Про глобальне потепління не говорить хіба ледачий. Однак достовірну інформацію з цього питання можна отримати лише з підсумків спостережень метеорологічних станцій державної гідрометеорологічної служби.

«УК» із січня цього року в перших числах щомісяця в інформації про прогноз погоди публікує нові кліматичні норми температури повітря та опадів за період 1991—2020 рр. в Києві. Уже оновлено норми за перше півріччя, тому можна проаналізувати нові значення.  

Дані щодо нових місячних норм

Наочніше це зробити за характерними обласними центрами, які представлено в таблиці. Як видно з неї, найбільше за останнє 30-річчя потеплішало в Чернігові та Києві — на 1,6°С, а найменше — в Ужгороді — на 0,9°С. Щодо опадів картина дуже строката, однак загалом їхня кількість зменшилась, а якщо враховувати збільшення випаровування через зростання температури повітря, то дефіцит зволоження України зростає. Темпи глобального потепління в нашій країні загалом швидші, ніж у світі. Всесвітня метеорологічна організація вважає потепління за 30 років близьким 1°С.

Щоб і надалі 162 гідрометстанції несли повсякденну вахту без збою, необхідно зберегти вертикаль їхньої підпорядкованості обласним чи регіональним центрам, які мають підпорядковуватися Державній службі з питань гідрометеорології та моніторингу природного середовища (Держгідрометмоніторингу), яку необхідно відродити як орган державної виконавчої влади напередодні відзначення у листопаді 2021 року 100-річчя метеорологічної служби у країні.

Недолугу реформу Януковича 2012 року стосовно Державної гідрометслужби необхідно скасувати, адже у нинішньої влади вистачило снаги визнати свою помилку про об’єднання Мінприроди і Міненерго. Тож помилку «попередника» виправити простіше.

В Україні існують десятки громадських організацій, які нібито займаються кліматичними змінами. Однак жодна з них не має власної бази підсумків спостережень і, за суттю, паразитує на даних гідрометеорологічної мережі. Використовуючи наші цифри, ніхто не робить відповідних посилань на джерело інформації. Так нівелюється робота 4-тисячного колективу українських гідрометеорологів. Створення державного органу має покласти край цій вакханалії. І про зміни клімату в Україні мають говорити професіонали, а не дилетанти без відповідної профільної освіти.

Олександр КОСОВЕЦЬ,
директор Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського,
член вченої ради Українського географічного товариства