Image
Image
Image

ЦЕНТРАЛЬНА ГЕОФІЗИЧНА ОБСЕРВАТОРІЯ
ІМЕНІ БОРИСА СРЕЗНЕВСЬКОГО

ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

ЗАСНОВАНА У 1855 РОЦІ

Грамота Верховної Ради України
Грамота Верховної Ради України
Image

ЦЕНТРАЛЬНА ГЕОФІЗИЧНА ОБСЕРВАТОРІЯ
ІМЕНІ БОРИСА СРЕЗНЕВСЬКОГО

ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

ЗАСНОВАНА У 1855 РОЦІ

Грамота Верховної Ради України
Грамота Верховної Ради України

Радіаційна ситуація на території України

   З 2016 року гідрометеорологічна служба України бере участь у роботі єдиної системи інформаційного обміну EURDEP (європейська радіологічна платформа обміну даними).
За посиланням https://remap.jrc.ec.europa.eu/GammaDoseRates.aspx можна отримати інформацію про рівні гамма-випромінення в режимі реального часу

Радіація 2024 правка 09 05 2024333Карта-схема розташування пунктів спостережень гідрометслужби за радіоактивним забрудненням природного середовища

ПОГОДНІ УМОВИ ТА РАДІОАКТИВНЕ ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНИХ АЕРОЗОЛІВ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ У ТРАВНІ 2024 РОКУ.

Травень виявився посушливим. Опадів випало 20–79 %, місцями (крім південних та більшості західних областей) 3–19 % від місячної норми.

Середня місячна температура була в основному близькою до норми.

Погодні умови травня були сприятливими для розвитку процесів вітрового піднімання пилових часток з земної поверхні. Збільшення об’ємної бета-активності атмосферних аерозолів було зафіксовано на більшості пунктів контролю північної частини країни. Утім, середня по країні концентрація бета-активних аерозолів у приземному шарі повітря залишилась на рівні попереднього місяця і становила 11,1×10–5 Бк/м3.

Деяке зростання концентрації техногенного цезію-137 у приземних аерозолях відмічено у першій та другій декадах травня на пунктах контролю Київ та Чорнобиль. У третій декаді вміст цезію-137 на цих пунктах знизився. Об’ємна активність цезію-137 за межами зоні відчуження коливалася у діапазоні 0,05×10–5–1,1×10–5 Бк/м3, за середнього значення 0,29×10–5 Бк/м3 (у квітні 0,21×10–5 Бк/м3). На пункті контролю Чорнобиль (зона відчуження) декадні концентрації цезію-137 у аерозолях становили 0,7×10–5–4,4×10–5 Бк/м3, у середньому 2,93×10–5 Бк/м3 (у попередньому місяці 2,8×10–5 Бк/м3).

Об’ємна активність космогенного берилію-7 в повітряних аерозолях коливалась в межах 112×10–5–591×10–5 Бк/м3.

Аномальних радіонуклідів у відібраних пробах не спостерігалось. Перевищень допустимих концентрацій радіонуклідів у атмосферному повітрі, встановлених Державними гігієнічними нормативами НРБУ-97 (0,8 Бк/м3 для цезію-137) протягом травня 2024 р. на території України засобами спостережень гідрометеорологічної служби не зареєстровано.

РАДІОАКТИВНЕ ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНИХ ВИПАДАНЬ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ У КВІТНІ 2024 РОКУ.

Показники радіоактивного забруднення атмосферних випадань на території України у квітні були близькими до рівня попереднього місяця. Середня за місяць інтенсивність бета-активних випадань на пунктах спостережень радіометричної мережі знаходились у діапазоні 1,3–1,8 Бк/м2 за добу, середня по території країни щільність бета-активних випадань становила, як і у попередньому місяці, 1,6 Бк/м2 за добу. Випадків перевищень встановлених контрольних рівнів сумарної бета-активності випадань (110 Бк/м2 за добу) не зафіксовано; найбільшій вміст бета-випромінювальних радіонуклідів у випаданнях (5,8 Бк/м2 за період експозиції) спостерігався у пробі, відібраній 28–29 квітня на пункті контролю Сарни (Рівненська область).

Вміст техногенного цезію-137 у атмосферних випаданнях на більшості пунктів контролю знаходився у межах 0,1–0,6 Бк/м2 за місяць за середнього значення 0,28 Бк/м2 за місяць (у попередньому місяці 0,27 Бк/м2 за місяць). У зоні гарантованого добровільного відселення вміст цезію-137 у випаданнях становив 0,7 Бк/м2 за місяць на метеорологічній станції Овруч та не перевищував 0,6 Бк/м2 за місяць на метеорологічній станції Коростень. У зоні відчуження в районі розташування метеорологічної станції Чорнобиль сумарна місячна щільність випадань цезію-137 у березні становила 1,6 Бк/м2.

Щільність випадань космогенного берилію-7 на території України коливалась від 30 до 173 Бк/м2 за місяць.

Щільність радіоактивних випадань у зонах впливу діючих АЕС знаходилась у межах коливань багаторічних значень. Помітного впливу діяльності АЕС на радіоактивне забруднення навколишнього природного середовища засобами спостережень гідрометслужби не виявлено.

Аномальні радіонукліди у пробах атмосферних випадань протягом місяця не фіксувались.

Таблиця – Щільність випадань радіонуклідів на території України у квітні 2024 р.

РАДІОАКТИВНЕ ЗАБРУДНЕННЯ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ У ТРАВНІ 2024 РОКУ

У басейні Дніпра до Києва травень був тепліший за кліматичну норму та з дефіцитом опадів (21 мм, 36 % норми). За таких погодних умов відбувалося подальше проходження водопілля на річках водозбору: спад був активніший ніж зазвичай, а формування піків – неактивне, сповільнене та зі значними втратами.

На річці Прип’ять, яка є головним забруднювачем дніпровських вод радіонуклідами чорнобильського походження, до 7 травня відбувалося зростання рівня води (що свідчить про проходження піку паводку), з подальшим зниженням до кінця місяця. У середині місяця на нижній ділянці Прип’яти вода зійшла з заплави. В цілому за місяць рівень води на водпосту м. Чорнобиль спав на 42 см, а витрати води зменшилися з 1150 до 735 м3/с.

Концентрація активності розчиненого 137Cs у воді річки Прип’ять в створі Чорнобиля за даними спостережень ДСП «Екоцентр» у травні зросла на 40 % порівняно з попереднім місяцем і становила в середньому 42,5 Бк/м3, а на завислих наносах залишилася на тому ж рівні і становила в середньому 18,7 Бк/м3. Концентрація активності 90Sr у травні зросла на   30 %  порівняно з квітнем і становила в середньому 46,2 Бк/м3.

На річці Десна на ділянці Чернігів-Морівськ протягом 10-14 травня пройшли піки водопілля висотою 0,7-1,0 м. На пригирловій ділянці Десни біля Літок водопілля розвивалося дуже неактивно і повільно: за 23 дні травня витрата збільшилася на 69 м3/с. Максимум водопілля сформувався 22-23 травня, витратою 605 м3/с (35% норми).

Концентрації активності радіонуклідів у воді річки Десна істотно не змінилася відносно показників квітня. Активність 137Cs не перевищувала 0,5 Бк/м3 у розчині та 0,3 Бк/м3 на завислих наносах; концентрація 90Sr дорівнювала 5,0 Бк/м3.

У припливі води до Київського водосховища 9 травня спостерігався максимум другої хвилі величиною 3420 м3/с (83 % норми). Після проходження піків водопілля приплив води до Київського водосховища зменшився на 46 %: від 3420 м3/с (9 травня) до 1849 м3/с (31 травня). В середньому приплив води до Київського водосховища у травні становив 2870 м3/с (115 % норми), бічний до Канівського водосховища (за рахунок Десни) 575 м3/с (65 % норми).

Концентрація активності 90Sr у воді Київського та Канівського водосховищ у травні була дещо вищою за аналогічні показники попереднього місяця і становила: в районі верхнього б’єфу Київської ГЕС 22,6 Бк/м3, у верхній частині Канівського водосховища в створі Києва 21,5 Бк/м3, у нижній частині Канівського водосховища (м. Канів) 26,9 Бк/м3.

Активність сумарного 137Cs у воді Київського та Канівського водосховищ у травні зросла у 1,7–2,2 рази порівняно з квітнем і становила: у районі м. Вишгород 9,3 Бк/м3 у розчині та 3,9 Бк/м3 на завислих наносах; у створі Києва 5,4 Бк/м3 у розчині та 3,3 Бк/м3 у зависі; в районі м. Канів у розчині не перевищувала 0,8 Бк/м3, у зависі дорівнювала 1,5 Бк/м3.

На українській ділянці Дунаю протягом травня тривало поступове зниження рівнів води на 0,3-0,5 м. Середньомісячна витрата води у створі Ізмаїлу у травні зменшилася на 10 % порівняно з квітнем і становила 2860 м3/с (61 % норми).

Концентрація активності 90Sr у дунайській воді в районі Ізмаїла у травні становила 7,9 Бк/м3; активність 137Cs в дунайській воді у розчиненому стані не перевищувала 1,0 Бк/м3, на завислих наносах була меншою 0,7 Бк/м3, що відповідає сучасному фоновому рівню.

Перевищень допустимих (за НРБУ-97) концентрацій радіонуклідів у контрольованих водних об’єктах України у травні 2024 р. засобами спостережень гідрометеорологічної служби не зареєстровано. Ознак скидання радіоактивних відходів з АЕС, які розташовано в басейні Десни та Дунаю не виявлено.

© 2024, ЦГО. Використання матеріалів сайту дозволяється тільки з дозволу керівництва центральної геофізичної обсерваторії

Please publish modules in offcanvas position.