Image
Image
Image

ЦЕНТРАЛЬНА ГЕОФІЗИЧНА ОБСЕРВАТОРІЯ
ІМЕНІ БОРИСА СРЕЗНЕВСЬКОГО

ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

ЗАСНОВАНА У 1855 РОЦІ

Грамота Верховної Ради України
Грамота Верховної Ради України
Image

ЦЕНТРАЛЬНА ГЕОФІЗИЧНА ОБСЕРВАТОРІЯ
ІМЕНІ БОРИСА СРЕЗНЕВСЬКОГО

ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

ЗАСНОВАНА У 1855 РОЦІ

Грамота Верховної Ради України
Грамота Верховної Ради України
Tags:

 

 Гідрологічні рекорди, зафіксовані з 1877 р. по вересень 2022 р.

 на водомірному посту Київ Центральної геофізичної обсерваторії

Параметри

Значення

Дати

Максимальний рівень води, см/м БС

1073*/ 97,73*

 

839**/95,39**

02.05.1931

 

13.04.1979

Мінімальний рівень води,   см/м БС

183*/ 88.83*

 

346**/90.46**

17, 20.11.1921

 

18.03.2010

Найбільша амплітуда коливання рівня води за рік, см

801*/432**

1931/1979

Максимальна витрата води, м³/с

23100

02.05.1931

Найбільша виміряна витрата води, м³/с

20100

05, 06.05.1931

Максимальна температура води, ºС

27,2*

28,6**

22.07.1960

22.07.2010

Найраніша дата переходу температури води через 20 ºС у бік підвищення

 

10.05.2013

Найпізніша дата переходу температури води через 20 ºС у бік підвищення

 

01.07

1978, 2004

Найраніша дата переходу температури води через 20 ºС у бік зниження

 

09.08.1987

Найпізніша дата переходу температури води через 20 ºС у бік зниження

 

18.09.2020

Найбільша тривалість з температурою води вище 20 ºС, діб

115 

2018

Найменша тривалість з  температурою води вище 20 ºС, діб

52

1994

Найраніші дати появи льодових явищ

 

29.10.1920*

08.11.1988**

Найпізніші дати появи льодових явищ

 

17.01.1961*

10.02.2020**

Максимальна товщина льоду, см

80*

42 **

лютий 1963 січень 1977

Найбільша тривалість льодоставу, діб

151*

87**

зима 1941-42

 зима 1984-85

*     за 1877–1974 рр. (до заповнення Канівського водосховища на р. Дніпро)

**   за 1975–2022 рр. (після заповнення Канівського водосховища на р. Дніпро)

 м БС – метри Балтійської системи висот

 

 

 Дані про витрати  води за  період спостережень та за конкретний рік вибраних річок України

Дані про витрати  води за  період спостережень та за конкретний рік вибраних річок України 
Характерні витрати води, м3
№ з/п Річка Пост Код поста Площа водозбору, км2 Період спостережень Витрата води, м3/с  за  період спостережень Витрата води, м3/с 
середня найбільша найменша за період відкритого русла рік середня найбільша найменша за період відкритого русла
1 2 3 4 5 6 7 8 9 14 15 16 17
1 Західний Буг м.Литовеж 79397 6 740 1979-2021 32,4 285 3,5 2021 36,4 230 6,70
2 Дунай м. Рені 42802 811000 1921-2021 6500 16000 1280 2021 6080 10900 2820
3 Прут м.Чернівці 42148 6 890 1895-1911, 1919-1924, 1926-1935, 1945-2021 71,1 5 200 4,97 2021 62,1 489 13,3
4 Дністер м.Заліщики 81041 24 600 1895-1914, 1917,1918, 1920-1929,   1940-2021 226 8 040 28,0 2021 209 1150 64,8
5 Стрий  смт Верхнє Синьовидне 81108 2 400 1929-1941,   1951-2021 41,4 2 610 1,56 2021 51,2 313 7,80
6 Південний Буг смт Олександрівка 81801 46 200 1914-2021 84,2 5 320 3,30 2021 34,7 114 9,92
7 Дніпро с.Неданчичі 79043 103 000 1972-2021 557 4 150 128 2021 560 1190 189
8 Стир м.Луцьк 79477 7 200 1923-1933,   1935-1941,   1943-2021 30,5 876 2,26 2021 27,4 68,6 14,0
9 Случ м.Сарни 79549 13 300 1923-1933,    1941, 1943, 1945-2021 50,6 2 910 2,50 2021 35,0 243 7,00
10 Десна м.Чернігів 80131 81 400 1884-2021 320 8 090 36,0 2021 224 451 91,0
11 Рось м.Корсунь-Шевченківський 80302 10 300 1928-2021 21,0 1 240 0,031 2021 7,10 91,7 1,58
12 Псел с.Запсілля 80421 21 800 1927-1940,   1950-2021 48,4 1 100 0,80 2021 22,1 57,2 4,18
13 Ворскла с.Кобеляки 80453 13 500 1965-2021 31,6 580 1,61 2021 16,0 49,8 2,89
14 Самара с.Кочережки 80486 19 800 1938-1941,   1952-2021 13,8 867 0,019 2021 5,34 28,9 1,90
15 Сіверський Донець м.Лисичанськ 78309 52 400 1892-1910,   1925-2014, 2017-2020 98,9 3 310 3,90 2020 44,3 78,8 28,5
16 Оскіл м.Куп'янськ 78397 12 700 1924-1935,   1948-2018 35,9 1 900 4,20 2018 21,3 35,3 10,2
17 Молочна м. Токмак 83006 760 1950-2020 0,87 90,6 нб 2020 0,49 0,72 0,33
18 Обитічна м.Приморськ 83022 1 300 1938-1940,  1950-2020 1,40 385 нб (5%) 2020 0,11 0,60 0,019
19 Кальміус м.Сартана 83036 3 700 1927-1940,   1950-2018 10,0 584 0,055 2018 5,55 9,70 2,78
20 Кальчик м.Маріуполь 83048 1 250 1946-2020 2,43 174 0,016 2020 1,28 2,84 0,80

ВГ ДВК      Білецький Кирило Володимирович (044) 525 69 65

Відділ гідрології та Державного водного кадастру

IMG 980c26ae1bbed159f469f89c246ff858 V  Відділ гідрології та Державного водного кадастру є структурною одиницею Центральної геофізичної обсерваторії. Відділ укомплектований як досвідченими, кваліфікованими працівниками, так і молодими перспективними спеціалістами, що здатні виконувати поставлені завдання. До складу відділу входить сектор гідрології, сектор Державного водного кадастру та сектор гідрографії. У відділі працює 15 гідрологів різної кваліфікації. Більшість фахівців має досвід роботи у відділі понад 10 років.

  Головними завданнями відділу є: методичне керівництво гідрометеорологічними організаціями гідрометслужби України з гідрологічним розділом робіт, яких на Україні налічується - 23; випробування та впровадження на мережі нових приладів і методів спостережень, обробки та аналізу даних; здійснює ведення Державного водного кадастру на території України з розділу "Поверхневі води". Планування і контроль за роботою 328 річкових і 59 озерних гідрологічних постів.

 У відділі готуються гідрологічні щорічники, довідники "Багаторічні дані про режим і ресурси поверхневих вод суші", "Матеріали спостережень за випаровуванням з водної поверхні". Ці видання містять дані про рівні, витрати, температуру води, товщину льоду та льодові явища на річках, а також основні гідрологічні характеристики весняної повені, дощових паводків та інших гідрологічних сезонних явищ згідно науково обґрунтованих форматів. Зберігаються вище згадані дані на паперових та технічних носіях у Галузевому державному архіві гідрометслужби України, який діє у складі ЦГО з 1995 року.
 Повну інформацію про особливості гідрологічного режиму водних об'єктів, яку готує відділ гідрології та ДВК, використовують проектувальники при проектуванні і будівництві гідротехнічних споруд, гідроелектростанцій, мостів, автошляхів, водосховищ, каналів, меліоративних систем. Для прогнозування і попередження про загрозу та розвиток небезпечних стихійних гідрологічних явищ на річках України.

Історія створення відділу

 Відділ гідрології та державного водного  кадастру відлік своєї діяльності бере від жовтня 1927 року, коли до Управління метеорологічної служби Української Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР) було приєднано Гідрометричну частину Наркомзему УСРР і утворене Управління метеорологічної і гідрологічної служби України.

 У 1941 р. незважаючи на те, що переважна частина території України була окупованою німецькими військами, спостереження на більшості постів не припинялись. Зокрема, працювали такі пости на великих річках України – пост Київ на р. Дніпро, Чорнобиль на р. Прип’ять, Чернігів на р.Десна, Кривий Ріг на р.Інгулець, Галич і Заліщики на р. Дністер, Олександрівка на р.Південний Буг, Луганськ на р.Лугань та вод пост Ялта на р. Дерекойка.

 Відновлення мережі гідрологічних станцій і постів на звільненій території України та укомплектування їх спеціалістами та спостерігачами також потребувало немалих зусиль. В основному гідрологічна мережа була відновлена до кінця 1945 р. і вже у 1950 р. мережа гідрологічних постів нарахувала 685 постів, з яких на 296 проводилось вимірювання витрат води. У цей післявоєнний час свій вагомий вклад у відбудову гідрологічної мережі, внесли Борис Маркович Штейнгольц, Григорій Іванович Мусієнко, Ігор Іванович Окунєв.

 У 1944 році відновила свою діяльність, Київська геофізична обсерваторія, режимний відділ гідрології перебував у її складі за адресою: вул.Толстого, 14 б. Це саме той відділ, який  разом із виробничою частиною установи (метеостанція, відділ аерології та радіолокаційна станція) переніс історичні та трудові традиції, до Київської гідрометеорологічної обсерваторії, яка відновила свою роботу у 1956 році.

 Борис Маркович Штейнгольц, який очолював відділ у післявоєнні роки, продовжував керувати підрозділом аж до 1973 року.

 У 1973-1975 рр. відділ гідрології очолював кандидат географічних наук Володимир Никифорович Литвин колишній начальник болотної станції Баришівка (з 1975 р. по 1980- заступник директора УкрГМО). У 1976-1983 рр. відділ очолював Григорій Никонович Степанюк. З 1985-1989 рр. – В’ячеслав Миколайович Ліпінський.

 У 1978 р. наказом начальника Українського республіканського управління гідрометслужби від 19.05.1978 р. №84 на базі відділу гідрології був утворений новий відділ державного водного кадастру (ДВК), який очолив кандидат географічних наук Микола Миколайович Падун.

 З 1983 по 1988 р. відділ Державного водного кадастру очолювала Броніслава Федорівна Бенда. У квітні 1988 року, відділ ДВК був реорганізований у відповідний сектор у складі відділу гідрології, цим сектором керувала Б.Ф.Бенда, яка віддала службі понад 50 років.

 У 1989-1990 рр. відновленим відділом гідрології керував Сергій Петрович Шендрик. У період із 1990 по травень 1993 рр. відділ очолювали Б.Ф.Бенда, нетривалий час Василь Федорович Сенькович і Леонід Ананійович Дорошенко. З травня 1993 по липень 2001 рр. відділом керував Михайло Іванович Довгич, який нині працює начальником Галузевого державного архіву МГС. З серпня 2001 по травень 2006 р. відділ очолював Василь Федорович Сенькович, з липня 2006 р. по жовтень  2018 р. Самойленко Наталія Анатолівна, з жовтня 2018 р. і по теперішній час на цій посаді працює -  Білецький Кирило Володимирович.

Сучасний стан відділу

На сьогодні відділ гідрології та ДВК  здійснює методичне керівництво 23-ма гідрометеорологічними організаціями з гідрологічним розділом робіт, планує і контролює роботу 328 річкових і 59 озерних гідрологічних постів в Україні, які розташовані на 240 річках і 8 озерах. До складу відділу входить сектор державного водного кадастру, сектор гідрології та сектор гідрографії.

У складі відділу працює 15 фахівців. Середній вік працівників - 58 роки, наймолодший працівник Кльон Марія Русланівна (30 років) Найстарішим  працівником відділу є  Смірнова Ольга Олександрівна, яка працює у відділі з 1970 року (у службі працює майже 50 років).

Відділ надає допомогу підрозділам мережі гідрометслужби в організації і проведенні  спеціалізованих гідрологічних спостережень. Під керівництвом відділу підрозділи мережі проводять дослідження окремих елементів гідрологічного режиму річок, зокрема, рівневого режиму та режиму стоку води, здійснюють перевірку репрезентативності місць спостережень за температурою води і товщиною льоду, каламутності води.

Відділ гідрології також надає методичні рекомендації підрозділам мережі гідрометслужби у проведенні гідрологічних спостережень під час проходження весняного водопілля та дощових паводків, особливо в паводконебезпечному регіоні Українських Карпат.

Основним завданням сектору державного водного кадастру, який очолює завідувач сектору - Діденко Галина  Василівна, є опрацювання та аналіз  результатів усіх видів спостережень за гідрологічним режимом річок України з метою підготовки матеріалів державного водного кадастру, матеріали якого використовуються зацікавленими організаціями та міністерствами і відомствами.

Сектор ДВК редагує гідрологічні щорічники по басейнах Дніпра - редактор Ольга Олександрівна Смірнова,  Вісли, Дунаю, Дністра, Південного Бугу, річок Причорномор’я  - редактор Галина Василівна Діденко, відповідальний за випуск  щорічника по басейну Сіверського Дінця, річок Приазов’я –  Світлана Миколаївна Абашина.

Матеріали Державного водного кадастру готуються у вигляді регулярних випусків «Щорічних даних про режим і ресурси поверхневих вод суші», та  у вигляді узагальнень за весь період спостережень – «Багаторічних даних про режим і ресурси поверхневих вод суші».

 Фахівцями  відділу протягом останніх п’яти років готуються «Багаторічні дані про режим і ресурси поверхневих вод суші» 1-3 по басейнах Вісли, Дунаю, Дністра, Південного Бугу, річок Причорномор’я, Дніпра (середня та нижня течія), Сіверського Дінця, річок Приазов’я та Криму за 2016-2020 рр. Вони включають також екстремальні значення за весь період спостережень. Підготовлено додаток до БДС «Характерні рівні води» за 2011-2020 рр.

Відділ  також узагальнює матеріали спостережень за випаровуванням з водної поверхні і готує їх у вигляді «Матеріалів спостережень за випаровуванням з водної поверхні».

Окрім методичного керівництва гідрологічною річковою мережею, опрацювання матеріалів спостережень і підготовки до видання матеріалів Державного водного кадастру, відділ планує і контролює роботу спеціалізованих (воднобалансових) станцій з питань вивчення гідрологічного режиму й елементів водного балансу малих водозборів, готує проекти планів розвитку і раціоналізації гідрологічної мережі на території України.

Відділ гідрології та державного водного кадастру, як головний методичний орган з річкової гідрології в Україні, координує впровадження на мережі спостережень гідрометслужби сучасних приладів та обладнання, а також аналізує результати дослідної експлуатації гідрологічних приладів.

IMG a4a0d14bcf2006e4246b6ff12bde997c V Основним колом споживачів гідрологічної інформації залишаються органи влади й управління на всіх рівнях, організації системи ДСНС та галузей економіки, діяльність яких безпосередньо залежить від ситуації й показників гідрологічного режиму річок, це зокрема водне господарство, гідроенергетика, водний транспорт, комунальне, сільське, рибне господарства.

У 2000 році до складу відділу уведена Комплексна гідрографічна партія, яка була створена у 1952 році для уточнення гідрографічних характеристик річок України, вивчення стихійних та небезпечних гідрологічних явищ, а також методичного керівництва роботами, які виконують спеціалізовані гідрометеорологічні організації. З 2019 року КГГП реорганізовано у сектор гідрографії відділу гідрології та ДВК.

Сектор  гідрографії очолює завідуючий Шевчук Сергій Анатолійович.

 Фахівцями відділу  систематично організовуються і проводяться наради-семінари, які направлені на поліпшення якості гідрологічних спостережень на річках і озерах.

 Одна з таких нарад-семінарів спеціалістів гідрометеорологічних організацій з питання озерних гідрометеорологічних спостережень та обслуговування споживачів була проведена у  червні 2019 р. у  м. Світловодськ на базі Світловодської ГМО. На цій нараді було розглянуто сучасний стан озерної гідрологічної мережі України, обговорені питання методичного керівництва мережею підпорядкованих постів організацій гідрометслужби, що здійснюють озерні спостереження, стан та перспективи розвитку гідрологічної мережі, впровадження нових приладів на мережі гідрометслужби, та проблеми технічного оснащення

 Фахівці відділу  гідрології та ДВК з 2016 року активно приймають участь у навчально-практичних семінарах з Водно-Рамкової та Паводковій директив ЄС та проведення і впровадження гідроморфологічного моніторингу В подальшому спеціалісти відділу будуть брати участь у впровадженні в Україні положень цих директив спільно з УкрГМЦ, УкрГМІ та інші відомства, які залучені до реалізації директив.

 IMG 19ba596bc5f592066398667e1ea05eb1 V

Інформація для користувачів

матеріалами про режим річок, озер, водосховищ

 

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИДАНЬ ДЕРЖАВНОГО ВОДНОГО КАДАСТРУ

З РОЗДІЛУ ПОВЕРХНЕВІ ВОДИ

 

Територія України поділена за басейновим принципом на три випуски

Випуск 1 – Басейни Вісли, Дунаю, Дністра, Південного Бугу, річок Причорномор’я

Випуск 2 – Басейн Дніпра (середня та нижня течія)

Випуск 3 – Басейни Сіверського Дінця, річок Приазов’я.

Видання державного водного кадастру містять дані про режим та ресурси поверхневих вод суші і складаються з двох частин

частина 1 – «Річки і канали»,

частина 2 – «Озера та водосховища»

Видання здійснюються щорічно (ЩДС) та узагальнюються за весь період спостережень (БДС)

Матеріали у щорічнику ЩДС та довіднику БДС представлено у формі таблиць.

Щорічні дані про режим та ресурси поверхневих вод суші (ЩДС)

У першій частині «Річки і канали» публікуються дані стандартних гідрологічних спостережень на річках і каналах за рівнем і температурою води, станом об’єкту, товщиною льоду, стоком води і наносів; ресурси поверхневих вод і їх використання, сумарні забори і скиди води по басейнах річок та їх ділянках (зберігаються в ГДА МГС ЦГО), а також витрати та рівні води за даними ГЕС і гідровузлів та вхідних створах водосховищ.

У другій частині «Озера та водосховища» публікуються дані стандартних гідрологічних спостережень на озерах і водосховищах (на берегових постах та акваторії водоймищ) за рівнем і температурою води, стану водного об’єкту, товщиною льоду, хвилюванням, течіями, переформування берегів, метеоелементами; теплозапаси і водний баланс водоймищ.

Багаторічні дані про режим та ресурси поверхневих вод суші (БДС)

Видання містить узагальнені за весь період спостережень характеристик гідрологічного режиму річок, каналів, озер і водосховищ, які публікуються у «Щорічних даних про режим і ресурси поверхневих вод суші».

У першій частині довідника «Річки і канали» наведено характерні рівні води, середні і характерні витрати води, стік весняної повені, дощовий паводковий стік, мінімальні витрати води, витрати і стік завислих наносів, гранулометричний склад завислих і донних наносів, температуру води, льодові явища, товщину льоду.

У другій частині – «Озера та водосховища» публікуються характерні рівні води, температура води, температура поверхневого шару на акваторії водойм, льодові явища, товщина льоду, поверхневий приплив до водосховищ, водний баланс, випаровування з водної поверхні.

Доступні для користувачів дані про «Характерні рівні води річок, каналів, озер та водосховищ» за розділом «Річки і канали», «Озера та водосховища» (порічні дані).

Можливе придбання електронної версії довідника «Багаторічні дані про режим та ресурси поверхневих вод суші» (БДС) за 1981–2000 рр., 2001–2010 рр., 2011-2015 рр. за безготівковим розрахунком.

© 2024, ЦГО. Використання матеріалів сайту дозволяється тільки з дозволу керівництва центральної геофізичної обсерваторії

Please publish modules in offcanvas position.