З 2016 року гідрометеорологічна служба України бере участь у роботі єдиної системи інформаційного обміну EURDEP (європейська радіологічна платформа обміну даними).
За посиланням https://remap.jrc.ec.europa.eu/GammaDoseRates.aspx можна отримати інформацію про рівні гамма-випромінення в режимі реального часу

 Карта-схема розташування пунктів спостережень гідрометслужби за радіоактивним забрудненням природного середовища

ПОГОДНІ УМОВИ ТА РАДІОАКТИВНЕ ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНИХ АЕРОЗОЛІВ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ У КВІТНІ 2026 РОКУ

Квітень видався холодним. Середня місячна температура була на 1,1 – 2,6º нижчою за норму.
Опади розподілилися нерівномірно. У західних, Житомирській, місцями Київській, Чернігівській, Вінницькій, Черкаській, Кіровоградській, Миколаївській та Одеській областях їх випало недостатньо (25 – 78 % норми), на решті території випала норма, подекуди 1,3 – 2 норми.

Концентрація радіонуклідів природного та техногенного походження у приземному шарі повітря була близькою або дещо нижчою за показники попереднього місяця.

Сумарна бета-активність приземної атмосфери, яка визначається переважно ізотопами урану, торію та продуктами їх розпаду, знаходилась у межах 30,5 – 89,5 мкБк/м³, в середньому 64,3 мкБк/м³ (у березні 76,4 мкБк/м³). Випадків перевищення контрольного рівня сумарної бета-активності атмосферних аерозолів (37 мБк/м³) не зафіксовано, максимальні концентрації (за період експозиції фільтра) на пунктах контролю складали 90 – 111 мкБк/м³.

Концентрація техногенного цезію-137 у аерозолях коливалася у діапазоні 0,8 – 1,6 мкБк/м³ за середнього значення 1,05 мкБк/м³ (у березні 1,13 мкБк/м³).

Об’ємна активність космогенного берилію-7 в повітряних аерозолях коливалась в межах від 0,57 мБк/м³ до 4,1 мБк/м³.

Аномальних радіонуклідів у відібраних пробах не спостерігалось. Перевищень допустимих концентрацій радіонуклідів у атмосферному повітрі, встановлених Державними гігієнічними нормативами НРБУ-97, протягом квітня 2026 р. на території України засобами спостережень гідрометеорологічної служби не зареєстровано.

РАДІОАКТИВНЕ ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНИХ ВИПАДІНЬ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ У БЕРЕЗНІ 2025 РОКУ

Інтенсивність бета-активних випадінь на пунктах спостережень радіометричної становила в середньому 1,3 Бк/м² за добу. Випадків перевищення встановлених контрольних рівнів сумарної бета-активності випадінь (110 Бк/м² за добу) не зафіксовано. Протягом місяця відмічено декілька випадків високого рівня забруднення (десятикратне перевищення щільності бета-активних випадінь (на 5 добу після відбирання) як порівняти з середньодобовою щільністю випадінь за попередній місяць) у поодиноких пробах, відібраних на пунктах контролю Бобринець (11,3 Бк/м² у пробі за 29–30 березня), Кривий Ріг (12,7 Бк/м² 29–30 березня), Баришівка (14,2 Бк/м² 28–29 березня), Великий Бурлук (18,2 Бк/м² 25–26 березня), Чорнобиль (19,2 Бк/м² 23–24 березня). Такі локальні підвищення обумовлені вмістом радіоактивних ізотопів урану, торію та продуктів їх розпаду і спричинені природними факторами: погодними умовами (високий температурний фон та дефіцит опадів) та сезонними процесами ексхаляції із верхнього шару ґрунту.

Вміст техногенного цезію-137 у атмосферних випадіннях на більшості пунктів контролю знаходився у межах 0,11 – 0,6 Бк/м² за місяць, у середньому 0,28 Бк/м² за місяць. На пунктах контролю зони гарантованого добровільного відселення (метеорологічні станції Коростень, Овруч) та зони відчуження (метеорологічна станція Чорнобиль) вміст цезію-137 у випадіннях не перевищував 0,6 Бк/м² за місяць.

Вміст космогенного берилію-7 у випадіннях на території України коливався від 17 Бк/м² до 69 Бк/м² за місяць.

Щільність радіоактивних випадінь у зонах впливу діючих АЕС знаходилась у межах багаторічних значень. Ознак впливу діяльності АЕС на стан радіоактивного забруднення атмосферного повітря засобами спостережень гідрометслужби не виявлено.

РАДІОАКТИВНЕ ЗАБРУДНЕННЯ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ У КВІТНІ 2026 РОКУ

У квітні тривав повільний розвиток водопілля та формування максимальних рівнів на Верхньому Дніпрі, Десні і Сеймі; на решті рівнинних річок спостерігався поступовий спад водопілля.

У квітні погода в басейні Дніпра до Києва була холоднішою за норму та з недобором опадів. За місяць в середньому по басейну випало 29 мм опадів (77 % норми). Протягом 9 –12 квітня пройшли максимуми водопілля на пригирловій ділянці р. Прип’ять, а у верхній течії Дніпра пік ще продовжував повільно формуватися до кінця місяця: в створі с. Неданчичі максимальні витрати спостерігались 28 – 30 квітня. Найвищі рівні та витрати водопілля на цих річках були нижчими за норму.

На р. Прип’ять, яка є головним забруднювачем дніпровських вод радіонуклідами чорнобильського походження, після проходження піку паводку відбувалося поступове зниження рівня води та водності. В цілому за місяць рівень води на водпосту м. Чорнобиль спав на 24 см, а середньомісячна витрата води становила 562 м³/с.

За даними спостережень ДСП «Екоцентр», середня концентрація радіонуклідів у прип’ятській воді у створі Чорнобиля була на 15 – 23 % нижчою від показників попереднього місяця. Активність ⁹⁰Sr становила в середньому 27,3 Бк/м³; активність ¹³⁷Cs у розчиненому стані дорівнювала в середньому 9,8 Бк/м³, на завислих наносах 13,9 Бк/м³.

Приплив води до Київського водосховища збільшувався протягом перших двох декад місяця і на піку 18 – 20 квітня становив 1850 м³/с, надалі почав зменшуватися і станом на 30 квітня був 1700 м³/с. Середній приплив води до Київського водосховища за квітень дорівнював 1790 м³/с (64 % норми), бічний до Канівського водосховища (за рахунок Десни) 403 м³/с (35 % норми).

У воді Верхнього Дніпра (с. Загатка) вміст ⁹⁰Sr істотно не змінився і дорівнював 4,9 Бк/м³; концентрації активності ¹³⁷Cs становили 2,15 Бк/м³ у розчині та 2,17 Бк/м³ у зависі, що у сумі у 1,5 рази вище від показників попереднього місяця.

Активність радіонуклідів у воді Київського водосховища у квітні збільшилася відносно березневих показників. Вміст ⁹⁰Sr у створі Вишгорода (нижня частина Київського водосховища) становив 34,4 Бк/м³ (+33 %); активність ¹³⁷Cs у розчиненому стані була 2,59 Бк/м³, на завислих наносах 2,45 Бк/м³ (в сумі +70 %).

У верхній частині Канівського водосховища в районі м. Київ концентрація активності ⁹⁰Sr дорівнювала 23,2 Бк/м³, що близько до рівня попереднього місяця; активність розчиненого ¹³⁷Cs становила 3,38 Бк/м³, а активність ¹³⁷Cs асоційованого із завислими наносами була 1,89 Бк/м³ (у сумі у 2,5 рази менше, ніж у березні).

Станом на кінець місяця у пригирловій ділянці Десни іще тривав розвиток водопілля з повільними підвищеннями рівнів води в останні дні місяця на 1 – 2 см за добу. Загальне підвищення над передводопільними позначками становило 0,8 – 2,3 м із частковими затопленнями заплавних територій вище с. Розльоти (Чернігівська обл.). Витрата Десни біля с. Літки протягом квітня збільшилася на 52 %: від 316 (1 квітня) до 480 м³/с (30 квітня).

У деснянській воді у створі м. Чернігів концентрація активності ⁹⁰Sr становила 4,7 Бк/м³, активність ¹³⁷Cs у розчиненому стані була меншою 0,14 Бк/м³, на завислих наносах дорівнювала 0,19 Бк/м³.

Протягом квітня на р. Південний Буг та його притоках добові коливання рівнів води становили 2 – 23 см, на окремих зарегульованих ділянках 0,3 – 0,6 м. Водність р. Південний Буг та його приток була низькою і становила 25 – 39 % місячної норми.

Концентрація активності ⁹⁰Sr у воді р. Південний Буг в м. Миколаїв залишалась близькою до рівня попереднього місяця і дорівнювала 17,8 Бк/м³. Концентрація активності ¹³⁷Cs також істотно не змінилась і становила у розчиненому стані 1,66 Бк/м³, на завислих наносах 0,11 Бк/м³.

На українській ділянці Дунаю у квітні пройшла паводкова хвиля, що розпочалась наприкінці березня, максимуми сформувались 13 – 14 квітня, висотою у створі Ізмаїла 1,0 м. До кінця місяця рівні води знизились до передпаводкових відміток. Середньомісячна витрата води в районі Ізмаїла у квітні становила 3120 м³/с (61 % норми).

Концентрація радіонуклідів у дунайській воді трималась на рівні березня. Активність ⁹⁰Sr становила 9,9 Бк/м³, активність ¹³⁷Cs в розчиненому стані була 0,28 Бк/м³, на завислих наносах 0,68 Бк/м³.

Перевищень допустимих (за НРБУ-97) концентрацій радіонуклідів у контрольованих водних об’єктах України у квітні 2026 р. засобами спостережень гідрометеорологічної служби не зареєстровано. Ознак скидання радіоактивних відходів з АЕС, які розташовано в басейнах Дніпра, Південного Бугу та Дунаю не виявлено.

РАДІАЦІЙНИЙ СТАН В РАЙОНАХ РОЗТАШУВАННЯ АЕС

Потужність експозиційної дози гамма-випромінення (мкР/год) у районах розташування АЕС станом на 09-00 годину 29 травня 2026 року