ВГ ДВК Білецький Кирило Володимирович (044) 525-69-65
Відділ гідрології та Державного водного кадастру
Відділ гідрології та Державного водного кадастру є структурною одиницею Центральної геофізичної обсерваторії. Відділ укомплектований як досвідченими, кваліфікованими працівниками, так і молодими перспективними спеціалістами, що здатні виконувати поставлені завдання. До складу відділу входить сектор гідрології, сектор Державного водного кадастру та сектор гідрографії. У відділі працює 15 гідрологів різної кваліфікації. Більшість фахівців має досвід роботи у відділі понад 10 років.
Головними завданнями відділу є: методичне керівництво гідрометеорологічними організаціями гідрометслужби України з гідрологічним розділом робіт, яких на Україні налічується - 23; випробування та впровадження на мережі нових приладів і методів спостережень, обробки та аналізу даних; здійснює ведення Державного водного кадастру на території України з розділу "Поверхневі води". Планування і контроль за роботою 328 річкових і 59 озерних гідрологічних постів.
У відділі готуються гідрологічні щорічники, довідники "Багаторічні дані про режим і ресурси поверхневих вод суші", "Матеріали спостережень за випаровуванням з водної поверхні". Ці видання містять дані про рівні, витрати, температуру води, товщину льоду та льодові явища на річках, а також основні гідрологічні характеристики весняної повені, дощових паводків та інших гідрологічних сезонних явищ згідно науково обґрунтованих форматів. Зберігаються вище згадані дані на паперових та технічних носіях у Галузевому державному архіві гідрометслужби України, який діє у складі ЦГО з 1995 року.
Повну інформацію про особливості гідрологічного режиму водних об'єктів, яку готує відділ гідрології та ДВК, використовують проектувальники при проектуванні і будівництві гідротехнічних споруд, гідроелектростанцій, мостів, автошляхів, водосховищ, каналів, меліоративних систем. Для прогнозування і попередження про загрозу та розвиток небезпечних стихійних гідрологічних явищ на річках України.
Історія створення відділу
Відділ гідрології та державного водного кадастру відлік своєї діяльності бере від жовтня 1927 року, коли до Управління метеорологічної служби Української Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР) було приєднано Гідрометричну частину Наркомзему УСРР і утворене Управління метеорологічної і гідрологічної служби України.
У 1941 р. незважаючи на те, що переважна частина території України була окупованою німецькими військами, спостереження на більшості постів не припинялись. Зокрема, працювали такі пости на великих річках України – пост Київ на р. Дніпро, Чорнобиль на р. Прип’ять, Чернігів на р.Десна, Кривий Ріг на р.Інгулець, Галич і Заліщики на р. Дністер, Олександрівка на р.Південний Буг, Луганськ на р.Лугань та вод пост Ялта на р. Дерекойка.
Відновлення мережі гідрологічних станцій і постів на звільненій території України та укомплектування їх спеціалістами та спостерігачами також потребувало немалих зусиль. В основному гідрологічна мережа була відновлена до кінця 1945 р. і вже у 1950 р. мережа гідрологічних постів нарахувала 685 постів, з яких на 296 проводилось вимірювання витрат води. У цей післявоєнний час свій вагомий вклад у відбудову гідрологічної мережі, внесли Борис Маркович Штейнгольц, Григорій Іванович Мусієнко, Ігор Іванович Окунєв.
У 1944 році відновила свою діяльність, Київська геофізична обсерваторія, режимний відділ гідрології перебував у її складі за адресою: вул.Толстого, 14 б. Це саме той відділ, який разом із виробничою частиною установи (метеостанція, відділ аерології та радіолокаційна станція) переніс історичні та трудові традиції, до Київської гідрометеорологічної обсерваторії, яка відновила свою роботу у 1956 році.
Борис Маркович Штейнгольц, який очолював відділ у післявоєнні роки, продовжував керувати підрозділом аж до 1973 року.
У 1973-1975 рр. відділ гідрології очолював кандидат географічних наук Володимир Никифорович Литвин колишній начальник болотної станції Баришівка (з 1975 р. по 1980- заступник директора УкрГМО). У 1976-1983 рр. відділ очолював Григорій Никонович Степанюк. З 1985-1989 рр. – В’ячеслав Миколайович Ліпінський.
У 1978 р. наказом начальника Українського республіканського управління гідрометслужби від 19.05.1978 р. №84 на базі відділу гідрології був утворений новий відділ державного водного кадастру (ДВК), який очолив кандидат географічних наук Микола Миколайович Падун.
З 1983 по 1988 р. відділ Державного водного кадастру очолювала Броніслава Федорівна Бенда. У квітні 1988 року, відділ ДВК був реорганізований у відповідний сектор у складі відділу гідрології, цим сектором керувала Б.Ф.Бенда, яка віддала службі понад 50 років.
У 1989-1990 рр. відновленим відділом гідрології керував Сергій Петрович Шендрик. У період із 1990 по травень 1993 рр. відділ очолювали Б.Ф.Бенда, нетривалий час Василь Федорович Сенькович і Леонід Ананійович Дорошенко. З травня 1993 по липень 2001 рр. відділом керував Михайло Іванович Довгич, який нині працює начальником Галузевого державного архіву МГС. З серпня 2001 по травень 2006 р. відділ очолював Василь Федорович Сенькович, з липня 2006 р. по жовтень 2018 р. Самойленко Наталія Анатолівна, з жовтня 2018 р. і по теперішній час на цій посаді працює - Білецький Кирило Володимирович.
Сучасний стан відділу
На сьогодні відділ гідрології та ДВК здійснює методичне керівництво 23-ма гідрометеорологічними організаціями з гідрологічним розділом робіт, планує і контролює роботу 328 річкових і 59 озерних гідрологічних постів в Україні, які розташовані на 240 річках і 8 озерах. До складу відділу входить сектор державного водного кадастру, сектор гідрології та сектор гідрографії.
У складі відділу працює 15 фахівців. Середній вік працівників - 58 роки, наймолодший працівник Кльон Марія Русланівна (30 років) Найстарішим працівником відділу є Смірнова Ольга Олександрівна, яка працює у відділі з 1970 року (у службі працює майже 50 років).
Відділ надає допомогу підрозділам мережі гідрометслужби в організації і проведенні спеціалізованих гідрологічних спостережень. Під керівництвом відділу підрозділи мережі проводять дослідження окремих елементів гідрологічного режиму річок, зокрема, рівневого режиму та режиму стоку води, здійснюють перевірку репрезентативності місць спостережень за температурою води і товщиною льоду, каламутності води.
Відділ гідрології також надає методичні рекомендації підрозділам мережі гідрометслужби у проведенні гідрологічних спостережень під час проходження весняного водопілля та дощових паводків, особливо в паводконебезпечному регіоні Українських Карпат.
Основним завданням сектору державного водного кадастру, який очолює завідувач сектору - Діденко Галина Василівна, є опрацювання та аналіз результатів усіх видів спостережень за гідрологічним режимом річок України з метою підготовки матеріалів державного водного кадастру, матеріали якого використовуються зацікавленими організаціями та міністерствами і відомствами.
Сектор ДВК редагує гідрологічні щорічники по басейнах Дніпра - редактор Ольга Олександрівна Смірнова, Вісли, Дунаю, Дністра, Південного Бугу, річок Причорномор’я - редактор Галина Василівна Діденко, відповідальний за випуск щорічника по басейну Сіверського Дінця, річок Приазов’я – Світлана Миколаївна Абашина.
Матеріали Державного водного кадастру готуються у вигляді регулярних випусків «Щорічних даних про режим і ресурси поверхневих вод суші», та у вигляді узагальнень за весь період спостережень – «Багаторічних даних про режим і ресурси поверхневих вод суші».
Фахівцями відділу протягом останніх п’яти років готуються «Багаторічні дані про режим і ресурси поверхневих вод суші» 1-3 по басейнах Вісли, Дунаю, Дністра, Південного Бугу, річок Причорномор’я, Дніпра (середня та нижня течія), Сіверського Дінця, річок Приазов’я та Криму за 2016-2020 рр. Вони включають також екстремальні значення за весь період спостережень. Підготовлено додаток до БДС «Характерні рівні води» за 2011-2020 рр.
Відділ також узагальнює матеріали спостережень за випаровуванням з водної поверхні і готує їх у вигляді «Матеріалів спостережень за випаровуванням з водної поверхні».
Окрім методичного керівництва гідрологічною річковою мережею, опрацювання матеріалів спостережень і підготовки до видання матеріалів Державного водного кадастру, відділ планує і контролює роботу спеціалізованих (воднобалансових) станцій з питань вивчення гідрологічного режиму й елементів водного балансу малих водозборів, готує проекти планів розвитку і раціоналізації гідрологічної мережі на території України.
Відділ гідрології та державного водного кадастру, як головний методичний орган з річкової гідрології в Україні, координує впровадження на мережі спостережень гідрометслужби сучасних приладів та обладнання, а також аналізує результати дослідної експлуатації гідрологічних приладів.
Основним колом споживачів гідрологічної інформації залишаються органи влади й управління на всіх рівнях, організації системи ДСНС та галузей економіки, діяльність яких безпосередньо залежить від ситуації й показників гідрологічного режиму річок, це зокрема водне господарство, гідроенергетика, водний транспорт, комунальне, сільське, рибне господарства.
У 2000 році до складу відділу уведена Комплексна гідрографічна партія, яка була створена у 1952 році для уточнення гідрографічних характеристик річок України, вивчення стихійних та небезпечних гідрологічних явищ, а також методичного керівництва роботами, які виконують спеціалізовані гідрометеорологічні організації. З 2019 року КГГП реорганізовано у сектор гідрографії відділу гідрології та ДВК.
Сектор гідрографії очолює завідуючий Шевчук Сергій Анатолійович.
Фахівцями відділу систематично організовуються і проводяться наради-семінари, які направлені на поліпшення якості гідрологічних спостережень на річках і озерах.
Одна з таких нарад-семінарів спеціалістів гідрометеорологічних організацій з питання озерних гідрометеорологічних спостережень та обслуговування споживачів була проведена у червні 2019 р. у м. Світловодськ на базі Світловодської ГМО. На цій нараді було розглянуто сучасний стан озерної гідрологічної мережі України, обговорені питання методичного керівництва мережею підпорядкованих постів організацій гідрометслужби, що здійснюють озерні спостереження, стан та перспективи розвитку гідрологічної мережі, впровадження нових приладів на мережі гідрометслужби, та проблеми технічного оснащення
Фахівці відділу гідрології та ДВК з 2016 року активно приймають участь у навчально-практичних семінарах з Водно-Рамкової та Паводковій директив ЄС та проведення і впровадження гідроморфологічного моніторингу В подальшому спеціалісти відділу будуть брати участь у впровадженні в Україні положень цих директив спільно з УкрГМЦ, УкрГМІ та інші відомства, які залучені до реалізації директив.
Офіційне законодавство або положення, що визначають роль та обов’язки гідрометеорологічної служби в рамках урядової законодавчої/інституційної бази :
Закон України «Про гідрометеорологічну діяльність»;
Водний кодекс України;
Повітряний кодекс України;
постанова Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 р. № 391 «Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля»;
постанова Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1102 «Деякі питання надання платних послуг підрозділами Міністерства надзвичайних ситуацій»;
постанова Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 р. № 758 «Про затвердження Порядку здійснення державного моніторингу вод»;
постанова Кабінету Міністрів України від 04 квітня 2018 р. № 247 «Про затвердження Порядку розроблення плану управління ризиками затоплення»;
постанова Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 р. № 827 «Деякі питання здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря»;
постанова Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2017 р. № 1106 «Про затвердження Плану заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони»;
постанова Кабінету Міністрів України від 12 травня 2021 р. № 465 «Про затвердження Державної цільової екологічної програми матеріально-технічного переоснащення національної гідрометеорологічної служби на 2022–2024 роки»;
постанова Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. № 1052 «Про затвердження Положення про Державну службу україни з надзвичайних ситуацій»;
постанова Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2017 р. № 954 «Про затвердження Положення про використання повітряного простору України»;
постанова Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2020 р. № 695 «Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на 2021–2027 роки»;
постанова Кабінету Міністрів України від 8 квітня 1996 р. № 413 р. «Про затвердження Порядку ведення державного водного кадастру»;
постанова Кабінету Міністрів України від 3 червня 2013 р. № 483 «Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром, іншими кадастрами та інформаційними системами»;
розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 березня 2021 р. № 276-р «Про затвердження плану пріоритетних дій Уряду на 2021 рік»;
постанова Кабінету Міністрів України від 12 травня 2021 р. № 465 «Про затвердження Державної цільової програми матеріально-технічного переоснащення національної гідрометеорологічної служби на період 2022–2024 років»;
Указ Президента України від 14 вересня 2020 р. № 392 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 вересня 2020 року «Про Стратегію національної безпеки України»;
Указ Президента України від 23 березня 2021 року № 111 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23 березня 2021 року «Про виклики і загрози національній безпеці України в екологічній сфері та першочергові заходи щодо їх нейтралізації».
Інформація для користувачів
матеріалами про режим річок, озер, водосховищ
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИДАНЬ ДЕРЖАВНОГО ВОДНОГО КАДАСТРУ
З РОЗДІЛУ ПОВЕРХНЕВІ ВОДИ
Територія України поділена за басейновим принципом на три випуски
Випуск 1 – Басейни Вісли, Дунаю, Дністра, Південного Бугу, річок Причорномор’я
Випуск 2 – Басейн Дніпра (середня та нижня течія)
Випуск 3 – Басейни Сіверського Дінця, річок Приазов’я.
Видання державного водного кадастру містять дані про режим та ресурси поверхневих вод суші і складаються з двох частин
частина 1 – «Річки і канали»,
частина 2 – «Озера та водосховища»
Видання здійснюються щорічно (ЩДС) та узагальнюються за весь період спостережень (БДС)
Матеріали у щорічнику ЩДС та довіднику БДС представлено у формі таблиць.
Щорічні дані про режим та ресурси поверхневих вод суші (ЩДС)
У першій частині «Річки і канали» публікуються дані стандартних гідрологічних спостережень на річках і каналах за рівнем і температурою води, станом об’єкту, товщиною льоду, стоком води і наносів; ресурси поверхневих вод і їх використання, сумарні забори і скиди води по басейнах річок та їх ділянках (зберігаються в ГДА МГС ЦГО), а також витрати та рівні води за даними ГЕС і гідровузлів та вхідних створах водосховищ.
У другій частині «Озера та водосховища» публікуються дані стандартних гідрологічних спостережень на озерах і водосховищах (на берегових постах та акваторії водоймищ) за рівнем і температурою води, стану водного об’єкту, товщиною льоду, хвилюванням, течіями, переформування берегів, метеоелементами; теплозапаси і водний баланс водоймищ.
Багаторічні дані про режим та ресурси поверхневих вод суші (БДС)
Видання містить узагальнені за весь період спостережень характеристик гідрологічного режиму річок, каналів, озер і водосховищ, які публікуються у «Щорічних даних про режим і ресурси поверхневих вод суші».
У першій частині довідника «Річки і канали» наведено характерні рівні води, середні і характерні витрати води, стік весняної повені, дощовий паводковий стік, мінімальні витрати води, витрати і стік завислих наносів, гранулометричний склад завислих і донних наносів, температуру води, льодові явища, товщину льоду.
У другій частині – «Озера та водосховища» публікуються характерні рівні води, температура води, температура поверхневого шару на акваторії водойм, льодові явища, товщина льоду, поверхневий приплив до водосховищ, водний баланс, випаровування з водної поверхні.
Доступні для користувачів дані про «Характерні рівні води річок, каналів, озер та водосховищ» за розділом «Річки і канали», «Озера та водосховища» (порічні дані).
Можливе придбання електронної версії довідника «Багаторічні дані про режим та ресурси поверхневих вод суші» (БДС) за 1981–2000 рр., 2001–2010 рр., 2011-2015рр, 2016-2020 рр. за безготівковим розрахунком.