Image
Image
Image

ЦЕНТРАЛЬНА ГЕОФІЗИЧНА ОБСЕРВАТОРІЯ
ІМЕНІ БОРИСА СРЕЗНЕВСЬКОГО

ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

ЗАСНОВАНА У 1855 РОЦІ

Грамота Верховної Ради України
Грамота Верховної Ради України
Image

ЦЕНТРАЛЬНА ГЕОФІЗИЧНА ОБСЕРВАТОРІЯ
ІМЕНІ БОРИСА СРЕЗНЕВСЬКОГО

ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

ЗАСНОВАНА У 1855 РОЦІ

Грамота Верховної Ради України
Грамота Верховної Ради України

   logMir

 

 

 

  Метеорологічні дані Миронівка

 Метеостанція  Дата

 Температура повітря

(t)

Вологість

(%) 

 Вітер

(м/с)

Напрямок

вітру

(гра д )

атм. тиск

(мм рт.ст.) 

Гамма -

випромінення,

мкР/годину

Погода 
 Миронівка

15.04

09.00

13,5

77 2-5  360  746  12 

мінлива

хмарність 

15.04

15:00

15,8 

 77 3-9  360  743   12

хмарно 

15.04

21:00

9,9 

91  1-4  350  742  12 

зливовий дощ, серпанок 

 

 

Агрометеорологічна станція Миронівка (А Миронівка)
08853, Обухівський р-н, Миронівська об'єднана територіальна громада, село Центральне, вул. Центральна, 30, тел/факс (04574) 7-41-97

Історія створення агрометеорологічної станції Миронівка
    Агрометеорологічна станція Миронівка розташована на південному-сході Миронівського району в живописному селі Центральне, яке географічно розміщене на вододілі річок Дніпро, Рось, Росава.
В травні 1913 року цукрозаводчики утворили метеорологічний відділ Центральної дослідної селекційної станції с. Миронівка.
Із архівних записів, що зберігаються в Миронівському інституті пшениці ім..В.М.Ремесла: “Основну діяльність з метео питань взяв на себе Олексій Константинович Філіповський. Для проведення спостережень в парку поблизу станції обладнано відповідно будиночок для спостережень. Спостереження вів Йовенко. З 1 травня 1913 року почалися постійні спостереження. ”Із книги “Сортовые станции сахаротреста” (1922-1923 р ст. 44-65):
“Крім чисто дослідної роботи, ведеться і метеорологічна робота. Є метеорологічна установка, яка робить висновки про кліматичні характеристики даного пункту. Станція була забезпечена самописцями.”
    Всі метеорологічні спостереження в той час велись за чотирьох строковим циклом. Для вдосконалення спостережень використовували самописці, це прилади, які фіксували (на спеціальних стрічках) цілодобово температуру та вологість повітря і були вони встановлені в метеорологічній будці на метеомайданчику. Тут же був встановлений дощомір, яким двічі на добу вимірювали кількість опадів. Ще був самописець тиску, який стояв у приміщенні – це третій на півповерх хімічної лабораторії, де розміщувався метеорологічний відділ
(див. фото Хімічна лабораторія і метеорологічний відділ).

    На даху цього ж приміщеMironivka1ння був встановлений флюгер – велись спостереження за напрямком та швидкістю вітру.
“З 1913 року ведуться метеоспостереження, що дали можливість охарактеризувати кліматичні умови Миронівської дослідної – селекційної станції та співставити їх з умовами інших буряковиробляючих районів від Подолії до східної частини Воронезької губернії.”
В 1921 році на базі даних спостережень метеорологічного відділу Центральної дослідної селекційної станції с. Миронівка була утворена метеорологічна станція Миронівка, яка залишилася підвідомчою селекційній станції, але уже увійшла до мережі гідрометслужби. Хто був начальником станції з 1921 до 1930 року – невідомо. З 1930 по 1941 рік станцію очолювала спеціаліст з сільськогосподарської метеорології старший науковий співробітник Малиш М.В., а виконувачкою робіт була Загика О.М.. (фото метеомайданчика із спостережником).

 

Mironivka2

       Метеорологічна станція була 2-го розряду 1-го класу. В такому статусі метеорологічні спостереження тривали до початку Другої світової війни.
Після війни поновилась робота метеорологічної станції, хоча, за спогадами очевидців, метеоспостереження велись і за окупаційного режиму, але, нажаль, матеріали спостережень не збереглись.
   В 1944 році після звільнення території селекційної станції від фашистів почалось нове відродження метеорологічної станції вже під керівництвом Тютюнник (це була жінка, але ім’я та по-батькові невідомі) – пропрацювала вона дуже короткий час. В січні 1945 року начальником станції стає Захаров І.С.. Станція поступово відроджується – впроваджуються нові прилади та спостереження. Розширюється спектр спостережень за сільськогосподарськими культурами. В 1946 році станції було надано статусу агрометеорологічної. З цього часу станція повністю перейшла до складу гідрометслужби, але тісний зв’язок з селекційною станцією не припинявся. Ведуться спільні наукові роботи. Керівництво селекційної станції надає допомогу у вирішенні виробничих питань. Та вже з квітня 1947 року змінюється начальник - станцію очолює Сукайло С. Г.. Стає питання розбудови станції – виділення землі під метеорологічний майданчик та забудову приміщень станції. Вводяться нові посади: старший інженер-агрометеоролог та інженер-агрометеоролог. Розширюється науково-тематична робота.
  В 1948 році на околиці дослідної селекційної станції с. Миронівка офіційно виділяється ділянка землі (1,0га) під забудову агрометеорологічна станції. 24 серпня ц.р. здійснюється переміщення метеомайданчика із парку в поле.
У травні 1949 року Миронівську агрометеорологічну станцію перейменовують в агрометеорологічну станцію ім. Старченка (та йменувалась вона так до 1980 року – надалі й до нині агрометеорологічна станція Миронівка) та у вересні на посаду начальника призначено Татарінова А.Р. На агрометеорологічній станції ведуться безперервні спостереження за зростанням основних с/г культур та впливом погодних умов на них. Основний принцип агрометеорологічних спостережень – обов’язково паралельне в часі і просторі проведення спостережень за станом і зміною агрометеорологічних факторів та за зміною в розвитку, зростанні та стані с/г культур та в формуванні елементів їх продуктивності та кінцевої продукції.
  У березні 1954 року, директором селекційної дослідної станції А.Й. Фрідріх та начальником гідрометслужби Т.К.Богатир була призначена начальником станції Хідько Н.М., яка плідно працювала до виходу на пенсію в 1970 році. Під її керівництвом, спільно з науковцями дослідної станції, велись наукові роботи по визначенню критичних температур вимерзання озимих культур. Значно розширився спектр метеорологічних,Mironivka3 агрометеорологічних спостережень та були введені актинометричні спостереження (за сонцем). З 1 січня 1966року всі метеорологічні спостереження було переведено на восьми строкові. Чимало сторінок станції пов’язано з ім’ям Надії Миколаївни, це людина неабияких організаторських здібностей, хороша господиня. На її плечі лягло повністю будівництво житлового будинку для персоналу, робочого та підсобного приміщень, які були зведені в 1955-1956 році. Будівництво здійснювалось за державні кошти гідрометслужби та значної допомоги селекційної станції.(фото – новий метеомайданчик та приміщення, колектив 1968)

   Колектив станції під керівництвом начальника красиво окультурили територію станції, посадили декоративні та фруктові дерева, які й сьогодні радують людей. Надія Миколаївна мудра, добра наставниця – виховала не одне покоління агрометеорологів. Вже будучи на пенсії, вона час від часу поверталась на роботу, щоб надати посильну допомогу. Вона зуміла зробити станцію кращою не тільки на Київщині, а й в Україні та колишньому СРСР.
   З 1970 по 1973 рік начальником станції працює Суховецький Анатолій Йосипович, а з 1973 по 1974 рік – Шаповалова Зоя Петрівна.

Mironivka5.jpg

   В ці роки відбувалась широкомасштабна розбудова, тепер вже Миронівського НДІСНП. Поза увагою не залишили і агрометеорологічну стацію.

Розпочався другий етап відродження агрометстанції з жовтня 1974 року, коли до керівництва станцією приступила Кощавка Марія Миколаївна. Ця енергійна, творча, мудра жінка була керівником станції упродовж 9 років та на її плечі ліг значний об’єм робіт з яким вона дуже вдало вправлялась. За цей час було перебудовано та добудовано приміщення станції, проведено центральне опалення, установлено сантехнічне обладнання в приміщеннях. На станції з’явилися нові сучасні прилади та обладнання. Встановлено прилад для вимірювання нижньої границі хмар та анеморумбометр – прилад, який замінив флюгер. Ці прилади значно полегшили умови метеоспостереженнь та поліпшили їх якість. Упроваджено радіометричні спостереження за природнім радіаційним фоном, які ведуться регулярно й до нині. Тож, як сталась аварія 26 квітня на ЧАЕС, то станція перша в районі зафіксувала високий радіаційний фон. Марія Миколаївна створила “Агрометеорологічний бюлетень багаторічних даних по Миронівському району”, який був довгий час незамінним у роботі. Станція стала ґрунтовною базою проходження практики для студентів вузів та технікумів з усього СРСР. Труд Марії Миколаївни високо оцінювало керівництво Гідрометеорологічної служби. Щороку колектив станції нагороджувався почесними грамотами гідрометслужби УСРС та СРСР. (фото колективу 1981 р)

Mironivka6

      Нині Марія Миколаївна успішно працює начальником Вінницького ЦГМ.
У 1983 році її змінює в керівництві Захарова Людмила Іванівна (яка до цього довгий час працювала інженером - агрометеорологом на цій же станції), але керувала станцією лише півтора року.
Маю честь заявити, що з серпня 1985 року начальником агрометеорологічної станції Миронівка за наказом начальника Державної гідрометеорологічної служби України Скрипника В.Ф. призначено мене - Свистільнік Тетяну Петрівну (доньку Хідько Н.М. та ученицю Кощавки М.М.). І це вже можна сказати, що настав третій етап розвитку агрометеорологічна станції Миронівка. Я прийшла молода, енергійна, віддана улюбленій справі, високо оцінила надбане попередниками і, сподіваюсь, що зуміла зберегти його і примножити. Успішно очолюю станцію упродовж 28 років. За багаторічну сумлінну працю нагороджувалась грамотами Державної гідрометеорологічної служби, Центральної геофізичної обсерваторії та Миронівської РДА її присвоєно звання “Почесний працівник гідрометеорологічної служби України”.
На сьогодні агрометеорологічна станція Миронівка одна із трьох в Україні із статусом «агрометеорологічна» і є оперативно – виробничою організацією Центральної Геофізичної Обсерваторії імені Бориса Срезневського.

     На даний момент на станції працює злагоджений досвідчений молодий колектив (п’ятеро мають вищу освіту): начальник Свистільнік Т.П., агрометеоролог 1кат. Ходир О.В, технік – метеоролог 1кат. Криворучко Л.О., техніки – метеорологи 2кат. Доник Н.П., Степаненко М.В, техніки – метеорологи б/к Орлова Т.С., Коваль Ю.О., технік – агрометеоролог 1кат. Шелепова А.П., технік – агрометеоролог 2 кат. Борщевич В.Г. (фото колектив 2013, 2018 рр.).

Mironivka7

     За сумлінну працю колектив неодноразово нагороджувався почесними грамотами Державної гідрометеорологічної служби, Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського та неодноразово виборював почесне звання кращої станції Київщини. Хочеться добрим словом відмітити ветеранів праці метеослужби Остапенко М.Й., Дуброву Л.В., Ковальську Л.М., які відпрацювали все своє свідоме життя на агрометеорологічну станції та внесли неабиякий внесок в її розвиток, нині на заслуженому відпочинку. Добрим словом слід згадати, на жаль, нині покійну Новіцьку Віру Демидівну, яка працювала техніком-метеорологом з 1972 по 2008 рік
    На даний час агрометеорологічна станція Миронівка проводить метеорологічні спостереження за видимістю, хмарністю, атмосферними явищами, температурою повітря та ґрунту, вологістю повітря, атмосферним тиском. Взимку проводяться спостереження за ожеледо-паморозевими явищами та сніговим покривом. Агрометеорологічні спостереження за с/г культурами ведуться за сільськогосподарськими культурами, які висіваються на полях Миронівського інституту пшениці ім. В.М.Ремесла, ДП ДГ «ЕЛІТА» та ПРАТ НВФ «УРОЖАЙ» м. Миронівка.
    На станції зберігається та вчасно поповнюється фондовий матеріал із 1945р., на базі якого агрометеорологи станції складають відмінні агрометеорологічні прогнози: запасів продуктивної вологи в ґрунті на початок вегетації, цвітіння плодових дерев, цвітіння трав, строків сівби гречки агрометеорологічних умов розвитку с/г культур.. Такі прогнози допомагають с/г виробникам вчасно посіяти, зібрати врожай та зберегти його.
Нинішню роботу неможливо уявити без комп’ютерних технологій. Перший ПК на станції з’явився в 1999р. Зараз на станції встановлено барометр – БАР (електронний вимірювач тиску), впроваджено програму АРМ МЕТЕО, яка забезпечує передачу метеоінформації в оперативному режимі. Створено та успішно використовуються електронні варіанти ТСГ-1, ТСГ-6, ТМ-9, комплексних графіків метеоданих.
   Станція співпрацює з науковцями Миронівського інституту пшениці ім. В.М.Ремесла, районною та місцевою владою, виробниками АПК в сфері забезпечення агрометеорологічною інформацією та попередженнями про стихійні небезпечні явища. Начальник станції входить до складу районної комісії з техногенної безпеки і надзвичайних ситуацій. В зону агрометобслуговування агрометеорологічної станції Миронівка входить не тільки Миронівський район, а й Кагарлицький, Богуславський, Таращанський, Рокитнянський.
   Невтомна праця працівників станції (на всіх етапах історії) та їх плідна робота була неодноразово відмічена почесними грамотами та відзнаками не тільки у Київській області, Україні, а й у інших країнах світу. Станція входить до міжнародної системи спостережень. Дані метеорологічних спостережень агрометеорологічної станції Миронівка отримують синоптики Америки та Європи з метою складання синоптичних прогнозів. Вони високо оцінюють якість спостережень. Вагомій слід у досягнення високих показників внесли всі начальники агрометеорологічної станції Миронівка. Кожен із них був досвідченим, відповідальним, цілеспрямованим.
  Сьогодні хочеться висловити слова вдячності та низько вклонитися людям усіх поколінь, чия праця за століття створила міцний фундамент для подальшого удосконалення роботи та відповідних умов праці.

 

 

 

logGK

Гідрологічна станція Київ

getImageCASQIHWN  У 1912 році гідрометричний відділ було організовано при Департаменті водних шляхів Міністерства шляхів сполучення. А в 1913 році гідрометричний відділ було організовано у складі Землевпорядного відділу Головного управління землеробства та землеустрою. На той час гідрологічна станція мала різне підпорядкування: Департамент шляхів сполучення, Гідрометричний відділ, Гідрометричний округ, але головним керівним органом була технічна секція. Наприкінці тридцятих років для забезпечення проведення гідрологічних досліджень на місцях на базі першокласних гідрологічних станцій у Києві, Алма-Аті та Хабаровську були створені гідрологічні обсерваторії.
Після війни Київська гідрологічна станція була відновлена у старій будівлі Українського гідрометеорологічного центру УРСР по вул. Володимирській, 21, що займала кут Геофізичної обсерваторії. У 1953 році співробітників станції перевели на вулицю Золотоворітську, в будівлю Гідрометеорологічної служби УРСР, у підвальне приміщення біля архіву.
  27 грудня 1949 року було отримано дозвіл № 3060 від Київського міськвиконкому на відведення земельної ділянки під будівництво на Гідропарковому острові. Архітектор В. Барзилевич розробив цікавий проект триповерхової адміністративної будівлі. Загальна площа забудови мала становити 650 м2, але остаточне відведення земельної ділянки було затверджено 9 липня 1957 року рішенням Київської міської ради від 9 липня 1957 року № 1129. Того ж року розпочалося будівництво, яке тривало до 1959 року, коли головна будівля була практично завершена, за винятком системи опалення та деяких дрібних ремонтних робіт. Трохи пізніше будівля була введена в експлуатацію і доведена до завершення завдяки наполегливим зусиллям начальника станції І.І. Окунєва.
У повоєнні роки станцією керували С.Д. Нігрей, Г.І. Свириденко, І.І. Окунєв та М.Д. Димський.
Тривалий час, з 1967 по 1984 рік, станцію очолював відомий гідролог і глибоко порядна людина - Арсеній Каленикович Мельник, який розпочав свою трудову діяльність на Київській ГС у 1946 році і закінчив у 1996 році.
Станція стала базовою в Україні з гідрологічних досліджень, впровадження наукових розробок та кузнею професійних кадрів.
Багато студентів з різних країн і народів проходили практику на цій станції, де значно розширили свої знання і навички.
Для багатьох вона стала стартовим майданчиком для майбутньої кар'єри. Особливо слід відзначити М. Гладкова, Л. Дорошенка, В. Кожем'якіна, В. Леоненка, В. Липинського, Н. Сакевич, Н. Стеценко, О. Скоропад, Є. Шуліпенка та багатьох інших, які зробили великий внесок у розвиток станції і продовжують підтримувати з нею зв'язок.
    У березні 1984 року станцію очолив Олег Серебряков, а в 1985 році станція була визнана кращою в гідрометеорологічній службі СРСР і нагороджена перехідним почесним вимпелом.
У 1986-1991 роках Київську станцію очолювали А. Ахрамеєв, А. Грабчак та О. Мірошниченко. У перші дні після аварії на ЧАЕС багато співробітників брали участь у ліквідації її наслідків. Частина експедиції НВО "Тайфун" з Обнінська була тимчасово розміщена в приміщенні Київської ГС.
У серпні 1991 року на посаду начальника повернувся О.В. Серебряков.
У 2018-2022 роках станцію очолював Станіслав Леонідович Кіптенко. З червня 2022 року і по теперішній час керує Ігор Борисович Гірій.
Наразі на станції працює 49 співробітників, у тому числі 29 спостерігачів. Станція складається з 2 секторів - річкового та озерного.
 Основними завданнями станції є організаційно-методичне керівництво прилеглою мережею, вивчення гідрометеорологічного режиму водних об'єктів басейну Верхнього та Середнього Дніпра; обробка та систематичний аналіз результатів спостережень; підготовка матеріалів ЗВР та водних балансів; відбір проб поверхневих вод за гідрохімічними та гідробіологічними показниками; систематичний моніторинг забруднення атмосферного повітря.
P1010009
  За останні 110 років станція прожила разом з країною. Громадянська війна - троє співробітників пішли на фронт, 10 осіб - на Велику Вітчизняну війну, двоє начальників Камарницький С.К. та Марчинський І.Ф. постраждали в репресіях 30-х років, під час Голодомору рятували в селах гідрометеорологічних спостерігачів.
  Вони будували розвинутий соціалізм і боролися проти космополітизму. 3 працівники станції служили і працювали в Афганістані, 7 працівників брали участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, 4 людини проводили дослідження в Антарктиді, а 3 працівники зараз захищають Україну від російського загарбника.
 Колектив станції працює стабільно і укомплектований кваліфікованими фахівцями. Деякі співробітники станції працюють тут десятки років: В.А. Ахрамеєв, Г.В. Недогібченко, О.Д. Приходько, І.С. Серебрякова та Д.О. Серебряков). Деякі гідрологічні пости очолюють сімейні династії з більш ніж 50-річним досвідом роботи: Гідрологічний пост (ГП) Мостище на р. Ірпінь - родина Юрченків; ГП Українка на р. Ірша - родина Мацкевичів; ГП Піщане на р. Супій - родина Шупанів; ГП Здорівка на р. Стугна - родина Бортницьких,

logOGMS

Об’єднана гідрометеорологічна станція Київ (ОГМС Київ)
03028 м. Київ-28, Проспект Науки, 39, корпус 2, тел. (044) 525-89-73

 

Об’єднана гідрометеорологічна станція знаходиться в місті Києві на проспекті Науки.ogmsKiev.jpg
   На станції ведуться два напрями спостережень – аерологічні та метеорологічні.

  Аерологічні спостереження або температурно-вітрове зондування атмосфери – це вимірювання метеорологічних елементів: температури, вологи, тиску, напрямку і швидкості вітру на різних висотах у вільній атмосфері. Зондування проводиться радіозондами. Обов’язковою частиною проведення спостережень є наземна радіолокаційна станція.

  Початок аерологічні спостереження ведуть з 30-х років минулого століття.

  В червні 1941 року у зв’язку з військовими діями аерологічні спостереження були припинені.

   З 1944 року аерологічні спостереження відновилися і проводилися на вул. Толстого, 14. А з 1947 року на Багриновій горі, з 1950 року на авіаметеорологічній станції цивільній (АМСЦ) - Жуляни, з 1952 року на аерологічній станції Київ по вул. Велика Китаївська (нині проспект Науки).

   Спостереження велися в 1935 році за допомогою короткохвильового радіоприймача типу КУБ-4 і радіозонда Р-1082. З 1947 року радіолокаційною станцією «СОН-2» та гребінчастим радіозондом Мол чанова РЗ-49. В серпні 1958 року станція «СОН-2» була замінена радіотедолітом «Малахіт з радіозондом А-22.

   В січні 1964 року на станції проводились актинометричні спостереження. Проводились вони в середу та п’ятницю о 23 год. московського часу радіолокаційною станцією «Метеор» і радіозондом АРЗ.

    З травня 1965 року температурно-вітрові спостереження велися за допомогою радіолокаційної станції «Метеор» та радіозонду А-60.

    В червні 1970 року станція «Метеор» була замінена станцією «Метеорит» і радіозондом РКЗ - 1а.

    В червні 1977 року був встановлений «Метеорит-2» разом з радіозондом РКЗ - 5 і далекомірною приставкою ОКА-3, яка дозволила автоматизувати обробку аерологічної інформації. З квітня 1984 року було відмінено обробку аерологічної інформації з допомогою ОКА-3, в зв’язку з впровадженням нового радіозонда МАРЗ-2-2.

   З грудня 1987 року на станції впроваджена система зондування АОК-1 (Титан-МРЗ), призначений для проведення температурно – вітрового радіозондування з автоматичною обробкою даних.

    До 1996 року зондування на станції проводилось радіозондами російського виробництва (Свердловськ тепер Єкатеринбург).

    З 1996 року Львівське підприємство «Техприлад» розпочало виробництво вітчизняних радіозондів ПАЗА.

    З 01.08.2018 р. зондування проводиться радіотеодолітом УЛ –ПАЗА12 – виробник Львівське підприємство «Техприлад».

    Зондування з 01.05.2021 р. знову проводиться 2 рази на добу.

(з 04.03.2020 по 30.04.2021 р - одноразове)

    Першим начальником і засновником аерологічної служби України був Богатир Тимофій Кирилович.

    З 1947 по 1958 рр. Шестаков Григорій Іванович

    З 1958 по 1972 рр. Гальченко Михайло Сергійович.

    З 1972 по 1975 рр. Андрієнко Віктор Петрович.

    З 1975 по 1977 рр. Могила Леонід Миколайович.

    З 1977 по 1980 рр. Колісник Микола Васильович.
    З 1980 по 1987 рр.  Волханович Олексанр Петрович.

    З 1988 по  2001 рр. Тарасова Тамара Федорівна.

    З 2002 р. очолює станцію Гапиченко Надія Василівна


    Метеорологічні спостереження – це вимірювання метеорологічних елементів і їх коливань, а також оцінки якості характеристик атмосферних явищ.

    Регулярні метеорологічні спостереження розпочалися в Києві в травні 1855 року з часу організації метеорологічної обсерваторії при університеті Св. Володимира і велися чотири рази на добу. Спостереження велися за станом повітря, за температурою, зволоженням, силою та напрямом вітру станом хмар, кількістю опадів,  мінімумом температури вночі та максимумом вдень.

   Термометри спочатку були встановлені біля вікна на другому поверсі будинку обсерваторії на висоті 6,7 м над землею, а дощомір без вітрового захисту в дворі обсерваторії. Максимальна та мінімальна температура визначалася по термографу, напрям вітру – по флюгеру який був встановлений на даху будинку обсерваторії, в 1875 році на висоті 12 м над землею, а з 1882 року на висоті 14 м.

      Перерва в роботі станції мала місце лише під час Другої світової війни (з серпня по листопад 1943 року).

Першим директором обсерваторії був Е.О. Кнорр, бо обсерваторія з часу заснування і до 1925 року належала до фізичного факультету університету.
Після війни станція (17-го типу) знаходилась на тому ж місці, але була об’єднана з гідрологічною станцією.
Організаційно станцію було розділено на гідрологічну 16-го типу та метеорологічну 10-го типу 13.09.1950 року. Начальником метеорологічної станції по 1954 рік були Т.О. Рябченко, а з 1955 по 1969 рр. - І.Б. Воскобойник.

     З 1956 р станція знову увійшла до складу відділу метеорології відновленої обсерваторії. Керувати групою метеорології до 1969 р. залишалась І.Б. Воскобойник.

     З 1969 по 1984 рр метеогрупою керувала Л.І Денисович.

     В 1981 році метеорологічна станція була перенесена на південну околицю Києва і розміщена в будинку аерологічної станції по проспекту Науки, 37.

    В 1983 році метеогрупа увійшла до складу аерологічної станції та отримала назву Об’єднаної гідрометеорологічної станції (ОГМС Київ).

    З 1984 по 1988 рр обов’язки старшого техніка – метеоролога виконувала В.С. Колода, з 1988 по 1995 –Л.М. Пасічна, з 1996 по 2003 р – В.В. Пасько, в 2004 р. –Українець О.О, з 01.04.2005 року Журавель Лариса Володимирівна
     ОГМС Київ входить до переліку реперних кліматичних станцій. Спостереження проводяться вісім разів на добу. На станції проводяться, як основні метеоспостереження, так і додаткові-радіометричні (за гамма-фоном, радіоактивністю опадів по планшету, за радіоактивним забрудненням повітря по фільтро-вентиляційній установці), за хімізмом опадів.
   На станції введені нові прилади: анеморумбометр МАРК-60, вимірювач атмосферного тиску БАР,  автоматизований опадомір ВОА-1М, електронний перетворювач температури та вологості HMIP-45D, електронні датчики температури на оголеній ділянці та електронні глибинні термометри.01.11.2011 р. була встановлена програма АРМ-МЕТЕО, 28.11.2011 р. програма «FTP» для  передачі  даних в Український Гідрометцентр.
Штат станції 17 чоловік (6 - метеорологів, 10 - аерологів).
    В 2005 році за високі показники у виконанні плану зондування (згідно плану мала запустити 25% всіх зондів Гідрометеорологічної служби України, а фактично випустила 28%) станція нагороджена Похвальною грамотою ВМО (Всесвітньої метеорологічної організації) та Почесною грамотою Гідрометеорологічної служби України.
    В Галузевому державному архіві матеріалів гідрометеорологічних спостережень зберігаються дані аерологічних спостережень з 1945 року, метеорологічних спостережень з 1866 року.

  logBarishivka2

 

 

 

 

Метеорологічні дані Баришівка

метеостанція дата

 температура 

повітря

(t)

 вологість 

повітря

(%) 

вітер

(м/с)

напрямок

вітру

(град)

 атмосферний 

тиск

(мм. рт.ст.) 

гамма-

випромінення,

мкР/год

 погода 
 Баришівка

15.04

08.00

12,3
50 1-3 300 761 10 мін.хмар.

15.04

15.00

15.1
52 5-12 270 758 9 злив.дощ
 

15.04

21.00

8,6
 88 2-6  350 755  11 зли.дощ

 

 

Метеорологічна станція Баришівка (М Баришівка)

075050, смт. Баришівка, вул. Паркова, 79, тел/факс (04476) 5-39-73

Barishivka1    Метеорологічна станція Баришівка була заснована 1 грудня 1958 року. Спочатку станція була відкрита як стокова, потім перейменована і реорганізована у болотну станцію (єдину в Україні) з конкретними завданнями по метеорології, гідрології, агрометеорології, а з 1992 року в зв’язку з закриттям ряду постів та незначною зміною планових робіт, діє як об’єднана гідрометеорологічна станція.
На початку роботи станції перед колективом ставились великі завдання – забезпечення регулярних метеорологічних спостережень по двох метеомайданчиках – на суходолі і на заплаві – гідрологічне вивчення р. Трубіж та її притоків, агрометеорологічні особливості вирощування с/г культур на богарних та заплавних (осушених) землях, обслуговування н/г організацій даними спостережень.
Станція проводила велику наукову роботу. Неодноразово нагороджувалась дипломами та грамотами за якісну роботу, також за раціоналізаторство і винахідництво в галузі вдосконалення гідрометеорологічних приладів. Завдяки матеріалам станції, колишні працівники Литвин Володимир Никифорович та Запольський Іван Олександрович захистили кандидатські дисертації. Куратором нашої станції довгі роки був державний гідрологічний інститут (м. Ленінград), в особі доктора технічних наук Романова В.В. (гідрофізика боліт). Колектив отримував завдання на виконання різних тематичних робіт, випробування нових приладів. Надруковано 30 щорічників під назвою “Матеріали спостережень болотної станції”, опубліковані наукові статті та монографії. Так як станція за програмою ЮНЕСКО брала участь у роботі Міжнародного гідрологічного десятиріччя, тут 10 років проводились синхронні мікрокліматичні спостереження. Матеріали цих спостережень були використані для визначення морозобійних зон і уточнення строків посіву с/г культур на заплаві. Карти морозобійних зон були видані всім господарствам району.
Також станція була опорною базою для стажування спеціалістів та проходження навчальної практики студентами навчальних закладів Києва, Харкова, Одеси, Ростова-на-Дону, Херсона.
Цілодобово метеорологи добросовісно виконують свою роботу і кожні три години проводять спостереження за температурою та вологістю повітря, швидкістю та напрямом вітру, температурою ґрунту, ожеледо-паморозевими відкладами, кількістю опадів, тиском повітря, та ін. і передають синоптичні телеграми в Український Гідрометцентр. Ведуть спостереження за стихійними явищами, передають штормові попередження.

Barishivka2    Метеорологічна станція Баришівка обслуговує даними своїх спостережень різні організації – райдержадміністрацію, правоохоронні органи. Укладені договори з “Баришівкатепломережа”, «Переяславтепломережа», «Белла-центр».
З екскурсіями метеостанцію відвідують школярі, це допомагає учням розширити свої знання з географії та природознавства.
Першим начальником станції (1958-1973 рр.) був Литвин Володимир Никифорович. Його праця відзначена урядовою нагородою. Потім станцію очолювали:

02.03.1974-31.01.1975 – Білоус Валентин Іванович

22.01.1975-19.11.1975 – Дударенко Володимир Григорович

19.11.1975-30.05.1977 – Кулініч Віктор Іванович

30.05.1977- 22.08.1981 – Косовець Олександр Олександрович

22.08.1981- 01.10.1984 – Дорошенко Олександр Ананійович

01.10.1984- 10.12.1994 – Федоренко Борис Іванович

З 1994 р станцію очолює Федоренко Тетяна Михайлівна.

 

 

 

  logBor

 

 

 

Метеорологічні дані Бориспіль

Метеостанція  Дата 

Температура 

повітря 

(t) 

 Вологість 

(%)

 Вітер 

(м/с)

 Напрямок 

вітру

(град)

 Атмсферний 

тиск

(мм. рт.ст.)

Гамма-

 випромінення, 

(мкР/год)

 Погода 
Бориспіль

15.04

09:00

13,2 35 1-3 212 748 11 мінлива хмарність

15.04

15:00

12,4  73  4-8   295  747  12  зливовий дощ
 

15.04

21:00

8,7  88   0-5 745   10

зливовий дощ 

 

  

Метеорологічна станція (М Бориспіль)

08300, м. Бориспіль, вул. Глибоцька, 142, тел./факс (04595) 6-65-05

 Borispol1

    На південній околиці міста Бориспіль розташована метеорологічна станція. Метеорологічна станція Бориспіль ІІ розряду була організована в 1909 р. при сільськогосподарській школі і працювала до вересня 1941 р. без перерв. З 1931 до 1941 року станція працювала за програмою І розряду - сюди була переведена з Києва геофізична обсерваторія з аерологічними, актинометричними спостереженнями. Всі інші роки станція працювала за програмою ІІ розряду.

    З травня 1942 р. по вересень 1943 р. німцями була відновлена робота метеостанції ІІ розряду. Після визволення міста від фашистів з 22.10.1943 р. була відновлена робота метеостанції за програмою ІІ розряду, яка працює і до нинішнього часу.
   Станція була відновлена інспектором Управління гідрометслужби Харківського військового округу Жеребицьким Л.Б. та начальником метеостанції Кошелапом О.М. До 15.06.1944 р.  спостереження проводились за похідними приладами.
    Станція проводить цілодобові спостереження за такими метеорологічними елементами: температурою та вологістю повітря, температурою поверхні ґрунту та на глибинах, атмосферним тиском, напрямком та швидкістю вітру, кількістю опадів, атмосферними явищами, в тому числі за небезпечними та стихійними гідрометеорологічними явищами. В зимовий період проводяться спостереження за сніговим покривом, як на метеомайданчику, так і на польовому маршруті.
    З 1958 року також проводяться актинометричні спостереження за потоками сонячної радіації, а з квітня 1969 року розпочаті озонометричні спостереження за загальним вмістом озону в атмосфері. Крім того, станція проводить радіометричні спостереження за величиною гама-фону.
   На станції проводились агрометеорологічні спостереження з 1944 року за скороченою програмою (без посади агрометеоролога), а з 1952 року була введена посада техніка-агрометеоролога і спостереження проводились по повній програмі. Велись спостереження за розвитком основних сільськогосподарських культур та впливом погодних умов на них. На основі цих спостережень складались прогнози запасів продуктивної вологи в ґрунті на початок вегетації, прогнози визрівання зернових культур, цвітіння плодових дерев та інше. На жаль ці спостереження припинились в 1997 році.
    Метеорологи 8 разів на добу проводять спостереження за всіма метеорологічними величинами. 6 разів на добу проводяться спостереження за всіма актинометричними величинами, цілодобово ведуть спостереження за атмосферними явищами.
Дані метеорологічних спостережень оперативно передаються на адресу Українського Гідрометцентру для використання при складанні метеорологічних прогнозів.
Станція забезпечує органи місцевого самоврядування, агропромисловий комплекс району та обслуговує інші галузі економіки району необхідною інформацією про погодні умови, та попереджає про стихійні і небезпечні явища.

 logVishgorod 

 

 

 

Метеорологічні дані Вишгород

Метеостанція Дата

Температура

повітря

(t)

Вологість

повітря

(%)

Вітер

(м/с)

Напрямок

вітру

(град)

Атмосферний

тиск

(мм. рт.ст.) 

Гамма-

випромінення,

мкР/год

 Погода 
Вишгород

15.04

09.00

12.5 62 3-4 209 749

        12      

змінна хмарність  

15.04

15.00

12,6

59

5-11 293 748 11

зливовий дощ

15.04

21.00

8,7

84 2-5 275 746 11 значна хмарність

 

 

 

єднана гідрометеорологічна станція Вишгород (ОГМС Вишгород)07300, м. Вишгород, проспект Івана Мазепи, 11, тел/факс (04596) 5-42-49

 Vishgorod

   Метеорологічні спостереження в Вишгороді розпочаті з січня 1971 року на території Київської греблі. Група метеорології входила до складу озерної станції Київської ГЕС, яка в 1981 році була перейменована в озерну станцію Вишгород.
   З січня 1999 року озерна станція реорганізована в метеостанцію ІІ розряду і підпорядкована ЦГО. З липня 2014 року метеорологічна станція Вишгород реорганізована в об`єднану гідрометеорологічну станцію Вишгород. Метеорологічні спостереження на станції весь час проводились за програмою станції ІІ розряду. Вісім разів на добу спостереження проводяться за температурою та вологістю атмосферного повітря, за атмосферним тиском, температурою ґрунту, напрямом та швидкістю вітру, хмарами, атмосферними опадами, видимістю. В зимовий період – за висотою та характером снігового покриву. Цілодобово проводяться спостереження за атмосферними явищами.
З 1974 по 1977 рр. проводились спостереження за інтенсивністю рідких опадів за допомогою плювіографа, а з 1974 по 1979 – за випаровуванням з водної поверхні. З 1986 року проводяться радіометричні спостереження, до програми яких входить замір радіаційного фону на 9-ту годину ранку.
   Метеорологічна станція подає синоптичні телеграми на адресу “Київ погода” та “Світловодськ погода” кожні 3 години, кожний день передає телеграму про радіаційний фон. Кожну декаду передає агрометеорологічну телеграму.
   Передаються штормові телеграми на адресу “Київ погода” та “Світловодськ погода”.
   Станція обслуговує гідрометеорологічною інформацією Київську ГЕС, райдержадміністрацію, районну раду, комбінат комунальних підприємств.

Начальники станції:
1971 – листопад 1974 рр. – Шендрик Петро Васильович

грудень 1974 – 1975 рр. – Кашуба Леонід Харитонович

1976 – жовтень 1979 рр. – Дударенко Володимир Григорович

листопад 1979 – лютий 1981 рр. – Деревець Валерій Васильович

березень 1981 – червень 1986 рр. – Дударенко Володимир Григорович

липень 1986 – січень 1999 рр. – Курилко Вільжор Іванович

лютий 1999 – червень 2014 рр. – Тягунова Світлана Володимирівна

з 01.07.2014 р. і по теперішній час - Карпенко Лариса Миколаївна

 

 LogTet

 

 

 

 Метеорологічні дані Тетерів 

 Метеостанція  Дата  

  Температура 

повітря

(t)

 Вологість 

(%) 

  Вітер 

(м/с)

 Напрямок 

вітру

(град)

Атм.

  тиск 

(мм. рт.ст

Гамма-

випромінення,

мкР/год

   Погода   
 Тетерів

15.04

09:00

11,7

59 0 0 746,5 8

хмарно

15.04

15.00

9,8 77 3 270 745,9 8 злив дощ

15.04

21.00

7,7 89 0 0 743,8 8               

хмарно                 

х

                             

Метеорологічна станція Тетерів (М Тетерів)
07820, Бучанський р-н, смт Пісківка, вул. Лісна, 84б, тел/факс (04577) 3-32-75

Teteriv1

   Метеорологічна станція Тетерів - одна з 10-ти станцій Київського регіону, які проводять метеорологічні спостереження. Розташована станція в зоні Полісся на правому березі р. Тетерів, правій притоці р. Дніпро. Лісові масиви хвойних порід дерев, що чергуються з полями, розташовані у всіх напрямках від станції. Станція належить до системи Гідрометеорологічної служби України, безпосередньо підпорядкована Центральній Геофізичній Обсерваторії імені Бориса Срезневського. Метеорологічні спостереження розпочались при залізничній станції Тетерів у 1928 р. У 1930 р метеостанція була передана гідрометслужбі.
   Перерва в роботі станції була тільки під час окупації з 1941 по 1943 р Після відновлення роботи станції півроку спостереження велися похідними приладами. З 1949 р метеорологічні спостереження проводяться за програмою II розряду, як і на інших метеостанціях України. Виконує великий комплекс метеорологічних та агрометеорологічних спостережень, в т.ч. цілодобові спостереження за температурою та вологістю повітря, атмосферним тиском, швидкістю та напрямом вітру, кількістю опадів, температурою ґрунту, атмосферними, в т.ч. небезпечними та стихійними гідрометеорологічними явищами. З 1949 по 1957 р станція проводила також актинометричні спостереження за сонячною радіацією, які були організовані професором Щербань М.І., а з 1958 р по 1996 р проводились спостереження за тривалістю сонячного сяйва. Першим і єдиним актинометристом була випускниця Харківського метеорологічного інституту Зливко Л.Є. 
   Також з 1954 року на станції розпочалися агрометеорологічні спостереження (фенологія, прогнозування, запаси вологи в ґрунті, відрощування озимини) і в цьому ж році було введено штатну одиницю техніка-агрометеоролога. На сьогодні агрометеорологічні спостереження 
проводяться на полях Бородянського району.
   Станція визначає кислотність опадів, щоденно вимірює радіаційний гамма - фон повітря. Метеорологічна станція Тетерів забезпечує органи місцевого самоврядування, адміністрацію, агропромисловий комплекс району, підприємства та організації необхідною інформацією про погодні умови, агрометеорологічними даними.
Дані станції щоденно передаються в Український Гідрометцентр і використовуються для аналізу синоптичної ситуації і прогнозування погоди.
   Першим начальником станції, котрий мав вищу освіту синоптика, був Гронський Михайло Романович. Разом з дружиною, яка також мала вищу освіту по спеціальності, вони ділилися своїми знаннями та умінням працювати з приладами з працівниками станції, а саме Марченко Р.Ф., Марченко В.С., Глущенко Г.К. та Жук Л.О. 
В 1954 році стацію очолив Марченко Володимир Семенович. На початку 1984 року розпочато будівництво нового приміщення станції. 
   З 1986 по 1993 рік станцію очолювала Глущенко Ганна Кузьмівна. В грудні 1993 року було завершено будівництво станції та введено в експлуатацію нове її приміщення, на відстані 50 м від метеомайданчика. 
   З 1993 року по даний час станцію очолює Зайдліч Юлія Володимирівна, яка в 1996 році закінчила Одеський ГМІ нині ОДЕКУ.

 

Fastov

 

 

 

 

Метеорологічні дані Фастів 

 Метеостанція  Дата

 Температура

повітря

(t)

Вологість

(%) 

 Вітер

(м/с)

Напрямок

вітру

(град)

Атм. тиск

(мм. рт.ст.) 

Гамма-

випромінення,

мкР/год
 Погода
Фастів

15.04

08:00

12.8 88 2-4 250 740 11
мінлива хмарність
 

15.04

15:00

11.8 83 3-8 330 739 12 зливовий дощ
 

15.04

21:00

8.6
93 2-4 300 738 11

зливовий дощ

 

 

 

Метеорологічна станція Фастів (М Фастів)
08500, м. Фастів, вул. Кільцева, 9, тел/факс (04565) 6-40-33

Fastov1   На південно-східній околиці міста Фастова, по вулиці Кільцевій 9, розташована метеорологічна станція Фастів, якій 5 травня 2018 року виповнилося 90 років з дня заснування.
Станція була організована Управлінням південно-західної залізниці під назвою "Вітроопадомірна станція Фастів-вокзал". 21.11.1928 року Наказом по Укргідромету станція Фастів-вокзал була занесена до державного реєстру УМГС. До 1930 року станція знаходилася у віданні Служби дороги, а роботу вели за сумісництвом телеграфісти залізничного телеграфу. У 1928 році на станції був тільки флюгер та опадомір і проводив спостереження 1 працівник. З 1930 року станція перейшла у відання Гідрометслужби. До 1947 року кабінет станції та метеомайданчик знаходилися поряд з будинком контори дистанції служби колій, там же була і квартира першого начальника станції Андрєєва, в цей час на станції вже працювало 5 спостережників.
  На початку війни в 1941 році станція продовжувала свою роботу і припинила її лише у зв'язку з наближенням військових дій за 2 дні до окупації м. Фастова німцями 20.07.1941 року. В окупації робота станції була відновлена 13.08.41 р. і проводилися тільки кліматичні спостереження. В зв'язку з військовими діями під час проходження фронту станція 06.11.43 р. знову припинила свою роботу, відновивши її тільки після визволення Фастова. Спостереження проводилися по похідних приладах за 9 км від міста на хуторі Вишняки біля залізничної станції Сорочий Брід. 1 січня 1944 року роботу станції було відновлено на старому місці зі стаціонарними приладами. Але спостереження проводилися в небезпечних умовах через часті нальоти німецької авіації. 9 квітня 1944 року вночі в 2 год 30 хв в результаті масованого нальоту та бомбардування залізничного вузла, метеокабінет і метеомайданчик були повністю зруйновані, тому спостереження були знову відновлені по похідних приладах.
  25 квітня 1944 року роботу станції було відновлено по стаціонарних приладах в центрі міста за 0.6 км від попереднього місця. Метеомайданчик облаштували новий, а для кабінету орендували приміщення в домовласника Баримського по вулиці Радянській, 16. Але 20 липня 1946 року, уже в мирний час, за розпорядженням місцевої влади для будівництва стадіону було зруйновано метеомайданчик, і спостереження деякий час знову проводилися по похідних приладах.
  З 1 жовтня 1946 року метеомайданчик знаходиться на теперішньому місці по вул. Кільцевій, а кабінет спочатку знаходився в кімнаті 2 поверхового будинку поруч з нинішнім будинком станції. І лише в 1959 році під керівництвом Дутківського Степана Йосиповича було побудоване нинішнє приміщення станції та впорядкована територія. Дутківського С.Й., який працював начальником метеостанції Фастів 36 років з вересня 1941 р по вересень 1977 р, по праву можна назвати фундатором нинішньої станції.
З 1977 року начальником станції працює Пархоменко Л.І., завдяки її зусиллям в 1986 році було до приміщення станції зроблено прибудову, де облаштовано новий метеокабінет, котельню, підведені вода, газ.
  Штат станції нараховує 6 працівників: 5 техніків-метеорологів і начальник. Станція проводить метеорологічні, радіометричні та спостереження за станом забруднення навколишнього середовища, та проводять обслуговування цими даними різні галузі народного господарства. Метеорологи 8 разів на добу проводять спостереження за температурою та вологістю повітря, температурою ґрунту та снігу, формою, кількістю та висотою хмар, швидкістю та напрямком вітру, атмосферним тиском, кількістю опадів, атмосферними явищами про відмічають в книжках, кодують і інформацію подають в Український Гідрометцентр.
  З листопада 2020 року спостереження за температурою та вологістю повітря, температурою грунту та на глибинах 5, 10, 15 і 20 см на оголеній ділянці проводяться по електронних датчиках.Fastov2
  На станції працюють досвідчені техніки-метеорологи, які добре освоїли роботу з новими приладами (БАР, МАРК-60), електронними датчиками, та роботу з комп'ютером. Передають синоптичну інформацію по модему, заносять метеодані на технічні носії, проводять технічний контроль за програмою "SGEL".
Станція своєю інформацією обслуговує народногосподарські організації району, попереджає про небезпечні та стихійні явища.

 

Яготин

 

 

 

 

Метеорологічні дані Яготин

 Метеостанція 

   Дата    

 

 Температура  

Повітря

(t°)

 Вологість 

(%) 

 Вітер  

(м/с)

 Напрямок  

вітру

(град)

Атм. тиск

(мм рт.ст.)

Гамма-

 випромінення 

мкР/г

 Погода
Яготин

15.04

09.00

11.5 44 2-4 260 748 11

мінлива

хмарність

15.04

15:00

15.2

62 3-5 350 745 11 

зливовий дощ 

15.04

21.00

9.3

86 2-4 50 744 12 

зливовий дощ

 

  

Метеорологічна станція Яготин (Яготин)

07700, м. Яготин, вул. Толбухіна, 68, тел/факс (04575) 5-17-33

 Яготин1

        

  Метеостанція Яготин організована у 1924 році, база даних метеоспостережень ведеться з 1943 р.
Станція ІІ розряду, входить до основної мережі спостережень, інформація надходить на міжнародний та міждержавний обмін.
Метеостанція Яготин проводить у 8 строків за добу спостереження за температурою та вологістю повітря, температурою поверхні ґрунту, за атмосферним тиском, атмосферними опадами, хмарністю, вітром (максимальна швидкість, середня швидкість, напрям), атмосферними явищами, за дальністю видимості, за температурою ґрунту на глибинах 5, 10, 15, 20 см (у теплий період). Також проводяться спостереження за висотою і щільністю снігового покриву, запасами води в снігу, за льодяною кіркою та ожеледо-паморозевими явищами, рівнем ґрунтових вод. З 01.05.2014 р. знято спостереження за інтенсивністю атмосферних опадів (плювіограф).
  З 14 грудня 2020 р. спостереження за температурою та вологістю повітря, температурою грунту та на глибинах 5, 10, 15 і 20 см на оголеній ділянці проводяться по електронних датчиках.
Щороку проводиться відбір проб ґрунту для визначення залишкової кількості пестицидів.
За агрометеорологічним розділом робіт станція веде спостереження за основними сільськогосподарськими культурами, які висіваються у господарстві ТОВ Агрофірма "Яготинська". Проводяться спостереження за фазами розвитку озимої пшениці, кукурудзи, сої а також капусти, томатів, картоплі, плодових (яблуні, груші, вишні, абрикоса), горобини. Спостереження за цукровим буряком припинено з 2008 р. (зупинено роботу цукрового заводу - буряки не висіваються).
Запаси вологи визначаються під озимою пшеницею, ярим ячменем, кукурудзою, соєю, восени та весною додатково визначаються запаси вологи на зябу. Також ведуться спостереження за вологістю верхнього шару ґрунту, забур'яненням посівів, вимірюється висота та визначається густота культур, визначається оцінка стану культур, пошкодження посівів погодними умовами, хворобами та шкідниками. Визначаються елементи продуктивності та структура урожаю зернових культур. Складаються агрометеорологічні прогнози: запасів вологи на початок весняно-польових робіт, цвітіння плодових, строків викидання волоті у кукурудзи, строків вистигання ранніх ярих зернових культур, строків вистигання озимих, строків настання молочно-воскової стиглості зерна кукурудзи, середньорайонної врожайності озимих. Проводяться обстеження озимих і багаторічних трав восени, навесні та взимку. Вимірюється температура на глибині залягання вузла кущіння озимих, промерзання ґрунту, висота снігу, щільність, наявність льодяної кірки на полі з озиминою.
  За матеріалами спостережень метеостанції в управлінні сільського господарства у вітрині погоди складається комплексний графік ходу метеорологічних елементів (температура повітря середня за декаду та сума опадів і запаси вологи в ґрунті під озиминою), випускається декадний бюлетень.
При погіршенні погодних умов працівники станції передають штормові телеграми на адресу УкрГМЦ.
Штат станції складається з 7 працівників: 5 техніків, агротехнік і начальник станції.
Штат укомплектований повністю.

Начальники метеостанції:

1943 – 1946 рр. – Нефед Іван Володимирович.
1946 – 1947 рр. – Долгушин Іван Павлович.
1947 - 1949 рр. – Чвертков Ілля Павлович.
10.10.1949 - 22.12.1951 рр. – Якуба Юхим Данилович.
22.12.1951 - 21.10.1960 рр. – Чвертков Ілля Павлович.
21.10.1960 - 15.07.1963 рр. – Пономаренко Василь Дмитрович.
15.07.1963 - 12.05.1964 рр. – Овчаренко Лідія Іванівна.
12.05.1964 - 1.07.1967 рр. – Сайфулін Ілля Григорович.
1.07.1967 - 5.09.1977 рр. – Якубяк Михайло Дмитрович.
5.09.1977 - 20.04.1979 рр. – Чувашева Валентина Василівна.
3 20.04.1979 р. начальником станції працює Павленко Тетяна Віталіївна.

В Галузевому державному архіві матеріалів гідрометеорологічних спостережень зберігаються дані метеорологічних спостережень станції з 1941 р.

logCH

 

 

 

 

Метеорологічні дані Чорнобиль

 Метеостанція    Дата 

 Температура 

повітря 

(t)

 Вологість 

(%)

 Вітер  (м/с)

 Напрямок 

вітру

(град)

Атм. тиск

(мм. рт.ст.)

 Гамма-випромінення,

мкР/год

Погода 
Чорнобиль

15.04

09:00

 

11.2

 

57 1-4
240  747

у повітрі 20

на грунті 27

Невелика хмарність
 

15.04

15:00

11.6 35 4-11 250  746

у повітрі 20

на грунті 25

Похмуро

15.04

21:00 

7,4 81 0-4

00

744

у повітрі 21

на грунті 25

Мінлива

хмарність

 

Метеорологічна станція Чорнобиль (М Чорнобиль)
07270, м. Чорнобиль, вул. Кошового, 7, тел/факс (04593) 5-14-16

 

 

Chornobil

 

  Перші метеорологічні спостереження в м. Чорнобиль були розпочаті в 1894 р., але скоро були припинені і знову розпочаті у 1909 р. по програмі метеорологічного поста, а в 1925 р. була відкрита метеорологічна станція II розряду. До війни, крім спостережень за основними метеолементами, велись спостереження за інтенсивністю рідких опадів та тривалістю сонячного сяйва. Метеостанція постійно обслуговувала агро і метеорологічною інформацією місцеві органи влади і народногосподарські організації міста і району.
  Метеорологічна станція Чорнобиль з 1977 року увійшла до складу мережі станцій спостережень і лабораторного контролю за радіоактивним забрудненням навколишнього середовища (проводились спостереження за рівнем гамма - фону по приладу ДП-5). Метеорологи-спостережники завжди сумлінно й відповідально виконували покладені на них обов'язки. Коли того весняного ранку у квітні 1986 року черговий технік проводила вимірювання, то не повірила власним очам. Ще й ще раз повторювала заміри, але помилки не було, стрілка відхилялася далеко вправо.
  В цій складній ситуації метеорологи спрацювали чітко, в Київ пішли штормові телеграми відповідно до інструкцій.
Незважаючи на високий рівень радіоактивного забруднення, спостережники забезпечили роботу метеостанції з 26 квітня по 5 травня 1986 року.
З 5 травня 1986 р до 1 травня 1988 р. метеорологічна станція Чорнобиль тимчасово була закрита, але спостереження забезпечувались вахтовим методом силами всієї Гідрометеорологічної служби України.
  В цей період метеорологічні спостереження проводились по скороченій програмі, в 3-х пунктах проводились радіометричні спостереження. Спостереження здійснювались оперативною групою, яка забезпечувала гідрометеорологічною інформацією комплекс об'єктів, організацій та установ Чорнобильської зони, в т. ч. Державну комісію по ліквідації наслідків аварії ЧАЕС, авіацію, що брала участь у ліквідації цих наслідків, та відповідний штаб Гідрометеорологічної служби України.
  З 1 травня 1988 року робота станції була відновлена в повному обсязі, відновлений штат працівників на чолі з Кордик З. Ф.
Крім цілодобових метеорологічних спостережень (за напрямком та швидкістю вітру, атмосферним тиском, температурою та вологістю повітря, температурою ґрунту, атмосферними опадами, хмарністю, видимістю, атмосферними явищами), на станції проводяться радіометричні спостереження за величиною гамма - фону по ДРГ-01Т, за забрудненням повітря (за допомогою фільтровентиляційної установки) та радіоактивним забрудненням опадів (по планшету). Працівники станції проводять також гідрологічні спостереження на р. Прип'ять, де знаходиться гідрологічний пост.

 

© 2024, ЦГО. Використання матеріалів сайту дозволяється тільки з дозволу керівництва центральної геофізичної обсерваторії

Please publish modules in offcanvas position.