.О.
Унікальне сховище даних про погоду

Олександр Косовець: «Ювілей минув, а проблеми залишилися»
Керівники-ювіляри 2022-2023 рр.

Довідка про авторів

УДК 504.064.3:574 (477)
ISBN 978-966-139-123-8
Праці Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського / Під ред. А.В.Куцого.— Київ: ТОВ «Друкарня Бізнесполіграф», 2021.— Вип. 17(31).— 124 с.

Передмова редактора

Доніч О.А.
Кліматичні особливості 2020 р.

Гірій В.А., Колісник І.А.
Стан забруднення навколишнього природного середовища на території України у 2020 р.

Вишневський В.І., Колісник І.А.
Просторово-часові особливості забруднення атмосферного повітря в Києві

Мельник С.В., Лобода НС.
Зміни водного режиму річок Поділля

Данильченко О.С. Куцоконь Ю.К., Лященко В.А., Панченко С.М.
Вплив греблі біля с. Куземини Охтирського району на рослинний і тваринний світ у р. Ворскла

Кокот І.І., Табачний Л.Я.
Про реагування на лісові пожежі, що сталися у квітні 2020 р. на радіактивно забрудненій території Полісся

Войцехович О.В, Гірій В.А.
Сучасний стан і перспективи розвитку загальнодержавної мережі радіаційного моніторингу природного середовища

Манукало В.О., Заболоцька Т.М., Митник Т.Г.
Про новий нормативний документ «Класифікація хмар. Методичні рекомендації»

Косовець О.О.
Про встановлення меморіальної дошки Б.І. Срезневському

Куций А.В., Степаненко І.В.
Другий очільник метеорологічної служби в Україні Карл Слефогт

Федик І.З., Колодко С.М.
Львівському регіональному центру з гідрометеорології – 75 років

Куций А.В., Дубровіна О.В.
Улюблена професія (до 80-річчя Гіль Галини Марківни)

Горбата М.І.
Авіаційній метеорологічній станції Вінниця – 75 років

Хоменко Л.А., Куций А.В.
До питання про дійсну дату заснування метеорологічної станції Ромни

Коломієць М.О.
Метеорологічній станції Хуст – 75 років

Білецький К.В., Громова Л.А.
Гідрометеорологічному посту Болаклея – 75 років

Керівники-ювіляри 2021-2022 рр.

Довідки про авторів

УДК 504.064.3:574 (477)
ISBN 978-966-501-112-5

Праці Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського / Під ред. О.О.Косовця.— Київ: СПД ФОП Кравченко, 2020.— Вип. 16(30). — 112 с.

Передмова редактора

Косовець О.О.
П’ять років упевненого поступу (до 165-річчя обсерваторії)

Довгич М.І., Дубровіна І.В.,Соломонова Н.Л.
Галузевому державному архіву матеріалів гідрометорологічних спостережень – 25 років

Косовець О.О., Доніч О.А.
Кліматичні особливості 2019 р.

Косовець О.О., Доніч О.А.
Про встановлення критеріїв «бабиного літа» в Україні

Гірій В.А., Колісник І.А., Косовець О.О., Кузнєцова Т.О.
Стан забруднення навколишнього природного середовища на території України у 2019 р.

Гур’єва В.В.
Особливості водного режиму в Дніпро-Бузькій гирловій області

Косовець-Скавронська О.О., Шкуліпа Т.В.
Українському авіаційному метеорологічному центру – 60 років

Озимко Р.Р., Золотарьов А.Є., Манівчук В.М.
Динаміка сильних дощів на території Закарпатської області на зламі століть

Табачний Л.Я., Кокот І.І. Лук’янова Ж.В., Парнєва С.Л., Перепеченко Б.О.
Міжнародні системи обміну радіологічними даними та системи радіаційного моніторингу в Україні

Гірій В.А. Кокот І.І., Перепеченко Б.О., Табачний Л.Я.
Загрози щодо радіактивного забруднення атмосфери в Україні у 2019 р. Міфи і реальність

Куций А.В., Скриник О.В., Стабільна Я.Е.
Минуле і майбутнє обсерваторії на горі Піп Іван

Манукало В.О., Косовець О.О., Митник Т.Г., Білецький К.В., Дубровіна О.В.
Про розроблення національної нормативної бази з проведення гідрометеорологічних спостережень: сучасний етап та пріорітети на майбутнє

Косовець О.О, Куций А.В., Болгова І.М.
Михайло Корхов –перший очільник гідрометеорологічної служби в Україні

Манівчук В.М., Озимко Р.Р.
До 75-річчя Закарпатського обласного центру з гідрометеорології

Руда Л.А.
Метеорологічниій станції Умань – 135 років

Рибак В.Ю.
Метеостанції Золотоноша – 125 років

Озимків О.Г., Кравчун Л.Г.
Метеорологічній станції Кременець – 125 років

Рапута Л.М.
Авіаметеорологічній станції Суми – 75 років

Горішна Н.В., Вільнер Р.П.
Метеорологічній станції Світязь – 75 років

Федик І.З., Вінницька Т.М.
Метеорологічній станції Славське – 75 років

Білецький К.В., Діденко Г.В., Куций А.В.
Про ювілеї гідрологічних постів у 2020 р.

Керівники-ювіляри 2020-2021 рр.

Довідки про авторів

УДК 504.064.3:574 (477)
ISBN 978-966-501-111-8
Праці Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського / Під ред. О.О.Косовця. — К: Інтерпрес ЛТД, 2019. — Вип. 15(29). — 104 с.

Передмова редактора

Косовець О.О., Доніч О.А.
Кліматичні особливості 2018 р.

Гірій В.А. Колісник І.А., Косовець О.О., Кузнєцова Т.О.
Стан забруднення навколишнього природного середовища на території України у 2018 р.

Гур’єва В.В.
Забруднення Дніпровсько-Бузького лиману за період 1990-2015 рр.

Перевозчиков І.М., Мала Л.М., Петренко Л.В.
Сучасний стан сніголавинного забезпечення в Українських Карпатах

Косовець О.О., Куций А.В.
Місце гідрометеорологічних служб країн Європи та окремих суміжних держав у структурі органів влади

Манукало В.О.
Гідрологічний напрям у діяльності Всесвітньої метеорологічної організації: сучасний стан і майбутні пріоритети

Митник Т.Г., Доніч О.А., Гальперіна Т.О.
Використання кліматичних норм під час просторово-часового контролю матеріалів метеорологічних спостережень станцій

Швень Н.І., Ревера Т.О.
Про розроблення нормативного документа «Інспектування актинометричних спостережень. Методичні рекомендації»

Фригович В.В., Фелюк Р.В.
Метеостанції Долина – 125 років

Вороновський Ю.В.
Метеорологічній станції Кам’янець-Подільський – 125 років

Кіріяк С.Г.
Херсонському гідрометорологічному технікуму – 75 років

Кіріяк Ю.П., Войналович Ю.А.
Каховській гідрометеорологічній обсерваторії – 60 років

Глущенко М.Ф.
Метеорологічній станції Чернігів – 100 років

Негадайлова Т.М., Рибак Л.Ю.
До 75-річчя Чернівецького обласного центру з гідрометеорології (уривки з історії створення гідрометслужби на Буковині)

Довгич М.І.
Третина віку на посаді директора (до 30-річчя керівництва обсерваторією О.О. Косовцем)

Білецький К.В., Діденко Г.В., Косовець О,О.
Про ювілеї гідрологічних постів

Структура Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського з 01.01.2019 р.

Керівники-ювіляри 2019-2020 рр.

Довідка про авторів

УДК 504.064.3:574 (477)
ISBN 978-966-501-109-5
Праці Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського / Під ред. О.О.Косовця. — К: Інтерпрес ЛТД, 2018. — Вип. 14(28). — 104 с.

Передмова редактора

Копія наказу ДСНС про присвоєння імені Бориса Срезневського Центральній геофізичній обсерваторії

Косовець О.О.
Про гідрометеорологічні організації із 100-річними роками метеорологічних досліджень

Косовець О.О. Доніч О.А.
Кліматичні особливості 2017 р. в Україні

Гірій В.А., Колісник І.А., Косовець О.О., Кузнєцова Т.О.
Стан забруднення навколишнього природного середовища на території України у 2017 р.

Табачний Л.Я., Гірій В.А., Загревський В.В., Кокот І.І.
Поширення рутенію-106 над територією Європи у вересні-жовтні 2017 р.

Діденко Г.В.
Тенденції мінімального стоку карпатських приток Дністра

Вишневський В.І., Шевчук С.А.
Використання даних супутників Aqua і Terra у дослідженнях «цвітіння» води дніпровських водосховищ

Тихун О.О.
Екологічний стан р. Рось за гідробіологічними показниками

Старий С.В., Семенюк О.В., Гапиченко Н.В., Миронов М.І.
Використання цифрових датчиків вимірювання температури і вологості повітря в приладах для зондування атмосфери

Манукало В.О.
Сучасні тенденції в автоматизації метеорологічних спостережень

Швень Н.І., Митник Т.Г., Гальперіна Т.О.
Використання багаторічних даних для контролю температури ґрунту на глибинах під природним покривом

Венгринович О.І.
Уточнення історії Карпатської гідрометеорологічної обсерваторії

Куций А.В., Лебідь Ю.О.
Метеорологічній станції Конотоп – 125 років

Дєнєж Г.Б., Войтович В.О.
До 125-річчя метеорологічної станції Новоград-Волинський

Реблян І.Ф.
Сніголавинній станції Плай – 50 років

Колгушкина Н.В.
Из истории династии Срезневских. К 170-летию со дня рождения Б.И. Срезневского

Ювіляри 2018-2019 рр.

Довідки про авторів

УДК 504.064.3:574 (477)
ISBN 978-966-501-107-9
Праці Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського / Під ред. О.О.Косовця. — К: Інтерпрес ЛТД, 2017. — Вип. 13 (27). — 112 с.

Передмова редактора

Косовець О.О., Доніч О.А.
Кліматичні особливості 2016 р. в Україні

Гірій В.А., Колісник І.А., Косовець О.О., Кузнєцова Т.О.
Стан забруднення навколишнього природного середовища території України в 2016 р.

Бойко В.М., Петренко Л.В.
Про особливості прогнозування гідрологічного режиму водних об’єктів України у 2016 р.

Білецьки К.В., Самойленко Н.А.
Стан приладового оснащення гідрологічних постів і проблеми експлуатації автоматизованих гідрометеорологічних станцій

Митник Т.Г., Манукало В.О.,
Створення нормативних документів з питань проведення метеорологічних спостережень, оброблення та узагальнення метеорологічних даних

Куціна Н.А.
Рекомендації щодо визначення координат сучасними способами під час відбору проб та здійснення гідрометеорологічних спостережень

Старий С.В., Семенюк О.В., Гапиченко Н.В., Миронов М.І.
Результати запуску експериментального метеорологічного зонда з використанням системи GPS

Путренко В.В., Куціна Н.А., Назаренко С.Ю.
Визначення концентрації оксиду азоту в атмосферному повітрі за даними дистанційного зондування Землі

Вишневський В.І., Шевчук С.А.
Вітер як чинник впливу на температуру і «цвітіння» води у дніпровських водосховищах

Кіріяк Ю.П., Трикоз Л.В.
Тривалість зими та особливості холодного періоду у південно-степовій зоні України

Лозовіцький П.С.
Формування хімічного складу води річки Сейм у межах України

Манукало В.О.
Підсумки роботи 16-ї сесії комісії з основних систем ВМО та технічної конференції КОС на тему «Нові тенденції у сфері інформації та їх використанні»

Косовець О.О.
Про доцільність перегляду шкали надбавок за вислугу років у гідрометеорологічних організаціях

Начай С.В.
Метеорологічній станції Біловодськ – 125 років

Стовбун Г.М.
Метеорологічній станції Лубни – 125 років

Максюта О.М.
Світловодській гідрометеорологічній обсерваторії – 60 років

Ювіляри 2017-2018 рр.

Довідки про авторів

УДК 504.064.3:574 (477)
ISBN 978-966-501-105-7
Праці Центральної геофізичної обсерваторії / Під ред. О.О.Косовця.— К: Інтерпрес ЛТД, 2016. — Вип. 12(26). — 112 с.

Зміст

Передмова редактора

Косовець О.О., Доніч О.А.
Кліматичні особливості 2015 року.

Косовець О.О., Пахалюк О.Є.
Основні погодно-кліматичні особливості Євразії у 2015 р.

Гірій В.А., Дубровіна І.В., Косовець О.О., Лук’янова Ж.В.
Радіаційна ситуація в Україні через 30 років після Чорнобильської катастрофи.

Гірій В.А., Колісник І.А., Косовець О.О., Кузнєцова Т.О.
Стан забруднення навколишнього природного середовища на території України у 2015 р.

Куціна Н.А.
Відображення даних щодо стану забруднення природного середовища України картографічними методами.

Діденко Г.В., Липистій О.В.
Збільшення мінімального стоку річок басейну Дніпра наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст.

Вишневський В.І., Шевчук С.А.
Потреба часу – уточнення гідрографічних характеристик і розташування пунктів спостережень.

Щербань І.М.
Наслідки несприятливих агрометеорологічних явищ в Україні.

Швень Н.І., Дубровіна О.В., Митник Т.Г., Герасименко І.В.
Про уточнення критеріїв для аналізу результатів просторово-часового контролю характеристик вологості на персональному комп’ютері.

Косовець. О.О.
Ще раз про династії в гідрометслужбі.

Довгич М.І., Кудінова Т.М.
Харківському регіональному центру з гідрометеорології – 125 років.

Бондарчук Р.І., Горішна Н.В.
Метеостанції Ковель – 125 років.

Винограждова Т.В., Кудіна Т.М.
Метеорологічній станції Лозова – 125 років.

Гончаров О., Петровський А., Куцій С.
Краєзнавство було покликом його душі (В. Соколов) (передрук).

Ювіляри 2016 – 2017 рр.

Довідки про авторів.

УДК 504.064.3:574 (477)
ISBN 978-966-501-100-2
Праці Центральної геофізичної обсерваторії / Під ред. О.О.Косовця.— К: Інтерпрес ЛТД, 2015. — Вип. 11(25). — 112 с.

Зміст

Передмова редактора

Косовець О.О.
Центральній геофізичній обсерваторії – 160 років.

Косовець О.О., Доніч О.А.
Кліматичні особливості у 2014 році.

Швень Н.І., Павленко О.А., Голянда С.І.
Деякі результати досліджень тривалості сонячного сяйва на території України.

Білецький К.В., Голяха М.І., Громова Л.А., Кіпчук О.П., Липистій О.В.
Вплив кліматичних змін на випаровування з водної поверхні.

Гірій В.А., Колісник І.А., Косовець О.О., Кузнєцова Т.О., Табачний Л.Я.
Стан забруднення навколишнього природного середовища на території України у 2014 році.

Табачний Л.Я., Гірій В.А., Дубровіна І.В., Косовецб О.О., Лук’янова Ж.В.
Радіаційний моніторинг на території України (2009 – 2014 рр.)

Колісник І.А., Куціна Н.А., Федоровська К.Є.
Динаміка забруднення атмосферного повітря в Донецькій та Луганській областях у 2010 – 2014 рр.

Янушкевич К.П.
Аерологічні спостереження в Україні на початку ХХІ ст.

Кузнєцова Т.О.
Макрозообентос як показник екологічного стану р. Рось.

Ротач Н.П., Дорошенко Г.Ю., Табачний Л.Я.
Особливості впровадження Європейського законодавства про атмосферне повітря.

Дорошенко Г.Ю., Нікітенко О.Л., Табачний Л.Я.
Моніторинг забруднення поверхневих вод суші в Україні та його відповідність Водній Рамковій Директиві ЄС.

Король А.А., Табачний Л.Я.
Адаптація законодавства України у сфері моніторингу ґрунтів до законодавства ЄС.

Манукало В.О.
Підсумки роботи другого форуму з гідрології країн Європи, що входять до VІ Регіональної асоціації Всесвітньої метеорологічної організації.

Табачний Л.Я.
Про семінар з питань радіаційного моніторингу в Європі.

Доніч О.А.
Про технічну конференцію та 16-ту сесію Комісії ВМО з кліматології.

Вергунов В.А., Свистун О.В.
Видатний агрометеоролог В.О. Поггенполь – засновник метеостанції Умань.

Венгринович О.І., Косовець О.О.
Карпатській гідрометеорологічній обсерваторії – 75 років.

Бриндьо В.Р.
Гідрологічній станції Чортків – 75 років.

Бондарчук Р.І., Горішна Н.В.
Метеостанції Любешів – 75 років.

Панаркіна Л.Ю.
Маріупольській гідрометеорологічній обсерваторії – 100 років.

Ювіляри 2015 – 2016 рр.

Довідки про авторів.

УДК 504.064.3:574 (477)
ISBN 978-966-501-096-8
Праці Центральної геофізичної обсерваторії / Під ред. О.О.Косовця.— К: Інтерпрес ЛТД, 2014. — Вип. 10(24). — 104 с.

Зміст

Передмова редактора

Косовець О.О., Доніч О.А.
Кліматичні особливості 2013 р.

Гірій В.А., Колісник І.А., Косовець О.О., Табачний Л.Я.
Стан забруднення навколишнього природного середовища на території України у 2013 році.

Діденко Г.В., Косовець О.О.
Узагальнення матеріалів гідрологічних спостережень – важливе завдання з виконання вимог Водного кодексу України.

Кузнєцова Т.О., Тихун О.О.
Екологічний стан водних об’єктів на території України за гідробіологічними показниками (за даними спостережень 2008 – 2013 рр.)

Табачний Л.Я.
Порівняння деяких наслідків ядерних аварій на Чорнобильській АЕС та АЕС Фукушіма Даїічі.

Діденко Г.В., Умурзакова В.І.
Особливості весняної повені 2013 р. на річках басейну Дніпра у межах України.

Швень Н.І., Полудень О.В.
Про українську антарктичну станцію Академік Вернадський.

Адаменко Т.І.
Агрометеорологічні прогнози – надійний підмурок сільськогосподарського виробництва.

Ткачук І.І., Бойко В.М.
Аналіз прогностичної моделі «Прут-1. Дощ» за результатами прогнозних обчислень паводків 22 – 27 липня 2008 і 22 – 30 червня 2010 років.

Щербань І.М.
Стихійні метеорологічні явища холодного періоду року на півночі України.

Шевчук С.А., Вишневський В.І., Шевченко І.А
Використання дистанційного зондування Землі для встановлення екологічного стану дніпровських водосховищ.

Косовець О.О., Доніч О.А.
Кліматичні рекорди столиці України – свічення глобальних змін клімату.

Косовець О.О., Діденко Г.В.
Гідрологічні рекорди, зафіксовані на водомірному посту Київ Центральної геофізичної обсерваторії.

Вишневський В.І.
Про VІІ Всеросійський гідрологічний з’їзд.

Фролова А.А.
До 125-річчя метеостанції Нижні Сірогози.

Крупко С.П.
Морській гідрометеостанції Євпаторія – 100 років.

Лихвар С.А.
До 75-річчя гідрологічної станції Первомайськ.

Лазарок І.І.
Авіаційній метеорологічній станції Запоріжжя – 75 років.

Чемерис Л.А., Войтович В.О., Мяснікова Л.М.
До 50-річчя Житомирського обласного центру з гідрометеорології.

Сорокіна Т.П., Стулень С.М.
Про відзначення 100-річчя морської гідрометеорологічної станції Бердянськ.

Ювіляри 2014 – 2015 рр.

Довідки про авторів.

УДК 504.064.3:574 (477)
ISBN 978-966-501-093-7
Праці Центральної геофізичної обсерваторії / Під ред. О.О.Косовця.— К: Інтерпрес ЛТД, 2013. — Вип. 9(23). — 92 с.

Зміст

Передмова редактора

Косовець О.О., Доніч О.А.
Кліматичні особливості України 2012 року.

Гірій В.А., Колісник І.А., Косовець О.О., Табачний Л.Я.
Стан забруднення навколишнього природного середовища на території України у 2012 році.

Табачний Л.Я., Гірій В.А., Дубровіна І.В., Косовець О.О., Лук’янова Ж.В.
Про радіаційний стан територій, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Швень Н.І., Павленко О.А.
Про результати паралельних спостережень за допомогою мобільного метеорологічного комплексу «Тропосфера» та штатних приладів.

Колісник І.А., Ротач Н.П., Табачний Л.Я.
Динаміка забруднення атмосферного повітря в Києві на початку ХХІ століття.

Кузнєцова Т.О., Онанко Ю.І.
Розвиток гідробіологічного моніторингу поверхневих вод на мережі гідрометеорологічної служби України.

Шевченко І.А.
Визначення екологічного стану водосховищ України з використанням дистанційних методів моніторингу.

Настюк М.Г., Негадайлова Т.М., Нікоряк В.В.
Досвід експлуатації гідрометеорологічних автоматизованих постів у Чернівецькому ЦГМ.

Довгич М.І., косовець О.О., Соколов В.В.
Роль метеорологічних обсерваторій університетів Києва, Одеси та Харкова у становленні геофізичних досліджень в Україні.

Косовець О.О.
Географічний факультет Київського Національного університету імені Тараса Шевченка – надійний партнер державної гідрометеорологічної служби.

Пінчукова В.І., Соколов В.В.
До 95-річчя першого запуску кулі-пілота в Київській метеорологічній обсерваторії.

Вишневський В.І., Косовець О.О.
Про встановлення таблички з найвищим рівнем води Дніпра у Києві.

Косовець О.О.
Щодо участі працівників Миколаївської гідрометобсерваторії у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Гіль Г.М., Свистільник Т.П.
Історія становлення агрометеорологічної станції Миронівка.

Андрущук Л.М.
Авіаметстанція Миколаїв – 75 років.

Черник І.Г., Сорокіна Т.П.
Метеостанції Ботієве – 75 років.

Косовець О.О.
Про відзначення 100-річчя гідрологічної станції Київ.

Ювіляри 2013 – 2014 рр.

Довідки про авторів.

УДК 504.064.3:574 (477)
ISBN 978-966-501-084-5
Праці Центральної геофізичної обсерваторії / Під ред. О.О.Косовця.— К: Інтерпрес ЛТД, 2012. — Вип. 8(22). — 104 с.

Зміст

Передмова редактора

Косовець О.О., Пахалюк О.Є.
Огляд температурного режиму та опадів у 2011 р.: Північна півкуля, Європа та Україна.

Косовець О.О.
Гідрометеорологічні рекорди – свідчення гідрометеорологічного різноманіття України.

Швень Н.І., Мальков О.Ю.
Про особливості спостережень за температурою поверхні снігу під час сніготанення.

Гірій В.А., Колісник І.А., Косовець О.О., Табачний Л.Я.
Стан забруднення навколишнього природного середовища території України у 2011 р.

Гірій В.А., Косовець О.О., Лук’янова Ж.В., Табачний Л.Я.
Радіаційний стан вод каскаду Дніпровських водосховищ.

Косовець О.О., Пахалюк О.Є., Ревера Т.О., Щвень Н.І.
Взаємодія атмосфери та земної поверхні і сучасні зміни клімату в Україні.

Вишневський В.І.
До витоку Дніпра.

Діденко Г.В., Самойленко Н.А., Смірнова О.О.
Високі повені в басейні Дніпра.

Бойко В.М.
Прогноз характеристик стоку Дніпра в оперативному режимі.

Довгич М.І.
Про святкування 175-річчя початку проведення регулярних метеорологічних спостережень в Україні.

Кабаков О.О., Любарець К.П., Наумова В.А.
Історія морської гідрометеорологічної станції Очаків.

Довгич М.І., Косовець О.О., Окунєв І.І., Серебряков О.В., Соколов В.В.
Гідрологічній станції Київ – 100 років.

Кравченко З.П.
До 75-річчя метеостанції Лебедин.

Закутій Г.Я.
Метеорологічній станції Хмільник – 75 років.

Любецька О.П.
50-річчя метеостанції Ангарський Перевал.

Литвин С.А., Кудінова Т.М., Мормуль В.О.
Озерній станції Печеніги – 50 років.

Ювіляри 2012 – 2013 рр.

Довідки про авторів.

УДК 504.064.3:574 (477)
ISBN 978-966-501-079-1
Праці Центральної геофізичної обсерваторії / Під ред. О.О.Косовця.— К: Інтерпрес ЛТД, 2011. — Вип. 7(21). — 116 с.

Зміст

Передмова редактора

Косовець О.О., Пахалюк О.Є.
Огляд температурного режиму північної півкулі у 2010 році.

Гірій В.А., Колісник І.А., Косовець О.О., Табачний Л.Я.
Стан забруднення навколишнього природного середовища на території України у 2010 році.

Табачний Л.Я., Войцехович О.В., Гірій В.А., Давидук С.В., Колімасов І.М., Косовець О.О., Чабанюк В.С.
Радіоактивне забруднення атмосфери, ґрунту та поверхневих вод внаслідок Чорнобильської катастрофи (до 25 роковин аварії на ЧАЕС).

Швень Н.І.
Еволюція метеорологічних спостережень.

Косовець-Скавронська О.О., Колісниченко Н.М.
Шаблон для установки колінчастих термометрів.

Бабенко Т.М., Вишневський В.І.
Розвиток фіто- і зоопланктону в Дніпровських водосховищах на початку ХХІ ст.

Соколов В.В.
Сучасний стан та перспективи модернізації систем GNSS-GPS, ГЛОНАСС, Galileo та Compass.

Косовець О.О., Довгич М.І., Соколов В.В.
Історична повінь 1931 р. на Дніпрі біля Києва.

Антюфеєв В.В.
Пам’яті фізика і метеоролога професора В.І. Лапшина.

Щербань І.М.
До 90-річчя від дня народження М.І. Щербаня.

Власов Ю.М., Соколов В.В.
Луганська обсерваторія – зачинатель державних метеорологічних спостережень в Україні.

Довгич М.І., Косовець О.О.
Про 155-річчя Центральної геофізичної обсерваторії.

Іванченко О.В.
Метеорологічній станції Біла Церква – 140 років.

Моціяка О.В.
Перший період функціонування Ніжинської метеорологічної станції (1885 – 1904 рр.).

Богмацера В.С.
Гідрометеорологічній службі Полтавщини 125 років.

Чеховська Г.О.
125-річчя метеостанції Артемівськ.

Косовець О.О.
Про участь працівників державної гідрометслужби в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Ювіляри 2011 – 2012 років.

Довідки про авторів.

УДК 504.064.3:574 (477)
ISBN 978-966-501-075-3
Праці Центральної геофізичної обсерваторії / Під ред. О.О.Косовця.— К: Інтерпрес ЛТД, 2010. — Вип. 6(20). — 112 с.

Зміст

Передмова редактора

Косовець О.О., Пахалюк О.Є.
Особливості погоди у 2009 році.

Гірій В.А., Колісник І.А., Косовець О.О., Табачний Л.Я.
Стан забруднення навколишнього природного середовища України у 2009 р.

Ротач Н.П., Слук Р.І.
Моніторинг атмосферних опадів на території України на початку ХХІ століття.

Вишневський В.І.
Гідрографічні характеристики Дніпра.

Білецький К.В., Діденко Г.В., Самойленко Н.А., Смірнова О.О.
Весняна повінь на Дністрі, Дніпрі та Десні.

Швень Н.І., Тимофєєв В.Є., Пінчукова В.І., Гапиченко Н.В.
Вертикальні профілі вологості повітря за даними різних типів радіозондів.

Кузнєцова Т.О., Тихун О.О.
Формування планктонних і донних ценозів у районі Верхньоприп’ятського гідровузла.

Євтушенко Н.Г., Косовець О.О., Соколов В.В., Шутова Т.І.
Гідрографічні характеристики як складова національної концепції геопросторових даних.

Косовець О.О., Соколов В.В.
До історії організації гідрометеорологічної служби в Україні.

Косовець О.О., Соколов В.В.
Науково-дослідний гідрометеорологічний інститут – перша наукова установа в царині гідрометеорології в Україні.

Косовець О.О., Соколов В.В.
До питання створення першої гідрологічної обсерваторії в Україні.

Гіль Г.М., Косовець О.О.
Метеорологічна станція Бориспіль відзначила 100 років з дня заснування.

Глушко Н.О.
Метеорологічній станції Ніжин – 125 років.

Новосельцева Т.А.
До 100-річчя морської гідрометстанції Генічеськ.

Яковлєва Т.М.
Авіаметстанції Кривий Ріг – 75 років.

Кириченко В.М.
Метеорологічній станції Гайсин – 75 років.

Колнько С.А.
Метеорологічній станції Кобеляки – 75 років.

Морозов В.М.
Дунайській гідрометеорологічній обсерваторії – 50 років.

Блох В.І., Манівчук В.М.
До 50-річчя організації Закарпатської воднобалансової станції.

Срезневський Б.І.
Музей Київської метеорологічної обсерваторії (передрук).

Ювіляри 2010 – 2011 рр.

Довідки про авторів.

УДК 504.064.3:574 (477)
ISBN 978-966-501-071-5
Праці Центральної геофізичної обсерваторії / Під ред. О.О.Косовця.— К: Інтерпрес ЛТД, 2009. — Вип. 5(19). — 116 с.

Зміст

Передмова редактора

Діденко Г.В., Довгич М.І., Косовець О.О., Самойленко Н.А.
Про роботу гідрологічної мережі під час проходження катастрофічного паводка в басейні Дністра у липні 2008 р.

Косовець О.О., Швень Н.І., Савченко Л.І., Самойленко Н.А., Петренко К.В.
Порівняльна характеристика високих паводків в Українських Карпатах у червні 1969 і липні 2008 рр.

Колісник І.А., Щербань І.М.
Динаміка забруднення атмосферного повітря в промислових містах України.

Гірій В.А., Косовець О.О., Лук’янова Ж.В., Табачний Л.Я.
Стан забруднення навколишнього природного середовища України у 2008 р.

Вишневський В.І., Заводцова А.М.
Льодовий режим дніпровських водосховищ.

Швень Н.І.
Про участь у міжнародних заходах.

Косовець О.О., Довгич М.І.
Про династії у гідрометслужбі.

Фурса Д.Г., Корсакова С.П.
100 років агрометеорологічній станції Нікітський Сад.

Павленко Т.В.
Метеостанції Яготин – 85 років.

Гордюк Г.В.
Метеорологічній станції Баштанка – 75 років.

Ковалькова Т.М.
До 75-річчя з дня заснування метеорологічної станції Владиславівка.

Рудик П.С.
Гідрометеорологічній службі на Волині – 70 років.

Фригович В.В., Довганюк М.В., Тереховський В.Н
Сніголавинній станції Пожежевська – 50 років.

Табачний Л.Я., Філонович Ю.М.
До 25-річчя відділу техніки.

Поліщук О.І.
Бухгалтерії ЦГО – 20 років.

Галицька Л.А.
Організаційно-плановому відділу ЦГО – 15 років.

Цупенко М.Ф.
О сложившихся агрометеорологических условиях выращивания сельскохозяйственных культур на территории Украины в 1931 – 1935 гг. (передрук).

Ювіляри 2009 – 2010 рр.

Довідки про авторів.

УДК 504.064.3:574 (477)
ISBN 978-966-501-062-3
Праці Центральної геофізичної обсерваторії / Під ред. О.О.Косовця.— К: Інтерпрес ЛТД, 2008. — Вип. 4(18). — 128 с.

Зміст

Передмова редактора

Косовець О.О., Пахалюк О.Є.
Особливості температурного режиму України у 2007 р.

Швень Н.І.
Система контролю якості метеорологічних даних станцій у Гідрометслужбі України.

Абашина С.М., Вишневський В.І., Заводцова А.М., Кушнір В.А., Смирнова О.О.
Термічний режим Дніпра і Дніпровських водосховищ.

Гірій В.А., Колісник І.А., Косовець О.О., Табачний Л.Я.
Стан забруднення навколишнього природного середовища на території України у 2007 році.

Табачний Л.Я., Гірій В.А., Колісник І.А., Кузнєцова Т.О., Нікітенко О.Л.
Про забруднення водних об’єктів, що використовуються у рекреаційних цілях.

Кузнєцова Т.О., Тихун О.О.
Екологічний стан водних об’єктів за біологічними показниками.

Ротач Н.П.
Обстеження забруднення атмосферного повітря в окремих районах м. Києва.

Косовець О.О., Пахалюк О.Є.
Чи варто довіряти прогнозам «сноптиків-аматорів»?

Гірій В.А., Дубровіна І.В., Лук’янова Ж.В., Табачний Л.Я.
Радіаційний стан Київського регіону у 2003 – 2007 р.

Косовець О.О., Соколов В.В., Табачний Л.Я.
Методичні засади визначення геодезичних координат у практиці Державної гідрометеорологічної служби.

Довгич М.І., Коноваленко І.М., Косовець О.О.
Обслуговування замовників режимною спеціалізованою гідрометеорологічною інформацією та інформацією про стан довкілля.

Довгич М.І., Косовець О.О., Соколов В.В.
Проведення гідрометричних спостережень у ХІХ – ХХ сторіччях на Дніпрі біля Києва.

Колісник І.А., Косовець О.О.
Відділ інформації про стан хімічного забруднення природного середовища ЦГО – унікальний підрозділ в системі Державної гідрометеорологічної служби (До 35-річчя створення).

Бабенко Т.М., Косовець О.О.
Відділу спостережень за станом хімічного забруднення природного середовища – 35 років.

Косовець О.О., Федоренко Т.М.
Гідрометеорологічна станція Баришівка – школа кадрів гідрометеорологів України (до 50-річчя заснування).

Зайдліч Ю.В.
Метеостанції Тетерів – 80 років.

Пархоменко Л.І.
До 80-річчя заснування Фастівської метеостанції.

Ювіляри 2008 – 2009 рр.

Структура Центральної геофізичної обсерваторії.

Довідки про авторів.

Службові телефони керівників основних підрозділів ЦГО.

УДК 504.064.3:574 (477)
ISBN 978-966-501-054-9
Праці Центральної геофізичної обсерваторії / Під ред. О.О.Косовця.— К: Інтерпрес ЛТД, 2007. — Вип. 3(17). — 112 с.

Зміст

Передмова редактора

Довгим М.І, Самойленко Н.А., Соколов В.В.
Відділ гідрології та Державного водного кадастру. Історичний огляд і сучасність.

Косовець О.О., Соколов В.В.
До 150-річчя від дня народження багатолітнього директора Київської метеорологічної обсерваторії академіка Б.І. Срезневського.

Гірій В.А., Колісник І.А., Косовець О.О.
Стан забруднення навколишнього природного середовища на території України у 2006 р.

Гірій В.А., Закорчевний В.О., Косовець О.О.
Радіаційний стан вод каскаду дніпровських водосховищ.

Дівніч Т.Ф., Король А.А.
Моніторинг забруднення важкими металами ґрунтів промислових зон міст Київської області.

Кузнєцова Т.О., Онанко Ю.І.
Стан забруднення вод Канівського водосховища в районі м. Києва в 2006 році за гідробіологічними показниками.

Кучер О.В., Стопхай Ю.А., Висотенко Р.О., Ренкевич О.В.
Впровадження Державної геодезичної референцної системи координат України УСК – 2000.

Сенькович В.Ф., Плиска В.В., Освеєнко Р.Р., Соколов В.В.
Основні методичні засади щодо впровадження та використання в підрозділах гідрометслужби України Світової геодезичної системи координат WGS – 84.

Швень Н.І., Журавель Л.В.
Про результати виробничих випробувань автоматизованого опадоміра ВОА – 1.

Косовець О.О.
До 15-річчя створення робочої групи з моніторингу забруднення природного середовища Міждержавної ради з гідрометеорології країн СНД.

Негадайлова Т.М., Рибак Л.Ю.
Чернівецькому ЦГМ – 50 років (з історії розвитку гідрометслужби на Буковині).

Огієвська І.В.
Життєвий і творчий шлях Анатолія Володимировича Огієвського. До 55-річчя від дня смерті.

Довгич М.І., Соколов В.В.
Понівечені долі.

Ювіляри 2007 – 2008 рр.

Довідки про авторів.

УДК 504.064.3:574 (477)
ISBN 966-501-051-4
Праці Центральної геофізичної обсерваторії / Під ред. О.О.Косовця. — 2006 — Вип. 2(16). — К: Інтерпрес ЛТД.— 104 с.

Зміст

Передмова редактора

Бабенко Т.М., Косовець О.О.
Система моніторингу гідрометслужби – запорука отримання достовірних даних про стан довкілля України.

Табачний Л.Я., Давидчук С.В., Косовець О.О., Литвиненко О.Є.
20 років після аварії на ЧАЕС. Стан радіоактивного забруднення України.

Колісник І.А., Косовець О.О.
Хімічне забруднення атмосферного повітря на початку ХХІ ст.

Косовець О.О., Самойленко Н.А.
Катастрофічні гідрологічні явища на зламі століть в Українських Карпатах.

Швень Н.І., петренко К.В.
Залежність вікових змін швидкості вітру в приземному шарі атмосфери від характеру циркуляційної епохи і сонячної активності.

Гірій В.А., Закорчевний В.О., Косовець О.О., Лєбо Ю.Г
Динаміка радіоактивного забруднення вод дніпровського каскаду.

Косовець О.О., Колінько Г.С., Сахацький О.І., Сидорова Н.П., Соколов В.В., Федоренко Т.М.
Створення векторних карт за супутниковими даними для обладнання робочого місця оператора на гідрометеорологічній станції Баришівка.

Косовець О.О., Онанко Ю.І., Тихун О.О.
Нинішній екологічний стан водних об’єктів України за біологічними показниками.

Довгич М.І.
Про святкування 150-річчя Центральної геофізичної обсерваторії.

Довгич М.І., Чумак П.К.
Одеській гідрометеорологічній обсерваторії – 120 років.

Тютюнник А.В.
метеостанції Чорнобиль – 80 років.

Дугінов В.І., Жолуденко О.О., Корнійчук В.О., Табачний Л.Я.
«Відділу радіаційно-екологічного контролю ЦГО – 20 років»

Перелік ювілейних дат гідрометслужби

Довідка про авторів.

УДК 504.064.3:574 (477)
ISBN 966-501-049-2
Праці Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського / Під ред. О.О.Косовця. — 2005 — Вип. 1(15). — К: Інтерпрес ЛТД.— 112 с.

Зміст

Дугінов В.І., Соколов В.В.
Київська обсерваторія – колиска Гідрометслужби України.

Ліпінський В.М.
Гідрометеорологічна служба України.

Швень Н.І.
Відділ метеорології ЦГО – фундамент метеорологічної мережі України.

Гіль Г.М.
Метеорологічні спостереження у Києві.

Кравченко Є.П.
Аерологічні спостереження в Україні.

Пахалюк О.Є.
Кліматичні дослідження в Україні.

Бенда Б.Ф., Самойленко Н.А., Сенькович В.Ф.
Відділ гідрології – основа надійного обліку ресурсів поверхневих вод.

Бабенко Т.М., Гаврилова Л.Г., Країнська А.М., Нікітенко О.Л., Онанко Ю.Г., Ротач Н.П.
Спостереження за станом хімічного забруднення навколишнього природного середовища.

Косовець О.О., Онанко Ю.І., Тихун О.О.
Визначення екологічного стану водних об’єктів за гідробіологічними показниками.

Колісник І.А.
Узагальнення даних хімічного моніторингу довкілля – важливий аспект діяльності ЦГО.

Корнійчук В.О., Косовець О.О., Лук’янова Ж.В.
Аварія на Чорнобильській АЕС – поштовх до розширення радіаційного моніторингу в системі гудрометслужби.

Соколов В.В., Філонович Ю.М.
Надійне технічне оснащення – необхідний компонент системи моніторингу довкілля.

Євтушенко Н.Г.
Гідрографічні дослідження в ЦГО.

Довгич М.І., Дроган Т.А., Коноваленко І.М., Кравченко М.П.
Галузевий державний архів гідрометслужби.

Пріоритети Обсерваторії в системі гідрометслужби.

Ювіляри 2006 року

Передруки

Богатырь Т.К., Шмаков В.М.
Гидрометеорологическое обеспечение боевых действий войск в годы Великой Отечественной войны.

Дугинов В.И., Косовец А.А. 
Вангенгейм – первый руководитель Единой гидрометеорологической службы СССР.

Снежко С.И., Швень Н.И.
150 лет Центральной геофизической обсерватории на Украине.

Звіт про стан організації та здійснення внутрішнього контролю у Центральній геофізичній обсерваторії імені Бориса Срезневського за 2023 рік §